Постанова № 32635349, 25.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року Справа № 813/4581/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Щура В.Р.

представника позивача Алексеєнка А.А.

представника відповідача Тістечка Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд Стандарт» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2013 року № 0000762200 та № 0000772200, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термобуд Стандарт» (надалі - ТзОВ «Термобуд Стандарт») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000772200 та №0000762200 від 18 травня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на безпідставність та незаконність висновків податкового органу за наслідками проведення перевірки позивача. Зокрема зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховано, що за 2,3,4 квартали 2011 року, витрати товариства на собівартість реалізованої продукції згідно даних бухгалтерського обліку є значно більшими ніж визначено товариством відповідно до поданої ним податкової звітності (декларацій з податку на прибуток підприємств), а тому відсутні підстави для висновку про завищення товариством витрат на собівартість.

Вказує на те, що податковим органом не взято до уваги попередній договір від 01.02.2012 року, який був підставою для укладення в подальшому між ТзОВ «Галицька торгова асоціація» та ТзОВ «Термобуд стандарт» договору оренди нежитлового приміщення 03/12 від 28.02.2012, з врахуванням якого на думку позивача є обґрунтованою сплата останнім орендної плати авансом, і віднесення відповідних сум до складу адміністративних витрат та податкового кредиту.

Також вказує, що ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС зроблено висновок про безпідставність віднесення до адміністративних витрат та податкового кредиту відповідних сум за господарськими взаємовідносинами з ТзОВ «Інтеграл Ай-Ті», ТзОВ «ТПК Груп» та ТзОВ «БТК Євробуд» по наданню консультаційно - аудиторських послуг. Однак, зміст вказаних господарських операцій визначений у завданнях на надання послуг та звітах про їх виконання, що складались відповідно до укладених договорів і не були взяті до уваги податковим органом.

Крім того позивачем відзначається, що ТзОВ Компанія «Форест 2010» (Підрядник) та «Гарант - Буд Сервіс» (виконавець) фактично виконано роботи відповідно до договору підряду на виконання проектних робіт №23/02/10 від 23.02.2012 року та договір підряду від 07.11.2011 № 07/11/11-Вр відповідно, факт виконання робіт підтверджений належними первинними документами, результати робіт передані Замовнику (ТзОВ «Термобуд Стандарт») і використовують останнім в господарській діяльності. Тому відсутні підстави для висновків, що зазначені договори фактично не виконувались.

В ході розгляду справи по суті, за клопотанням представника відповідача, судом за згодою представника позивача допущена заміна первинного відповідача ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС на належного відповідача - Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть якого зводиться до наступного. Перевіркою встановлено невідповідність задекларованих витрат на оплату праці, згідно поданих декларацій на прибуток підприємства за 2011 рік та поданим реєстром 1-ДФ за 2,3,4 квартали в сумі 53859,00 гривень і відповідно встановлено завищення внесків на соціальні заходи на суму 20425 гривень. Також встановлено завищення показника відображеного в ряд. 05.1.1 Декларації податку на прибуток «Собівартість придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг» на суму 48968,00 гривень. Підтвердженням вказаного є аналіз журналів-ордерів, відомостей, аналіз бухгалтерських рахунків 201, 203, 22, 90, 91, 23, 26, 685.

Оренда офісного приміщення за адресою АДРЕСА_2 не пов'язана з веденням господарської діяльності підприємства, оскільки ТзОВ «Термобуд Стандарт» згідно Договору № 01/03/11 від 01.03.2011 р., укладеного з СПД ОСОБА_4 (ДРФО -НОМЕР_3) , орендує: офісне приміщення площею - 98,7 кв.м., механічний цех площею - 555,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Документів, які підтверджують доцільність утримання та факт використання об'єкта оренди площею 450 кв.м за адресою АДРЕСА_2 до перевірки не представлено. Тому відповідно до пп.138.10.2 п.138.10, п.138.2, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. платником зайво віднесено до складу адміністративних витрат, витрати на суму 200 139грн., в тому числі в 2 кв. 2012 року на суму 66 713грн., в 3 кв. 2012 року на суму 66713 грн., в 4 кв. 2012р. на суму 66713 грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 266850 грн., в тому числі в лютому 2012 року на 211667 грн., в вересні 2012 року на суму 55 183 грн.

Також в ході перевірки встановлено, що між ТзОВ «Термобут стандарт» та ТзОВ «Інтеграл Ай-Ті», ТзОВ «ТПК Груп» і ТзОВ «БТК Євробуд» були укладені договори предметом яких є надання позивачу консультаційно - аудиторських послуг. Однак, в актах виконаних робіт не вказано по яких саме питаннях були надані консультації. Акти містять обмежену інформацію, яка не доводить зв'язку цих послуг з господарською діяльністю підприємства. У договорах, що представлені до перевірки також відсутня будь яка інформація щодо розшифрування консультаційно- аудиторських послуг. Інших додатків до договорів та актів виконаних робіт до перевірки не представлено. Отже, враховуючи вимоги п.п. 139.1.9 Податкового кодексу України платником неправомірно віднесено до складу адміністративних витрат не пов'язані з господарською діяльністю підприємства наступні витрати: за 3 кв. 2012 року 59125,00 гривень за консультаційно - аудиторські послуги, що надавались ТзОВ «ТПК Груп» та за 1 кв. 2012 року на суму 19875 грн. за консультаційно - аудиторські послуги, що надавались ТзОВ «Інтеграл Ай-Ті». Й відповідно ТзОВ «Термобут стандарт» безпідставно віднесло до складу податкового кредиту 21525 грн, в т.ч. за серпень 2011 року 3975 грн., за вересень 2011 року 13575 грн. та за жовтень 2011 року 3975 грн. за господарськими операціями з ТзОВ «БТК Євробуд», 11825 грн. за вересень 2012 року за господарськими операціями з ТзОВ «БТК Євробуд» та 15 900 грн., в тому числі 3975 грн. за листопад 2011 року, 7950 грн. за грудень 2011 року та 3975 грн. за лютий 2012 року по господарським операціям з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті».

Крім того, на думку податкового органу позивачем безпідставно віднесено до складу податкового 105 297 грн., в тому числі в лютому 2012 року на суму 75000 грн., та в березні 2012 на суму 30297 по господарським операціям з ТзОВ Компанія «Форест 2010», оскільки Актом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 10.08.2012 № 718/2204/36989451 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія "Форест 2010" код за ЄДРПОУ 36989451 щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011 - червень 2012» встановлено, що операції даної юридичної особи не є господарським операціями в розумінні п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу і фактично не проводились.

Також, відповідач вважає, що позивачем завищено податковий кредит на суму 6975 грн. в листопаді 2011 року за господарськими операціями з ТзОВ «Гарант - Буд-Сервіс» обґрунтовуючи свою позицію відсутністю в акті приймання - передачі виконаних робіт вартості відрядження працівників ТзОВ «Гарант - Буд Сервіс», а також відсутністю документів, які б підтверджували перевезення спеціальної техніки з м. Запоріжжя на об'єкт будівництва.

Є безпідставним на думку відповідача віднесення й позивачем 1088,83 грн. до складу податкового кредиту за червень 2012 року по взаєморозрахунках з ТзОВ "ПМК 555". Зокрема позивач посилається на постанову т.в.о. начальника СВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва підполковника податкової міліції В.В. Бондарчука, якою встановлено що ТОВ «ПМК 555» (код ЄДРПОУ 34933632) створено фактично ОСОБА_6, з метою прикриття незаконної діяльності і відповідно порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

18.05.2013 року ДПІ у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000772200, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 101621,75 грн. (в т.ч. 86967,00 грн. - за основним платежем і 14654,75 грн. - за штрафними санкціями) та податкове повідомлення-рішення №0000762200, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 536826,25 грн. (в т.ч. 429461,00 грн. - за основним платежем і 107 365,25 грн. - за штрафними санкціями).

Зазначені повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акта планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд Стандарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року №461/22-00/33361762 від 24.04.2013 року.

Актом перевірки встановлено невідповідність задекларованих витрат на оплату праці, згідно поданої декларації на прибуток підприємства за 2011 рік та поданим реєстром 1-ДФ за 2,3,4 квартали в сумі 53859,00 гривень і відповідно встановлено завищення внесків на обов'язкове держане соціальне страхування на суму 20425 гривень. Також ревізорами вказується на завищення показника відображеного в ряд. 05.1.1 Декларації податку на прибуток «Собівартість придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг» на суму 48968,00 гривень. В обґрунтування податковий орган посилається на журнали-ордери, відомості та аналіз бухгалтерських рахунків 201, 203, 22, 90, 91, 23, 26, 685 згідно яких фактичні прямі витрати за 2 квартал 2011 року становлять 512394 грн., а показник визначений позивачем в декларації складає 561363 грн.

Відповідно до п.138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу. Пункт 138.1.1. ст. 138 ПК України вказує, що витрати операційної діяльності з поміж іншого включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Згідно пп.138.8. ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Водночас відповідно п.138.11. ст. 138 ПК України суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання включаються до складу витрат. При цьому зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Тому до складу витрат включаються всі витрати, які відповідають вимогам зазначених статей і відображені в бухгалтерському обліку платника податку. Водночас, вразі виявлення помилок в бухгалтерському обліку підприємства, що впливають на розмір його витрат, повинні враховуватись і відповідно виправлятись як ті помилки, що впливають на зменшення витрат так і ті помилки, що пливають на збільшення і відповідно зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток. Це зокрема підтверджується й самим відповідачем, шляхом відображення в акті перевірки заниження ТзОВ «Термобуд стандарт» в 2 кв. 2011 року витрат на оплату праці на суму 275 грн. й відповідно завищення об'єкта оподаткування. Однак з поданих позивачем бухгалтерських документів вбачається, що висновки органу державної податкової служби про завищення витрат на оплату праці, внесків на соціальне страхування та на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт) не відповідають даним бухгалтерського обліку позивача. Відповідно до оборотно - сальдової відомості за 2 кв. 2011 року, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи собівартість реалізованої продукції за 2 кв. 2011 року згідно даних бухгалтерського обліку становлять 674362,73 гривень. В податковій декларації за вказаний період позивачем задекларовано суму витрат на собівартість в розмірі 586814 гривень, тобто меншою на 161968,73 грн. Водночас в акті перевірки податковим органом встановлено, що витрати на собівартість реалізованої продукції за 2 кв. 2011 року згідно бухгалтерського обліку становлять 512394 грн., а визначені в податкові декларації - 561363 грн. Жодних доказів на підтвердження наведених показників відповідачем не надано. В акті вказується, що відповідні суми витрат віднесених на собівартість не підтверджені первинними документами. Однак, в акті перевірки не зазначено за якими конкретними господарськими операціями відсутні первинні документи, що в свою чергу унеможливлює подання ТзОВ «Термобуд стандарт» таких документів для спростування висновків податкового органу. Також судом встановлено, що фактичне заниження позивачем витрат на собівартість відбувалось й в 3 та 4 кварталах 2011 року. Так, згідно поданих копій оборотно - сальдових відомостей витрати на собівартість продукції (робіт послуг) становили за 3 кв. 2011 року - 1395712,96 гривень, за 4 кв. 2011 року - 2498475 грн., а задекларовані позивачем в сумі 1261128 гривень та в сумі 1937594 грн. відповідно. Відтак за 2,3,4 кв. 2011 року фактичне заниження ТзОВ «Термобут стандарт» показника витрат на собівартість становить 560881 грн.

Тому висновки податкового органу, про завищення ПП «Термобуд стандарт» витрат на оплату праці, за 2,3,4 квартали 2011 року на суму 53859,00 гривень, завищення внесків на соціальні заходи на суму 20425 гривень та завищення показника відображеного в ряд. 05.1.1 Декларації податку на прибуток «Собівартість придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг» на суму 48968,00 гривень є необґрунтовані і не відповідають даним бухгалтерського обліку позивача.

За наслідками перевірки також встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Термобуд стандарт» показників «Адміністративні витрати» на суму 279139 гривень, в тому числі за 1 кв. 2012 року на суму 19875 грн., за 2 кв. 2012 року на суму 66 713 грн., за 3 кв. 2012 року на суму 125838 грн. і за четвертий квартал 2012 року на суму 66713 грн.

Зокрема, на думку податкового органу ТзОВ «Термобуд стандарт» безпідставно віднесено до складу адміністративних витрат витрати за оренду офісного приміщення в сумі 200 137,50 грн., в тому числі за 2 кв. 2012 року на суму 66 713 грн., за 3 кв. 2012 року на суму 66 713 грн. і за четвертий квартал 2012 року на суму 66713 грн., оскільки такі витрати не підтверджені належними первинними документами та не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Галицька торгова асоціація» (Орендодавець) та ТзОВ «Термобуд стандарт» (Орендар) укладено договір 03/12 оренди нежитлового приміщення від 28.02.2012 року. За умовами вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 450 м.кв. Факт приймання приміщення в оренду підтверджено відповідним актом прийому - передачі. Вподальшому щомісячно між Орендодавцем та Орендарем складались і на даний момент складаються акти приймання - передачі послуг оренди приміщення, в яких вказано всі реквізити, що мають містити первинні документи відповідно до вимог ст.9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Так зокрема, в актах зазначено зміст господарської операції - оренда, площа приміщення, що орендується, вартість послуг за календарний місяць. Акти підписані уповноваженими особами - директором ТзОВ «Галицька торгова асоціація» - ОСОБА_12, та заступником директора ТзОВ «Термобуд стандарт» - ОСОБА_13, який діє на підставі довіреності. Орендоване приміщення використовується позивачем для розміщення своїх працівників, а також розміщення елементів конструкцій будівель, що використовуються позивачем при виконанні будівельних робіт (сандвіч панелі), для демонстрації їх потенційним замовникам. Судом відхиляються доводи відповідача про те що позивачем не представлено жодного первинного документу який би засвідчував здійснення діяльності в орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2. ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаючи вимоги до первинних документів не передбачає підтвердження такими документами фактичного місцезнаходження товариства. Жодні первинні документи суб'єкта господарювання (крім тих, що торкаються власне виконання договору оренди) не містять посилань на повну адресу, за якою він знаходиться.

Перевіряючими також вказується в акті, що ТзОВ «Термобуд стандарт» безпідставно здійснило авансову оплату орендної плати в сумі 1601100,00 гривень. Однак, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що зазначена оплата була здійсненна в загальній сумі 1851147,00 грн. І сплата відбувалась відповідно до умов попереднього договору від 01.02.2012 року укладеного між ТзОВ «Галицька торгова асоціація» та ТзОВ «Термобуд стандарт». Внаслідок авансової сплати орендної плати, її місячний розмір для позивача було визначено в сумі 59,30 грн. за один кв. метр, що становить 26685 грн. проти пропонованих 72 грн. за кв. метр, що складало б 32400,00 в місяць. В подальшому до договору оренди 03/12 нежитлового приміщення від 28.02.2012 року були внесені відповідні зміни додатковою угодою від 05.03.2012 року, якими уточнено розміри орендної плати, строки оренди та порядок зарахування сплачених коштів. Вказані договори не суперечать жодним вимогам законодавства, є реальними, та виконуються сторонами. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п.138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу. 138.10.

Пункт 138.10.2. передбачає, що до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством включається зокрема й :

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Враховуючи вищенаведені норми ТзОВ «Термобуд стандарт» правомірно віднесено до складу адміністративних витрат витрати за оренду офісного приміщення в сумі 200 137,50 грн., в тому числі за 2 кв. 2012 року на суму 66 713 грн., за 3 кв. 2012 року на суму 66 713 грн. і за четвертий квартал 2012 року на суму 66713 грн.

Відповідно до пп. в) п.3) розділу 3.2.1 акта перевірки встановлено завищення ТзОВ «Термобуд стандарт» задекларованих показників «Адміністративні витрати» за 1 кв. 2012 року на суму 19875 грн. внаслідок з отриманням позивачем консультаційно - аудиторських послуг від ТзОВ «Інтеграл Ай-Ті». Судом встановлено, що між ТзОВ «Термобуд стандарт» (замовник) та ТзОВ «Інтеграл Ай-Ті» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 1811-4 від 18.11.2011 року. Факт надання консультаційно - аудиторських послуг підтверджується актами здачі - приймання робіт № 30/11-05 від 30.11.2011 року на суму 23850,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 3975 грн.) та № 30/12-03 від 30.12.2011 року на суму 47700 грн., (в т.ч. ПДВ - 7950 грн.); та №29/02-03 від 29.02.2012 року на суму 23850,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 3975) грн. Відповідно до п.1.1 так і п. 2.1 Договору виконавець надає послуги за завданням замовника. 18.11.2011 року, 01.12.2011 року та 19.01.2011 року ТзОВ «Термобуд стандарт» надавало відповідні завдання де містився перелік конкретних послуг, що повинен бути наданий виконавцем. Також до матеріалів справи додано звіти від 30.11.2011, 30.12.2011, 29.02.2012 року про надання послуг, які містять перелік фактично наданих послуг. З вказаних документів вбачається, що позивачу надавались зокрема наступні послуги: перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності ТзОВ «Термобуд стандарт» на відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами за 2011 рік та грудень 2011 р, січень 2012 року.; надання консультацій з питань бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності 2011 рік, грудень 2011 р., січень 2012 року. За участю виконавця було підготовлено податкові декларації за вказаний період; надано консультації з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності.

Також на думку ревізорів ТзОВ «Термобуд стандарт» безпідставно віднесено до складу адміністративних витрат за 3 кв. 2012 року 59125,00 гривень за консультаційно - аудиторські послуги, що надавались ТзОВ «ТПК Груп». Судом встановлено, що між ТзОВ «ТПК Груп» та ТзОВ «Термобуд стандарт» укладено договір про надання послуг № 0207-1 від 02 липня 2012 року, згідно якого ТзОВ «ТПК Груп» (Виконавець) зобов'язалось надавати за плату ТзОВ «Термобуд стандарт» консультаційно - аудиторські послуги. Вказаний договір не визначаючи переліку конкретних послуг, що надаються виконавцем замовнику в п.1.1 та і п. 2.1 передбачає, що послуги надаються за завданням замовника. 01.08.2012 року, 02.07.2012 року та 31.08.2012 року ТзОВ «Термобуд стандарт» надавало відповідні завдання де містився перелік конкретних послуг, що повинен бути наданий виконавцем. Крім того, між сторонами складено звіт від 21.09.2012 року про надання послуг, який містить перелік фактично - наданих послуг. З вказаних документів вбачається, що позивачу надавались зокрема наступні послуги: перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності ТзОВ «Термобуд стандарт» на відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами за І півріччя 2012 року, липень, серпень та вересень 2012 року; надання консультацій з питань бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за І півріччя 2012 року, липень, серпень. За участю виконавця було підготовлено декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, декларації з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2012 року, баланс товариства за І півріччя 2012 року.; надано консультації з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Як завдання на надання консультаціно - аудиторських послуг так і звіти про їх виконання відповідають вимогам зазначеної норми закону, а тому є первинними документами та повинні враховуватись як суб'єктом господарювання при формування бухгалтерського обліку так і контролюючим органом. З врахуванням завдань та звітів виконавця, підстав для висновку що первинні документи за даними господарськими операціями не відповідають вимогам закону немає. Відповідно є необґрунтованим застосування податковим органом п.п 139.1.9, згідно якого не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Згідно пп.138.10. ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: зокрема, - г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності. А тому позивачем цілком обґрунтовано було віднесено до складу адміністративних витрат 19875 гривень, що оплачені за консультаційно - аудиторські послуги відповідно до договору про надання про надання послуг № 1811-4 від 18.11.2011 року укладеного з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» та 59125,00 гривень оплачених за консультаційно - аудиторські послуги відповідно до договору про надання послуг № 0207-1 від 02 липня 2012 року укладеного з ТзОВ «ТПК Груп».

Відповідно податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби №0000772200 від 18 травня 2013 року яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 101621,75 грн. (в т.ч. 86967,00 грн. - за основним платежем і 14654,75 грн. - за штрафними санкціями) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до акта перевірки встановлено порушення пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит за період з 01.04.2011 року до 31.12.2012 року на загальну суму 429461 грн., в т.ч.: за серпень 2011 року на суму 3975 грн., за вересень 2011 року на суму 13575 грн., за жовтень 2011 року на суму 3975 грн., за листопад 2011 року на суму 10950 грн., за грудень 2011 року на суму 7950 грн., за лютий 2012 року на суму 290642 грн., за березень 2012 року на суму 30297 грн., за червень 2012 року на суму 1089 грн., за вересень 2012 року на суму67008 грн.

Зокрема, на думку посадових осіб ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС ТзОВ «Термобуд стандарт» безпідставно віднесло до складу податкового кредиту 21 525,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 року суму 3975 грн., за вересень 2011 року суму 13575 грн. та за жовтень 2011 року суму 3975 грн. Зазначені суми були сплачені позивачем в ціні консультаційно - аудиторських послуг згідно договору про надання аудиторських послуг від 01.08.2011 року № 0108-8, укладеного між ТзОВ «БТК Євробуд» (Виконавець) та ТзОВ «Термобуд стандарт» (Замовник). Надання послуг оформлено актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № 30/08-38 від 30.08.2011 року на суму 23850,00 грн. (В т.ч. ПДВ - 3975,00 грн.), податковою накладною № 607 від 30.08.2011 року; № 29/09-01 від 29.09.2011 року на суму 23850 (В т.ч. ПДВ - 3975,00 грн.), податковою накладною № 684 від 29.09.2011 року; № 3009-101 від 30.09.2011 року на суму 57600 грн., (в т.ч. ПДВ - 9600,00 грн.) податковою накладною 911 від 30.09.2011 року та № 31/10-30 від 31.10.2011 року, податковою накладною 896 від 31.10.2011 року. Жодних зауважень до форм податкових накладних перевіряючими не зазначено. Водночас відповідач вказує на невідповідність вимогам закону актів приймання передачі та відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТзОВ «БТК Євробуд» (Виконавець) та ТзОВ «Термобуд стандарт» (Замовник). Відповідно до договору про надання послуг від 01.08.2011 року № 0108-8, ТзОВ «БТК Євробуд» (Виконавець) зобов'язалось надавати за плату ТзОВ «Термобуд стандарт» консультаційно - аудиторські послуги. Вказаний договір не визначаючи переліку конкретних послуг, що надаються виконавцем замовнику в п.1.1 та і п. 2.1 передбачає, що послуги надаються за завданням замовника. До матеріалів справи позивачем надано копії завдань від 01.08.2011 року, 01.09.2011 року та 03.10.2011 року, що надавались ТзОВ «Термобуд стандарт» і які містять перелік конкретних послуг, що повинен бути наданий виконавцем. Також між сторонами складено звіти від 30.08.2011 року, 29.09.2011 року та від 31.10.2011 року про надання послуг, які містять перелік фактично - наданих послуг. З вказаних документів вбачається, що позивачу надавались наступні послуги: перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності ТзОВ «Термобуд стандарт» на відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами за липень, серпень та вересень 2011 року; надання консультацій з питань бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за липень, серпень та вересень 2011 року.

Також податковим органом встановлено завищення податкового кредиту на суму 15 900 грн., в тому числі за листопад 2011 року на суму 3975 грн., за грудень 2011 року на суму7950 грн. та за лютий 2012 року на суму 3975 грн. по господарським операціям з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті». Судом встановлено, що між ТзОВ «Термобуд стандарт» (замовник) та ТзОВ «Інтеграл Ай-Ті» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 1811-4 від 18.11.2011 року. Факт надання консультаційно - аудиторських послуг підтверджується актами здачі - приймання робіт № 30/11-05 від 30.11.2011 року на суму 23850,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 3975 грн.), податковою накладною №194 від 30.11.2011 року; № 30/12-03 від 30.12.2011 року на суму 47700 грн., (в т.ч. ПДВ - 7950 грн.), податкова накладна № 783 від 30.12.2011 року; та №29/02-03 від 29.02.2012 року на суму 23850,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 3975 грн.), податкова накладна № 431 від 29.02.2012 року грн. Вказаний договір не визначаючи переліку конкретних послуг, що надаються виконавцем замовнику в п.1.1 та і п. 2.1 передбачає, що послуги надаються за завданням замовника. 18.11.2011 року, 01.12.2011 року та 19.01.2011 року ТзОВ «Термобуд стандарт» надавало відповідні завдання де містився перелік конкретних послуг, що повинен бути наданий виконавцем. Крім того, між сторонами складено звіти від 30.11.2011, 30.12.2011, 29.02.2012 року про надання послуг, які містить перелік фактично - наданих послуг. З вказаних документів, копії яких додані до матеріалів справи вбачається, що позивачу надавались наступні послуги: перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності ТзОВ «Термобуд стандарт» на відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами 2011 рік та грудень 2011 р, січень 2012 року.; надання консультацій з питань бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності 2011 рік, грудень 2011 р., січень 2012 року. За участю виконавця було підготовлено податкові декларації за вказаний період; надання консультацій з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності та інш.

Крім того податковим органом встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2012 року на суму 11825 грн. по господарським операціям з ТзОВ «ТПК Груп». Судом встановлено, що між ТзОВ «ТПК Груп» та ТзОВ «Термобуд стандарт» укладено договір про надання послуг № 0207-1 від 02 липня 2012 року, згідно якого ТзОВ «ТПК Груп» (Виконавець) зобов'язалось надавати за плату ТзОВ «Термобуд стандарт» консультаційно - аудиторські послуги. Факт надання консультаційно - аудиторських послуг підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 21.09.2012 року № 21/09-02 на суму 70950,00 грн. ( в т.ч ПДВ - 11825,00 грн.) та податковою накладною ПН № 452 від 21.09.2012 року. Вказаний договір не визначаючи переліку конкретних послуг, що надаються виконавцем замовнику в п.1.1 та і п. 2.1 передбачає, що послуги надаються за завданням замовника. 01.08.2012 року, 02.07.2012 року та 31.08.2012 року ТзОВ «Термобуд стандарт» надавало відповідні завдання де містився перелік конкретних послуг, що повинен бути наданий виконавцем. 01.08.2012 року, 02.07.2012 року та 31.08.2012 року ТзОВ «Термобуд стандарт» надавало відповідні завдання де містився перелік конкретних послуг, що повинен бути наданий виконавцем. Крім того, між сторонами складено звіт від 21.09.2012 року про надання послуг, який містить перелік фактично - наданих послуг. З вказаних документів вбачається, що позивачу надавались зокрема наступні послуги: перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності ТзОВ «Термобуд стандарт» на відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами за І півріччя 2012 року, липень, серпень та вересень 2012 року; надання консультацій з питань бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за І півріччя 2012 року, липень, серпень. За участю виконавця було підготовлено декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, декларації з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2012 року, баланс товариства за І півріччя 2012 року.; надано консультації з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності.

Також ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС встановлено завищення податкового кредиту в листопаді 2011 року на суму 6975 грн. за господарськими операціями з ТзОВ «Гарант - Буд-Сервіс». Як встановлено судом між ТзОВ «Гарант - Буд Сервіс» (виконавець) та ТзОВ «Термобуд стандарт» (замовник) укладено договір підряду відповідно до якого, виконавець бере на себе зобов'язання виконати ремонті роботи щебеневої основи під'їзної дороги на території ТзОВ «Термобуд стандарт» за адресою: АДРЕСА_1. Загальна вартість робіт виконаних підрядником становить відповідно підписаних сторонами форми КБ-3 (Довідка про вартість виконаних будівельних робіт) та форми КБ-2в ( Акт приймання виконаних будівельних робіт) від 30.11.2011 року 41850,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 6975,00 грн.). Також ТзОВ «Гарант - Буд Сервіс» надано позивачу податкову накладну 1119 від 30.11.2011 року. Також судом встановлено, що під'їзна дорога, ремонт якої проводився є основним засобом, обліковується на балансі товариства на рахунку 10 і використовується позивачем відповідно до договорів оренди об'єкта нерухомості № 01/03/11 від 01.03.2011 року та Договору № 1 про відшкодування витрат за користування земельною ділянкою та послугами охорони від 03.01.2012 року для під'їзду автотранспорту до механічного цеху та адміністративної будівлі. З поданого позивачем Журналу - ордеру і відомості по рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів, вбачається що вартість ремонту була віднесена до складу валових витрат. Під'їзна дорога після реконструкції за даними бухгалтерського обліку позивача була введена в експлуатацію, що підтверджується Типовою формою № 03-2.

Суд не бере до уваги застереження відповідача, що роботи фактично не могли та не виконувались ТзОВ «Гарант - Буд Сервіс», оскільки в акті приймання - передачі не вказано вартість відрядження працівників ТзОВ «Гарант - Буд Сервіс», а також що позивачем при перевірці не надано документів, які б підтверджували перевезення спеціальної техніки з м. Запоріжжя (місцезнаходження Виконавця) на об'єкт будівництва виходячи з наступного.

Відповідно до нормативних вимог, форма КБ-2в складається підрядником і надається на підпис замовнику. До моменту виконання будівельних робіт їх об'єм та вартість погоджуються між сторонами. Вказана погоджена вартість ремонту була відображена в акті приймання виконаних підрядних робіт. Тому у замовника відсутні підстави для відмови від підписання такого акту без зазначення витрат на відрядження його працівників. Позивач, як замовник не зобов'язаний знати силами яких саме працівників виконував будівельні роботи ТзОВ «Гарант - Буд Сервіс». Також судом встановлено, що на момент проведення будівельних робіт ТзОВ «Гарант - Буд Сервіс мало ліцензію серії АВ №588752, видану Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Як завдання на надання консультаційно - аудиторських послуг так і звіт про їх виконання повністю відповідають вимогам зазначеної норми закону, а тому є первинними документами та повинні враховуватись при формуванні бухгалтерського та податкового обліку. Водночас з врахуванням завдань та звіту виконавця, підстав для висновку що первинні документи за даними господарськими операціями не відповідають вимогам закону немає.

В акті перевірки при дослідженні господарських операцій ТзОВ «Термобуд стандарт» з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», з ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд» та ТзОВ «Гарнт- Буд Сервіс», відповідачем здійснюється посилання на лист ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012 року №14421/7/07-30/17, яким повідомляється що «…у провадженні слідчого відділу ДПС у Хмельницькій області перебуває кримінальна справа № 41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27, ч.3 с.212 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами , з корисливих мотивів в період 2009 - 2012 років, з метою прикриття незаконної діяльності, сприяв шляхом придбання фіктивних фірм, в тому числі ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд» та ТзОВ «Гарант- Буд Сервіс» та перереєстрації їх на підставних осіб, які не мали наміру здійснювати реєстрацію суб'єктів та вести на них підприємницьку діяльність…» Однак, представником позивача надано до матеріалів справи копію постанови старшого слідчого з ОВС ДПС у Хмельницькій області капітана податкової міліції Кухар О.П. від 22.10.2012 року якою закрито кримінальну справу в частині пред'явленого ОСОБА_9 обвинувачення щодо пособництва у фіктивному підприємництві, зокрема й по ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд» та ТзОВ «Гарант- Буд Сервіс» за недоведеністю вини та відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 205 КК України. З поміж іншого зазначеною постановою встановлено: «…Аналізом матеріалів кримінальної справи та сукупністю здобутих в ході розслідування доказів не доведена участь ОСОБА_9 в незаконному придбанні зазначених вище суб'єктів підприємницької діяльності та подальшого їх використання… Створення цих підприємств ОСОБА_9 або іншими особами із злочинною метою об'єктивно не підтверджується.» Також позивачем надано копія постанови старшого слідчого з ОВС ДПС у Хмельницькій області капітана податкової міліції Кухар О.П. від 22.10.2012, якою відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ряду осіб щодо вчинення фіктивного підприємництва, службового підроблення та пособництва в ухиленні від сплати податків, зокрема й по господарській діяльності ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Будівельно - торгова компанія «Євробуд» та ТзОВ «Гарант- Буд Сервіс».

Згідно пп.138.10. ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: зокрема й …г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності. А відповідно до пп.138.8.5 ст. 138 до загально - виробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення. Згідно пп.198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Оскільки витрати на консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги включаються до складу адміністративних витрат товариства, а витрати на реконструкцію під'їзної дороги до загально - виробничих витрат товариства, то відповідно такі витрати здійсненні в межах його господарської діяльності й відповідно з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях. А тому в силу ст. 193 ПК України податок на додану вартість сплачений у складі таких витрат повинен включатись до податкового кредиту в відповідному податковому періоді.

Відповідно суд приходить до висновку обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту 21 525,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 року суми 3975 грн., за вересень 2011 року суми 13575 грн. та за жовтень 2011 року суми 3975 грн. по господарським операціям з ТзОВ «БТК Євробуд», 15 900 грн., в тому числі за листопад 2011 року на суми 3975 грн., за грудень 2011 року суми 7950 грн. та за лютий 2012 року на суми 3975 грн. по господарським операціям з ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», 11825 грн. за вересень 2012 року по господарським операціям з ТзОВ «ТПК Груп» і 6975 грн. за листопад 2011 року по господарським операціям з ТзОВ «Гарант - Буд-Сервіс».

На думку податкового органу ТзОВ «Термобуд стандарт» також безпідставно віднесено до податкового кредиту суму 105 297, в тому числі в лютому 2012 року - 75000 грн., та в березні 2012 року - 30297 грн. по господарським операціям з ТзОВ Компанія «Форест 2010».

З поданих до суд первинних документів вбачається, що між ТзОВ Компанія «Форест 2010» (Підрядник) та ТзОВ «Термобуд стандарт» «Замовник» укладено договір підряду на виконання проектних робіт №23/02/10 від 23.02.2012 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс проектних робіт для будівництва модульних будинків. Замовник зобов'язується прийняти роботи та сплатити їх вартість. Загальна вартість проектних робіт за договором становить 631780 грн., в т.ч. ПДВ - 105296,67 грн. Факт передачі робіт оформлено актом здачі - прийняття робіт від 27.03.2012 року, податковими накладними № 2404 від 24.02.2012 року та № 2703 від 27.03.2012 року. Вартість робіт повністю оплачена позивачем. На думку ревізорів, первинні документи не відповідають вимогам законодавства, оскільки відсутні прізвища осіб, що підписали акт, не вказано об'єкт будівництва та відсутні кошторис, що визначає поетапну вартість робіт. Однак, прізвища уповноважених осіб замовника та підрядника вказані у верхній частині акту - ОСОБА_4 та ОСОБА_11

До матеріалів справи долучено копію проектної документації, яка була виготовлена ТзОВ Компанія «Форест 2010». вказана документація включає повний комплект робочих креслень одинадцяти модульних будинків, виготовлення та монтаж яких здійснювався ТзОВ «Термобуд стандарт» для ПП «Інтербудтонель» за адресою: Львівська область, Сколівський р-н, с. Опірець відповідно до договору від 14.02.2012 року № 14/02/12 ДП. На момент виконання проектних робіт ТзОВ «Компанія «Форест 2010» мало відповідну ліцензію АВ № 591303, яка дійсна і на даний момент.

Судом відхиляються посилання відповідач в акті перевірки на акт від 10.08.2012 року № 718/2204/36989451 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Компанія «Форест 2010» яким встановлено, що операції даної юридичної особи не є господарським операціями в розумінні п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу. Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року у справі № 2а-11611/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 року дії Державної податкової служби по проведенню зустрічних звірок ТзОВ «Компанія «Форест 2010», результати яких оформлено актами від 19.07.2012 року № 628/2204/36989451, від 24.07.2012 року № 654/2204/36989451 та від 10.08.2012 року № 718/2204/36989451 визнано неправомірними. Листом ДПС у Харківській області повідомлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року у справі № 2а-11611/12/2070 в частині поновлення в автоматизованій системі даних задекларованих ТзОВ «Компанія «Форест 2010» виконано в повному обсязі. За вказаних обставин відсутні підстави для висновку про фіктивність господарських операцій між ТзОВ Компанія «Форест 2010» та ТзОВ «Термобуд стандарт».

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобовязань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать. А згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України (нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу при регулюванні господарських правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Ні сторонами вищезгаданих правочинів, ні податковим органом не подавались позови про визнання недійсними договорів укладених контрагентами ТзОВ «Термобуд Стандарт». Відповідно й відсутні рішення суду про визнання цих договорів недійсними. Тому у податкового органу відсутні підстави стверджувати що укладення останніх не спричинило реального настання правових наслідків.

Згідно пп.198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку… Оскільки проектна документація, що виготовлялась ТзОВ «Компанією «Форест 2010» в подальшому використовувалась позивачем для виготовлення та передачі модульних будинків ПП «Інтербудтонель», тобто в межах господарської діяльності ТзОВ «Термобуд стандарт», податок на додану вартість сплачений в вартості таких проектних робіт повинен включатись до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Також в акті перевірки встановлене завищення ТзОВ «Термобуд стандарт» податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 266850 грн., в тому числі в лютому 2012 року на 211667 грн., в вересні 2012 року на суму 55 183 грн. за господарськими операціями з ТзОВ «Галицька торгова асоціація».

Дані господарські операції досліджувались судом при розгляді питання щодо включення позивачем відповідних сум до складу адміністративних витрат. Зокрема судом встановлено, що між ТзОВ «Галицька торгова асоціація» (Орендодавець) та ТзОВ «Термобуд стандарт» (Орендар) укладено договір 03/12 оренди нежитлового приміщення від 28.02.2012 року згідно орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 450 м.кв. Також судом встановлено, що позивачем здійснена оплата була в загальній сумі 1851147,00 грн. (в т.ч ПДВ - 308524,00 грн.). Сплата здійснювалась відповідно до умов попереднього договору від 01.02.2012 року укладеного між ТзОВ «Галицька торгова асоціація» та ТзОВ «Термобуд стандарт». В подальшому до договору оренди 03/12 нежитлового приміщення від 28.02.2012 року були внесені відповідні зміни додатковою угодою від 05.03.2012 року, якими уточнено розміри орендної плати, строки оренди та порядок зарахування сплачених коштів. Вказані договори не суперечать жодним вимогам законодавства, є реальними, та виконуються сторонами. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Керуючись п.138.1. ст. 138 ПК України суд прийшов до висновку про правомірність віднесення відповідних витрат з орендної до складу адміністративних витрат.

Відповідно до пп.198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Тому суми податок у на додану вартість сплачений в складі авансової орендної плати в рахунок майбутніх періодів, обґрунтовано включались позивачем до складу податкового кредиту. Відповідно доводи посадових осіб державної податкової служи щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 266850 грн., в тому числі в лютому 2012 року на 211667 грн., в вересні 2012 року на суму 55 183 грн. за господарськими операціями з ТзОВ «Галицька торгова асоціація» є безпідставними.

В акті перевірки також вказується, що позивачем завищено податковий кредит за червень 2012 року на 1089 грн. по господарській операції з ТзОВ "ПМК 555". Між ТзОВ "ПМК 555", (Продавець), та ТзОВ "Термобудстандарт" (Покупець), укладено договір №135 від 07.06.2012 року предметом якого є поставка товарів. Факт поставки товарів оформлено видатковою накладною № Т-0000135 виписана 11.06.2012 року, товарно-транспортною накладною від 11.06.2012 року № 110612 форми 1-ТТН та податковою накладною на загальну суму 6532,83 ( в т.ч. - ПДВ 1088,83 грн.), яку включену до складу податкового кредиту за червень 2012 року , а саме:

Згідно опрацювання АРМ "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності ТзОВ "Термобудстандарт" по взаєморозрахунках з ТзОВ "ПМК 555" на суму 1088,83грн. В провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва, знаходиться кримінальна справа № 77-00186 порушена, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за створення/придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «ПМК 555» (код ЄДРПОУ 34933632) та інших. Актом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 22.08.2012 № 568/3-22-70-34933632 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "ПМК 555" встановлено що ТОВ «ПМК 555» не знаходиться за юридичною адресою: 01033 м.Київ, вулиця Жилянська, буд.28.

Відповідно до ч.1 ст.11 розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 71 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Однак позивачем в жодний спосіб не спростовано доводів викладених в акті перевірки та запереченнях відповідача, щодо господарської діяльності ТзОВ "ПМК 555" загалом й відносин даного товариства з ТзОВ «Термобуд стандарт» зокрема. Більше того, в позовній заяві, висуваючи вимоги щодо скасування податкового повідомлення рішення №0000762200 від 18.05.2013 року повністю, позивачем взагалі не згадується господарська операція з ТзОВ "ПМК 555", не надається жодних доказів, які підтверджують її реальне здійснення. Як наслідок відсутні докази які б підтверджували правомірне віднесення позивачем 1089 грн. до податкового кредиту за червень 2012 року. Тому податкове повідомлення-рішення №0000762200, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 536826,25 грн. (в т.ч. 429461,00 грн. - за основним платежем і 107 365,25 грн. - за штрафними санкціями) підлягає визнанню протиправним та скасуванню частково, в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 535465 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 428372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 107093 грн.).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням норм ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача слід присудити з державного бюджету документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби №0000772200 від 18.05.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби №0000762200 від 18.05.2013 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 535465 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 428372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 107093 грн.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд Стандарт» судовий збір в розмірі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 31 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26.07.2013 року.

Суддя Мричко Н.І.