Рішення № 32632170, 24.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2013 р. Справа № 911/2421/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,

с. Мархалівка Васильківського району,

2) фермерського господарства «Прибужське», с. Сабатинівка Ульянівського району Кіровоградської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ

2) фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича,

смт. Саврань Одеської області

про стягнення 108 398,48 грн.

Суддя О.В. Конюх;

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Грищенко О.М., уповноважений, довіреність від 25.03.2013р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Грищенко О.М., посвідчення адвоката від 29.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 19.06.2013р. №19-1/06 до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області, 2) фермерського господарства «Прибужське», с. Сабатинівка Ульянівського району Кіровоградської області, в якій просить суд

1) солідарно стягнути із фермерського господарства «Прибужське» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» суму інфляційних втрат у розмірі 5 000,00 грн. згідно договору поруки від 15.02.2013р. №15-02-2013-3, на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2013р. №24/01-13 та договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ;

2) стягнути із фермерського господарства «Прибужське» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 12 287,32 грн. інфляційних втрат згідно угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. №24/01-13 та договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ;

3) стягнути із фермерського господарства «Прибужське» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 36 404,56 грн. пені згідно угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. №24/01-13 та договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ;

4) стягнути із фермерського господарства «Прибужське» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 54 706,60 грн. 30 процентів річних згідно угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2013р. №24/01-13 та договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ;

5) солідарно стягнути із фермерського господарства «Прибужське» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» витрати на послуги адвоката у розмірі 10 000,00 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. №25-24/13;

6) солідарно стягнути із фермерського господарства «Прибужське» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2010р. у справі № 9/1, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» про стягнення з фермерського господарства «Прибужське» суми основного боргу та штрафних санкцій за період з 16.09.2009р. по 28.12.2009р. згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ задоволено повністю. Проте фермерським господарством «Прибужське» заборгованість за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ перед товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» погашено лише 30.07.2010р.

Відповідно до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. первісний кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» відступило фізичній особі - підприємцю Грищенку Олександру Миколайовичу право вимоги виконання зобов'язання фермерським господарством «Прибужське» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ, щодо сплати розміру пені, 30% річних, інфляційних втрат.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» отримав від фізичної особи - підприємця Грищенка О.М. за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2013р. № 21/01-13 право вимоги виконання зобов'язання фермерським господарством «Прибужське» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ, щодо сплати розміру пені, 30% річних, інфляційних втрат.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2013р. № 21/01-13, між товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки від 15.02.2013р. №15-02-2013-3, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку фермерським господарством «Прибужське» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати 5000,00 грн. інфляційних втрат.

Оскільки боржник та поручитель своїх зобов'язань належним чином не виконали, коштів новому кредитору не сплатили, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів суму інфляційних втрат у розмірі 5 000,00 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 10 000,00 грн., а також стягнути з відповідача 2 інфляційні втрати у розмірі 12 287,32 грн., пеню у розмірі 36 404,56 грн. та 30 процентів річних у розмірі 54 706,60 грн. та солідарно покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 09.07.2013р.

09.07.2013р. в судове засідання представники позивача, відповідачів 1, 2 та третіх осіб 1, 2 не з'явились, про причини неявки суд належним чином не повідомили, вимоги ухвали суду від 21.06.2013р. не виконали, витребувані судом документи не подали. Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2013р. розгляд справи відкладено на 24.07.2013р.

09.07.2013р. до господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» надійшов відзив на позов б/н, б/д, у якому відповідач 1 повідомляє, що визнає вимоги в частині, що стосуються відповідача 1, проте задовольнити вимоги позивача не в змозі у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача 1.

Представники відповідачів та третьої особи 1 в судове засідання від 24.07.2013р. також не з'явились, витребувані документи суду не подали, про причини нез'явлення у судове засідання належним чином не повідомили, хоча повідомлялися судом про день, час та місце проведення судових засідань шляхом надіслання копій ухвал рекомендованим листом з повідомленням на належну адресу, зазначену в позовній заяві.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Компанія «Ніко - Тайс»), до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»), 2) фермерського господарства «Прибужське», с. Сабатинівка Ульянівського району Кіровоградської області (далі по тексту - ФГ «Прибужське»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Тридента-Агро») та фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича, смт. Саврань Одеської області (далі по тексту ФОП Грищенко О.М.), вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Поставка (основний договір)

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

30.03.2009р. між ТОВ «Тридента Агро» (продавець) та ФГ «Прибужське» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ (далі по тексту - Основний договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного Договору. Відповідно до умов Основного договору:

- асортимент товару, кількість, ціна визначаються в додатках до договору які є його невід'ємною частиною, та/або в накладних (п. 2.1 Основного договору).

- Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії договору, засвідчує факт передачі з товаром всієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості інструкції щодо використання та застосування даного товару (п. 2.4 Основного договору).

- товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних (п. 3.2. Основного договору).

- Приймання товару по кількості та якості здійснюється в момент його передачі покупцю. (пункт 4.1 Основного договору).

- Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору. 40% від загальної вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.08.2009р. 40% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.09.2009р. без виставлення рахунку-фактури. (пункт 5.3 Основного договору).

- За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.2. Основного договору).

- сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного договору. Крім того, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється протягом п'яти років (п. 8.3. Основного договору).

- сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування грошовими коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних (п. 8.6. Основного договору).

- даний договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обох сторін до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п. 11.1. Основного договору).

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2010р. у справі № 9/1, стягнуто з ФГ «Прибужське» на користь ТОВ «Тридента-Агро» 431 175,37 грн., з яких 314 314,94 грн. основного боргу, 18 359,43 грн. пені, 26 837,20 грн. 30 процентів річних, 8 800,82 грн. індексу інфляції, 62 862,98 грн. штрафу, 11 000,00 грн., оплати послуг адвоката, а також 4 311,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначеним рішенням встановлено факт наявності простроченої заборгованості ФГ «Прибужське» перед ТОВ «Тридента-Агро» в сумі 314 314,94 грн., та відповідно обов'язок боржника у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання сплатити кредитору борг з урахуванням індексу інфляції та тридцяти процентів річних, а також сплатити передбачені договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд неодноразово, ухвалами від 21.06.2013р. та від 09.07.2013р. зобов'язував відповідачів подати докази погашення заборгованості за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2010р. у справі № 9/1 первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам - ФОП Грищенку О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору та попереджав відповідачів про право суду розглядати справу за наявними матеріалами. Відповідачі доказів погашення заборгованості не подали, доводи позивача не спростували.

Як стверджує позивач, та підтверджується платіжним дорученням від 30.07.2010р. №254968 001, (копія знаходиться в матеріалах справи) ФГ «Прибужське» 30.07.2010р. погасило заборгованість згідно наказу про примусове виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2010р. у справі № 9/1 перерахувавши 446 723,12 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Як вбачається з розділу 8 Основного договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення; покупець у випадку прострочення оплати товару за користування грошовими коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного договору. Крім того, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється протягом п'яти років.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64). Відповідно до ст. 11128 ГПК України рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Інший розмір процентів річних передбачений сторонами пунктом 8.6 основного договору поставки, згідно якого покупець у випадку прострочення оплати товару сплачує на користь продавця 30% річних.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

У листі Верховного Суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. №62-97р. зазначено, що оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (Інформаційний лист «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

За таких обставин суд встановив факт наявності права кредитора - ТОВ «Тридента-Агро» нараховувати та стягувати з боржника 30 процентів річних, інфляційні втрати та пеню, передбачені Основним договором, за період з 29.12.2009р. і до належного виконання боржником свого зобов'язання, в тому числі за період після прийняття судового рішення про стягнення боргу, до його повного виконання, а саме до 29.07.2010р.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем 2 свого зобов'язання за Основним договором з оплати отриманого товару у розмірі 314 314,94 грн., оприлюднені індекси інфляції за відповідний період, встановлені Постановами правління НБУ розміри облікової ставки НБУ за відповідні періоди, перевіривши правильність розрахунків, наданих позивачем, виходячи з наступного розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу30% річних, грн.Пеня, грн.29.12.2009 - 31.12.2009314314.941.0000.00 01.01.2010 - 31.01.2010314314.941.0185657.67 01.02.2010 - 28.02.2010314314.941.0195971.98 01.03.2010 - 31.03.2010314314.941.0092828.83 01.04.2010 - 30.04.2010314314.940.997-942.94 01.05.2010 - 31.05.2010314314.940.994-1885.89 01.06.2010 - 30.06.2010314314.940.996-1257.26 01.07.2010 - 29.07.2010314314.940.998-628.63 Всього з 29.12.2009 по 29.07.2010р.314314,94 9743,7655026,6436550.95судом встановлено, що за період з 29.12.2009р. по 29.07.2010р. належні до стягнення з відповідача 2 збитки, завдані інфляційними процесами становлять 9 743,76 грн., 30 процентів річних становлять 55026.64 грн. та пеня становить 36550,95 грн.

ІІ. Уступка права вимоги (угоди про заміну кредитора в зобов'язанні)

Між ТОВ «Тридента-Агро» (первісний кредитор) та третьою особою 2 - ФОП Грищенком О.М. (новий кредитор) 26.01.2011р. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н, згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ФГ «Прибужське» за основним купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. №3-УФ. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається становить 109 207,36 грн., яка є загальною сумою штрафних санкцій (пені, 30% річних, інфляційних втрат), котрі нараховані відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України (пункти 2.1, 2.2 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги (пункт 3.1 угоди);

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів документів оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.1 угоди);

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги (пункт 4.3 угоди);

- Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (пункт 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання ст. 517 ЦК України, первісний кредитор - ТОВ «Тридента-Агро» передав новому кредитору - ФОП Грищенку О.М. документи на підтвердження зобов'язань боржника ФГ «Прибужське» за основним договором купівлі-продажу, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 26.01.2011р.

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 18.06.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 18.06.2013р. № 4083, ТОВ «Тридента-Агро» належним чином направив боржнику - ФГ «Прибужське» повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р., копію угоди про заміну кредитора від 26.01.2011р. та копію акту прийому-передачі документів від 26.01.2011р.) цінним листом з описом вкладення.

Крім того, між ФОП Грищенком О.М. (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) 24.01.2013р. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. № 24/07-13, згідно якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ФГ «Прибужське» за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. № 3-УФ та угодою про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається становить 108 398,48 грн. і складається з 36 404,56 грн. пені, 54 706,60 грн. 30% річних, 17 287,32 грн. інфляційних втрат за період з 29.12.2009р. по 29.07.2010р., нарахованих у зв'язку з несвоєчасною несплатою основного боргу в сумі 314 314,94 грн. за основним договором (пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги (пункт 3.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів документів оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги (пункт 4.3 угоди).

- Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання ст. 517 ЦК України первісний кредитор - ФОП Грищенко О.М. передав новому кредитору - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» документи на підтвердження зобов'язань боржника ФГ «Прибужське» за основним договором купівлі-продажу, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 24.01.2013р.

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 18.06.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 18.06.2013р. № 4087, ФОП Грищенко О.М. належним чином направив боржнику - ФГ «Прибужське» повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р., копію угоди про заміну кредитора від 24.01.2013р. та копію акту прийому-передачі документів від 24.01.2013р.) цінним листом з описом вкладення.

Разом із тим, судом встановлено, що розрахунок сум пені, річних та інфляційних втрат за період з 29.12.2009р. по 29.07.2010р., здійснений сторонами, виконаний невірно. Так, за угодами про заміну кредитора в зобов'язанні спочатку від ТОВ «Тридента Агро» до ФОП Грищенка О.М. а потім від ФОП Грищенка О.М. передано право вимоги (за період з 29.12.2009р. до 29.07.2010р):

пені в сумі 36404,56 грн.,

30% річних в сумі 54706,60 грн. та

інфляційних втрат в сумі 17287,32 грн.,

тоді як дійсна вимога, яка могла бути передана первісним кредитором новим кредиторам згідно розрахунку, здійсненого судом, становить:

36550,95 грн. пені;

55026.64 грн. процентів річних та

9 743,76 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто основне зобов'язання не змінюється, лише змінюється сторона в даному зобов'язанні. За таких обставин первісний кредитор був вправі передати вимоги по пені та процентах в сумі меншій, ніж дійсна вимога, однак передача вимоги по інфляційним втратам в сумі 17287,32 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж розмір дійсної вимоги 9 743,76 грн. не відповідає чинному законодавству.

За таких обставин судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - ТОВ «Тридента-Агро» спочатку на ФОП Грищенко О.М., а потім на нового кредитора - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням всіх необхідних умов угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. б/н та угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. № 24/07-13, про які боржник - ФГ «Прибужське» був належно повідомлений цінним листом з описом, з наданням доказів прав нового кредитора.

В результаті новий кредитор - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» отримав право вимоги до боржника - ФГ «Прибужське» щодо сплати визначених основним договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. № 3-УФ пені в сумі 36404,56 грн., 30% річних в сумі 54706,60 грн. та інфляційних втрат в сумі 9 743,76 грн. за період з 29.12.2009р. по 29.07.2010р. в тій самій мірі, що і первісний кредитор - ТОВ «Тридента-Агро».

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач 2 - ФГ «Прибужське» доказів сплати позивачу сум пені, 30 процентів річних та інфляційних втрат за період з 29.12.2009р. по 29.07.2010р. суду не подав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, судом встановлено факт наявності простроченого грошового зобов'язання ФГ «Прибужське» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 100 854,92 грн., що складається з інфляційних втрат у розмірі 9 743,76 грн., 30 процентів річних у розмірі 54 706,60 грн. та пені у розмірі 36 404,56 грн. за період з 29.12.2009р. по 29.07.2010р., нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою основного боргу в сумі 314 314,94 грн. за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. № 3-УФ.

ІІІ. Порука

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

15.02.2013р. між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор), та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено Договір поруки від 15.02.2013р. №15-02-2013-3 (далі - Договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку фермерським господарством «Прибужське» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру інфляційних витрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. № 3-УФ та угодою про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. №24/01-13.

Відповідно до умов Договору поруки:

- у разі порушення боржником обов'язку за основним договором Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.2 Договору поруки);

- відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру інфляційних втрат у сумі 5 000,00 грн. (пункт 3.1 Договору поруки);

- у разі порушення боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (пункт 4.1 Договору поруки);

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (пункт 6.2 Договору поруки).

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.2, 3.1, 4.1 Договору поруки встановлено, що боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в межах обсягу відповідальності поручителя в розмірі сплати інфляційних втрат у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суду не подано одних доказів того, що сторонами спірних відносин укладалися угоди щодо зміни спірних зобов'язань, в результаті яких збільшилась відповідальність поручителя.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання в межах обсягу відповідальності поручителя відносно інфляційних втрат у сумі 5 000,00 грн., тобто судом встановлено факт наявності солідарного боргу ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручителя) та ФГ «Прибужське» (боржника) перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 5 000,00 грн.

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту солідарного обов'язку ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ФГ «Прибужське» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 інфляційних витрат за період з 29.12.2009р. по 29.07.2010р. за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. № 3-УФ та угод про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. №24/01-13 та від 26.01.2011р. в сумі 5 000,00 грн. є обґрунтованими, законними, матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено факт наявності заборгованості ФГ «Прибужське» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» всього в сумі 100 854,92 грн. Частина цього боргу, а саме 5 000,00 грн. інфляційних втрат є солідарним боргом ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ФГ «Прибужське» і підлягає стягненню з боржників солідарно. Залишок заборгованості поза межами обсягу відповідальності поручителя в сумі 100 854,92 грн. - 5 000,00 грн. = 95 854,92 грн., яка складається з інфляційних втрат у розмірі 4 743,76 грн., 30 процентів річних у розмірі 54 706,60 грн. та пені у розмірі 36 404,56 грн. за період невиконання основного зобов'язання з 29.12.2009р. по 29.07.2010р. не є солідарним і підлягає стягненню з відповідача 2 - ФГ «Прибужське».

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс».

У зв'язку із частковим задоволенням позову відповідно ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд до складу судових витрат по справі включити витрати позивача на послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн. На підтвердження зазначених витрат до позову додано копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. №25-24/03, укладеного між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенком О.М., згідно п. 1.1. якого адвокат Грищенко О.М. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009р. № 3888, копія якого залучена до матеріалів справи) зобов'язується надати ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» правову допомогу щодо аналізу правовідносин між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ФГ «Прибужське» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», які виникли на підставі договору №3-УФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. № 3-УФ, угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. №24/01-13 та на підставі договору поруки №15-02-2013-3 від 15.02.2013р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками перед замовником зобов'язання щодо договору №3-УФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009р. № 3-УФ, угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2013р. №24/01-13 та на підставі договору поруки №15-02-2013-3 від 15.02.2013р., консультації з питань практичного застосування норм, цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором. Пунктом 3.1 Договору № 25-24/03 від 25.03.2013р. сторони передбачили вартість наданих юридичних послуг в сумі 10000,00 грн.

Крім того, позивачем суду надано: копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.06.2013р., згідно п. 2 якого, загальна вартість послуг склала 10 000,00 грн.; оригінали платіжних доручень від 29.03.2013р. № 234 та від 29.03.2013р. №211, згідно яких позивачем перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця Грищенка О.М. грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. та 4 000,00 грн. відповідно. Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002 р. у справі № 30/63.

Детально дослідивши матеріали справи, зокрема платіжні доручення від 29.03.2013р. №234 та від 29.03.2013р. №211, суд встановив, що згідно платіжного доручення від 29.03.2013р. №234 призначенням платежу у розмірі 6 000,00 грн. є оплата за послуги згідно договору №25-24/03 від 25.03.2013р., який укладено між позивачем та адвокатом Грищенком О.М., з метою надання останнім правової допомоги позивачу у правовідносинах між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ФГ «Прибужське» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп». Згідно платіжного доручення від 29.03.2013р. №211, призначенням платежу у розмірі 4 000,00 грн. є оплата за послуги згідно іншого договору №25-1/03 від 25.03.2013р. Однак, залучений до матеріалів справи лист повідомлення від 29.03.2013р. № 29-1/03 свідчить про те, що платник - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у зв'язку з помилковим зазначенням призначення платежу просив платіж за платіжним дорученням від 29.03.2013р. №211 зарахувати як оплату за послуги згідно договору №25-24/03 від 25.03.2013р.

Відповідно до частини п'ятої ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при розгляді даної справи понесено витрати з оплати послуг адвоката Грищенка О.М. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. №25-24/03 у розмірі 10000,00 грн., які відносяться до складу судових витрат, і мають бути віднесені за рахунок сторін у справі пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 11, пунктом 1 частини 1 ст. 512, ст.ст. 513, 516, 517, 525, 526, 541, 543, 546, 547, 553, 554, частиною 1 ст. 559, частиною 1 ст. 598, ст. 599, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська 22, код ЄДРПОУ 38267861)

та з фермерського господарства «Прибужське» (26434, Кіровоградська обл., Ульяновський район, село Сабатинівка, код ЄДРПОУ 22213995)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872)

5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок) інфляційних втрат,

2 017,10 грн. (дві тисячі сімнадцять гривень десять копійок) судового збору,

9 304,09 грн. (дев'ять тисяч триста чотири гривні дев'ять копійок) витрат на оплату послуг адвоката.

3. Стягнути з фермерського господарства «Прибужське» (26434, Кіровоградська обл., Ульяновський район, село Сабатинівка, код ЄДРПОУ 22213995)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872)

4 743,76 грн. (чотири тисячі сімсот сорок три гривні сімдесят шість копійок) інфляційних втрат,

36 404,56 грн. (тридцять шість тисяч чотириста чотири гривні п'ятдесят шість копійок) пені;

54 706,60 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сімсот шість гривень шістдесят копійок) процентів річних.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 26.07.2013р.