Постанова № 32633605, 24.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 р. Справа № 33/5005/10741/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі: Єрьоміній К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кудін М.В., представник, довіреність №48/12 від 02.01.13;

від відповідача: Селяков О.В., представник, довіреність №82 від 01.01.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013р. у справі №33/5005/10741/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо -

збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 672 733 грн 68 коп

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.13р. (суддя Рудовська І.А.) у позові відмовлено в повному обсязі. Рішення мотивоване недоведеністю порушення Відповідачем умов п. 2.5. договору. Крім того, зазначено, що Позивач не відмовився від використання вагонів, які були йому видані, тобто прийняв на себе обов`язки одержувача, а саме вивезти вантаж зі станції та сплатити провізну плату за перевезення вантажу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні усіх обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Відповідач безпідставно списав кошти з особового рахунку Позивача на підставі документів, які не мають відношення до перевезень позивача. Зазначив, що станція Грекувата Придніпровської залізниці в переліку станцій попереднього навантаження не значиться, тому направлення під повторне навантаження порожніх вагонів з ознакою ЦД-Руда на станцію Грекувата Придніпровської залізниці з припортових станцій Берегова, Чорноморська Одеської залізниці є неправомірним. Крім того, переадресування вантажу здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора, а Позивач такої заяви на переадресування вантажу не надавав. Звернув увагу суду на те, що накладні складені із численними порушеннями правил оформлення перевізних документів.

Ухвалою суду від 03.06.2013р. на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 31.05.2013р. справа прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., судів Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечував з огляду на те, що спірні відносини виникли між сторонами не на підставі договору №ПР/ДН-2-0601554/НЮп/1331-70-04/06, а на підставі положень ст. 6, 62 Статуту залізниць України, тому розмір провізної плати був визначений на підставі даних, зазначених в залізничних накладних, тобто на підставі перевізних документів. Позивач спірні вагони прийняв та використав їх під навантаження, перевізні документи розкредитував самостійно, від підписання не відмовився, будь-яких зауважень в накладні не вносив. Таким чином, Позивач своїми діями фактично виконав обов`язки одержувача за конкретними договорами перевезення. Вважає правомірним нарахування та списання з Позивача провізної плати за порожній пробіг, яка була нарахована за тарифною схемою на підставі п. 13.4 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 08.12.2006р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (надалі - Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - вантажовласник (надалі - Позивач) був укладений договір №ПР/ДН-2-06-1554/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі - Договір). Предметом договору є надання Позивачем Відповідачу послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1. договору), який в силу п. 8.4. є чинним в спірний період.

Згідно з п. 2.2. зазначеного договору Відповідач зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі Позивача, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати Позивачу додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Відповідач зобов'язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати Позивачу відповідні розрахункові документи через станцію Грекувата або технологічний центр з обробки перевізних документів. Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок. Позивач зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату Відповідачу за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Технологічного центру з обробки перевізних документів або готівкою на станції. Одержані кошти Відповідач зараховує на особовий рахунок вантажовласника. У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), в тому числі спірні, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і таке інше (п.п. 2.3, 2.4., 3.2. договору від 08.12.2006р.).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові: збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), в тому числі спірні, з добового рахунку Вантажовласника, на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і таке інше.

02.04.2012р. була укладена додаткова угода №23 до Договору, якою Договір доповнено п.2.5, а саме: "З метою підвищення ефективності використання рухомого складу та на підставі розпорядження Укрзалізниці від 29.03.2012р. №ЦЗ-1 -9/131 вагони, придбані на умовах лізингу та в кредит, Залізниця надає Вантажовласнику під перевезення залізорудної сировини за напрямком станція Грекувата в "треті" країни через прикордонні станції з ознакою ЦД-Руда. Вантажовласник здійснює оплату по прибуттю вище вказаних вагонів, які повертаються під навантаження, відповідно до п. 13.14. Розділу 2 Збірника тарифів. Вантажовласник приймає під навантаження ту кількість вагонів, яка прибула на станцію одним маршрутом."

Впродовж квітня, травня, серпня 2012 року на станцію Грекувата на адресу Позивача з припортових станцій Берегова, Чорноморська Одеської залізниці прибували вагони по залізничним накладним: №49899297 - 60 вагонів; №42833509 - 53 вагона; №42888933 - 53 вагона; №40040495 - 55 вагонів; №41993874 - 10 вагонів; №42005074 - 12 вагонів; №41773649 -54 вагона; №41774308 - 5 вагонів; №41777325 - 2 вагони; №41533092 - 60 вагонів; №41533100 - 4 вагони; №41542192 - 12 вагонів; №41516485 - 60 вагонів; №41516519 - 14 вагонів; №41659327 - 19 вагонів; №41659897 - 11 вагонів; №41661422 - 29 вагонів; №41734690 - 57 вагонів; №41924465 - 24 вагона; №41945437 - 24 вагона; №41973363 - 20 вагонів; №41974015 - 34 вагона; №41955139 - 1 вагон; №41960188 - 3 вагона; №41960352 - 3 вагони; №42005488 - 20 вагонів; №42006510 - 21 вагон; №42006999 - 20 вагонів.

На підставі п. 13.4 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Відповідачем було нараховано та списано з особового рахунку Позивача провізну плату за перевезення вагонів у порожньому стані згідно переліків №20120421 по накладній №49899297 - 8 402,20 грн; №20120517 по накладній №40040495 - 54 080,40 грн; №20120506 по накладній №42833509 - 53 097,12 грн; №20120511 по накладній №42888933 - 53 097,12 грн; №2012084 по накладній №41993874 - 9 832,80 грн, по накладній №42005074 - 11 799,36 грн; №20120903 по накладній №42005488 - 19 665,60 грн, по накладній №42006510 - 20 648,88 грн, по накладній №4200699 - 19665,60 грн; №20120828 по накладній №41924465 - 23 598,72 грн, по накладній №41945437 - 19 665,60 грн, по накладній №41973363 - 19 665,60 грн, по накладній №41974015 - 33 431,52 грн; №20120818 по накладній №41773649 - 4 916,40 грн, по накладній №41774308 - 1 966,56 грн, по накладній №41777325 - 47 815,92 грн; №20120816 по накладній №41734690 - 56 046,96 грн; №20120813 по накладній №41659327 - 18 682,32 грн, по накладній №41659897 - 10 815,08 грн, по накладній №41661422 - 28 515,12 грн; №20120808 по накладній №41533092 - 58 996,80 грн, по накладній №41533100 - 3 933,12 грн, по накладній №41542192 - 11 799,36 грн; №20120804 по накладній №41516485 - 58 996,80 грн, по накладній №41516519 - 13 765,92 грн; №20120831 по накладній №41955139 - 4 916,40 грн, по накладній №41960188 - 3 933,12 грн, по накладній №41960352 - 983,28 грн.

Всього з особового рахунку Позивача було списано 672 733, 68 грн (з ПДВ) провізної плати за перевезення вагонів у порожньому стані.

Правовідносини щодо перевезення регулюються Господарським кодексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, іншими нормативно-правовими актами в сфері перевезень. Зокрема, ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Частиною 2 ст.916 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Аналогічні норми закріплені і в ч.1 ст.307 та ст.316 Господарського кодексу України.

Порядок розрахунків за перевезення і послуги врегульований ст.62 Статуту залізниць України та Правилами розрахунків за перевезення вантажів, тобто спеціальними нормами права.

Так, відповідно до 62 Статуту, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Згідно з п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за №864/5085) остаточні розрахунки між залізницями i одержувачами за перевезення вантажів i надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому, до оформлення видачі вантажу одержувачу, станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори i вci платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні на станції призначення.

Відповідно до вимог статті 62 Статуту та п.1.3 Правил розрахунків вантажів остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Згідно з п. 6.2 Правил облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, від відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді.

Як встановлено судом, спірні вагони були оформлені за повними перевізними документами, тобто мали статус вантажу. надійшли на станцію Грекувата та були видані Позивачу, який не відмовився від їх використання, тобто позивач прийняв на себе обов'язки одержувача, а саме прийняти та вивезти вантаж зі станції, а також сплатити провізну плату за перевезення вантажу, розмір якої зазначений в залізничних накладних. Крім того в залізничних накладних в графі 53 є відмітка про розкредитування документів позивачем, що є підтвердження одержання ним вантажу. Відправниками вагонів спірна провізна плата не сплачувалася.

Щодо доводів апелянта слід зазначити наступне.

Недотримання залізницею порядку переадресації вантажу не є підставою для звільнення вантажоодержувача від сплати провізної плати. Також не може бути підставою для звільнення вантажоодержувача від сплати провізної плати той факт, що ним не відвантажувалися вантажі на припортові станції, оскільки позивач не відмовився від прийняття цих вагонів (вантажу) та в подальшому використав їх під навантаження продукцією, вказані вагони мали ознаку ЦД-Руда, оплата за порожній пробіг яких також вноситься вантажовідправниками.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність нарахування та списання з особового рахунку Позивача провізної плати за доставлені вагони у сумі 672 733,68 грн.

З огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, обставини щодо пропуску строку позовної давності судом не досліджуються.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013р. у справі №33/5005/10741/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013р. у справі №33/5005/10741/2012 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 26.07.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна