Вирок № 32634079, 25.07.2013, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1249/13-к

провадження 1кп/283/38/2013

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2013 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.,

при секретарі Пух Н.М.

з участю прокурора Пургіна Т.І.

потерпілої ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не судимого, -

в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2013 року близько 20-ї години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, за місцем свого проживання, в коридорі квартири, на побутовому ґрунті, під час сварки з колишньою дружиною ОСОБА_1 умисно наніс їй удар долонями обох рук по голові в районі скроневих ділянок та вушних раковин, що призвело до струсу головного мозку.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи нанесені потерпілій тілесні ушкодження відносяться до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоровя.

Обвинувачений вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України повністю не визнав, заперечивши свою причетність до завдання будь-яких ударів потерпілій. Предявлений цивільний позов прокурора не визнав. Показав, що проживає разом в квартирі в різних кімнатах з колишньою дружиною. Остання з восени минулого року вселила до себе співмешканця ОСОБА_4

17.03.2013 року дійсно між обвинуваченим та ОСОБА_1 мала місце розмова з приводу користування електричною енергією, при цьому він лежав на ліжку в своїй кімнаті, а потерпіла стояла в коридорі. Нецензурними словами він не виражався, фізичної сили не застосовував. Причини обвинувачення його зі сторони потерпілої не відомі.

Потерпіла показала, що 17 березня 2013 року близько 20-ї години зробила зауваження обвинуваченому, коли той перебував в своїй кімнаті, щодо своєчасного вимкнення світла в кімнатах загального користування, на що він підійшовши до неї, долонями рук наніс удар з двох сторін по вухах. Відчувши різкий фізичний біль, вона присіла. В цей час на її крик підійшов співмешканець та завів до кімнати, а згодом вона викликала швидку допомогу, оскільки тривала головна біль, та міліцію. Стаціонарно лікувалась в Малинському МРТМО з 19 березня 2013 по 02 квітня 2013 року.

Відповідно до ст. 22 КПК України судовий розгляд здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій.

Не дивлячись на невизнання своєї вини обвинуваченим його винність у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду в повній мірі підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами в їх сукупності:

З показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що ввечері 17 березня 2013 року коли він знаходився в кімнаті, де проживає разом з ОСОБА_1, почув крик потерпілої, та вибігши в коридор, бачив її та обвинуваченого. Останній заходив до своєї кімнати. Зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо, що обвинувачений вдарив її руками по вушним раковинам. Після цього, потерпіла скаржилась на головну біль.

Свідок ОСОБА_5, показав, що ввечері 17 березня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про те, що батько вдарив мати долонями рук по голові, та те, що їй викликали карету швидкої допомоги. Зазначив, що обвинувачений неодноразово вчиняє сварки та скандали щодо матері.

Викликаний в якості свідка старший дільничний Малинського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_6 засвідчив, що 17 березня 2013 року під час його чергування він виїжджав на телефонний виклик потерпілої про нанесення їй тілесних ушкоджень до квартири обвинуваченого. Останній, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, висловлювався в адресу працівників міліції нецензурними словами. При відібранні пояснень потерпіла повідомила, що в коридорі квартири обвинувачений наніс їй удар обома руками по вухам.

В ході проведення слідчого експерименту 13 квітня 2013 року за участю потерпілої, остання надала аналогічні покази, вказавши на місці обставини нанесення їй удару обвинуваченим, яке мало місце в період часу близько 20-ї години 17.03.2013 року в приміщенні квартири №88 по вул. Героїв Малинського підпілля в м. Малині.

З висновку судово-медичної та додаткової судово-медичної експертизи №109, №139 по факту отримання тілесних ушкоджень потерпілою слідує, що у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоровя, могли виникнути від нанесення удару долонями обох рук по голові в скроневих ділянках та вушних раковинах. При цьому покази потерпілої можуть відповідати механізму спричинення їй тілесних ушкоджень.

З довідки Малинського МРТМО №694 від 25.04.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 19.03.2013 по 02.04.2013 року.

Посилання захисника на відсутність складеного протоколу огляду місця події в матеріалах кримінального провадження не є перешкодою для законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, оскільки судовий розгляд здійснюється на підставі доказів наданих учасниками кримінального провадження.

Від проведення слідчої дії одночасного допиту осіб з потерпілою ОСОБА_3 відмовився, інших доказів в підтвердження позиції висловленої в суді не надав.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо винності обвинуваченого у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя та кваліфікує ці його дії за ст. 125 ч. 2 КК України.

Як особа, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Помякшуючих покарання обставин судом не встановлено.

Обтяжуючою його покарання обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Призначаючи вид і міру покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує думку потерпілої, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до невеликої тяжкості.

Приймаючи до уваги всі обставини справи суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному покарання, не повязаного із реальним обмеженням волі, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції від суспільства та приймає рішення про покарання обвинуваченому в межах санкції даної статті у вигляді громадських робіт, які йому й належить відбувати.

По справі заявлено цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Малинського МРТМО.

Згідно зі ст. 1206 ЦК України особа, яка скоїла злочин, зобовязана відшкодувати витрати установи охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до довідки №694 від 25.04.2013 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 19 березня по 02 квітня 2013 року всього 14 ліжкоднів, вартість одного ліжко дня склала 125 грн. 57 коп.

Таким чином, вимоги, заявлені прокурором до відповідача є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попереднім особисте зобовязання.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Малинського міськрайонного територіального медичного обєднання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Малинського МРТМО (код 04053364 в ГУДКСУ в Житомирській області МФО 811039, р/р 31418544700338 код 24060300)

в рахунок відшкодування затрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину 1757 грн. 98 коп.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:

ОСОБА_7