Постанова № 32634333, 24.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 5026/1862/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І. М., суддів Палій В. М., Цвігун В. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на рішення господарського суду Черкаської області від 19 березня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року у справі № 5026/1862/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Черкаської філії про стягнення 350 000 грн,

УСТАНОВИВ: У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Черкаської філії про стягнення 350 000 грн боргу з підстав неналежного виконання договору від 4 лютого 2009 року № 19 про надання юридичних послуг та додаткових угод до нього.

Ставлення до позову відповідач не висловив.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19 березня 2013 року (суддя О. Кучеренко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року, позов задоволено.

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" просить постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами статті 215 Цивільного кодексу України, статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 4 лютого 2009 року сторони уклали договір № 19 про надання юридичних послуг; також сторони уклали додаткові угоди до договору - від 5 лютого, від 7, 10 і 24 серпня 2009 року (далі - договір).

Від імені відповідача договір підписав керуючий Черкаською філією, повноваження якого підтверджені нотаріально посвідченою довіреністю, виданою 26 лютого 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю "Західінкомбанк" строком на три роки.

Договором сторони, зокрема, погодили, що замовник зобов'язаний оплати надані послуги по кожному замовленню на протязі двох банківських днів від дати надходження грошових коштів замовнику від боржника, поручителів чи третіх осіб у розмірі 10 відсотків від суми одержаних грошових коштів чи вартості переданого у власність майна в рахунок розрахунку за борговими зобов'язаннями; у випадку односторонньої відмови замовника від виконання взятих на себе прав та обов'язків за договором чи припинення договірних відносин за його ініціативою після того, як виконавець одержав замовлення на виконання послуг і до остаточного розрахунку за виконану роботу і надані послуги, вважається, що виконавець повністю виконав власні зобов'язання за договором і має право на оплату послуг в обумовленій сумі незалежно від надходження грошових коштів замовнику від боржників чи третіх осіб (пункти 2.5. і 3.4. договору в редакції додаткової угоди від 10 серпня 2009 року).

Позивач виставив рахунки на загальну суму 1 084 934 грн 60 коп. і відмова відповідача їх оплатити спричинила спір у даній справі на суму 350 000 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14 вересня 2010 року у справі № 11/1047 за участю тих же сторін, яке набрало законної сили, відмовлено публічному акціонерному товариству "Західінкомбанк" у позові про визнання договору недійсним. Окрім того, рішенням господарського суду Черкаської області від 9 жовтня 2012 року у справі №17/5026/1380/2012, яке також набрало законної сили, стягнуто з відповідача частину боргу в розмірі 350 000 грн з підстав неналежного виконання умов договору.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Черкаської області від 19 березня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року у справі № 5026/1862/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій Суддя В. Л. Цвігун