Рішення № 32632181, 23.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 р. Справа № 914/2661/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Львівобленерго", м.Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал", м.Стебник

про стягнення 83400грн. 59коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Луцик С.В.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Львівобленерго" до Публічного акціонерного товариства „Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал про стягнення 83400грн. 59коп. заборгованості.

Ухвалою суду від 10.07.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.07.2013р.

В судовому засіданні 23.07.2013р. представник позивача підтримав заявлені вимоги просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, однак направив суду відзив від 18.07.2013р. № 366 (зареєстрований канцелярією суду 22.07.2013р. за № 29084/13), в якому не заперечує проти позову в сумі 83400грн. 59коп. та просить провести розгляд справи без участі представників підприємства.

В судовому засіданні 23.07.2013р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

11.10.2005р. між ВАТ "Львівобленерго" (перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Львівобленерго" згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 14.04.2011р. та на підставі положень п.1 ст. 5 та розділу ХVII Закону України „Про акціонерні товариства") та Стебницьким державним гірничо-хімічним підприємством „Полімінерал" (перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал" згідно наказу Фонду державного майна України № 36 від 14.01.2013р.) укладено договір №90065 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід"ємними частинами.

Відповідно до п.2.2.3 договору споживач зобов"язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 „Порядок розрахунків" та №9 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

П. 2 додатку №2 від 24.10.2008р. до договору №90065 від 11.10.2005р. „Порядок розрахунків" передбачено що розрахунковим періодом вважається період з 01 числа поточного місяця до 31 (останній день місяця) числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником елекричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. (п.п.3,4 „Порядку розрахунків").

Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п. 6 Порядку розрахунків").

30.05.2013р. позивачем виставлено відповідачу рахунок за активну енергію №300305/42602-1 в якому зазначено „рахунок сплатити до 10.06.2013р.

Однак, в порушення умов договору відповідачем не було здійснено повної оплати за поставлену електричну енергію в травні 2013р.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача відповідно до представленого суду розрахунку становить 83400грн. 59коп.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України -зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.32, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал", м.Стебник, вул.Дрогобицька, 127 (ідентифікаційний код 05762281) на користь Публічного акціонерного товариства „Львівобленерго", м.Львів, вул.Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 83400грн. 59коп. боргу за спожиту електричну енергію та 1720грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено та підписано 26.07.2013р.

Суддя Гоменюк З.П.