Постанова № 32631745, 17.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 р. Справа № 804/5306/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Малого С.С. Дробот В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Дослідне-експериментальне підприємство Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовними вимогами до Державного підприємства «Дослідне-експериментальне підприємство Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» про стягнення заборгованості у розмірі 1 037 232,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати позивачем у встановлені законодавством строки податкових зобов'язань у відповідача виник податковий борг у сумі 1 037 232,37 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За період з 31.08.2009 року по 12.02.2013 року у відповідача виник податковий борг у розмірі 1 037 232,37 грн., з них по земельному податку у сумі 866 701,42 грн.; з податку з власників транспортних засобів - 10 776,51 грн.; з податку на прибуток - 1020,00 грн.; з податку на додану вартість - 158 734,44 грн.

Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати у встановлені законодавством строки зобов'язань, визначених відповідачем у податкових деклараціях, та податковими повідомленнями-рішеннями, які були вручені Державному підприємству «Дослідне-експериментальне підприємство Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області», що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались, у зв'язку з чим податкові зобов'язання, визначені в даних податкових повідомленнях-рішеннях, є узгодженими.

У відповідності до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг є сумою узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки з податковий борг у відповідача виник 19.11.2001 року і не переривався, то згідно підпунктів 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення боргу, відповідачу направлено першу податкову вимогу від 19.11.2001 року №1/56 та другу податкову вимогу від 22.01.2002 року №2/35. Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем (а.с.13, 14).

Відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі несплати попередніх податкових вимог на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються.

Згідно статті 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої службу України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського віддання і не може бути об'єктом застави.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Щодо твердження відповідача про списання податкового безнадійного податкового боргу на підставі Рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції як таке, що списує борг відповідача, зазначений у позовній заяві, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, останнє рішення про

списання безнадійного податкового боргу було прийнято позивачем 28.08.2012 року. Згідно пункту 2.1 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року №1034 «Про

затвердження списання безнадійного податкового боргу платника податків» безнадійним податковим боргом визначено податковий борг платника податків,

стосовно якого минув строк давності встановлений статтею 102 Податкового кодексу (1095 днів). Отже, останнє рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції списує борг, який виник у підприємства до 28.08.2009 року, а в позовній заяві заявляється до стягнення податковий борг з 17.12.2009 року, який не входить до списаного безнадійного боргу.

Позивач зазначає, що частково сплатив податковий борг в період з

31.08.2009 року по 12.02.2012 року. Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

З моменту набрання чинності Податковим кодексом України черговість погашення податкового боргу визначена статтею 87 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідач посилається на пункт 5 статті 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», відповідно до якої звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань не допускається. Проте позивачем заявлено вимогу про стягнення податкового боргу, а не звернення стягнення на майно.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача існував обов'язок перед бюджетом сплатити податкові зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Дослідивши зібрані по справі докази, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач не довів факту погашення заборгованості та не надав доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Дослідне-експериментальне підприємство Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Дослідно - експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» (51901, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул.Колеусівська, буд.41, код ЄДРПОУ 08562944), грошові кошти у розмірі податкового боргу із земельного податку у сумі 866 701,42 грн. (вісімсот шістдесят шість тисяч сімсот одна гривня сорок дві копійки), код платежу 13050100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 33218811700013.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Дослідно - експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» (51901, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул.Колеусівська, буд.41, код ЄДРПОУ 08562944), грошові кошти у розмірі податкового боргу із податку з власників транспортних засобів в сумі 10 776,51 грн. (десять тисяч сімсот сімдесят шість гривень п'ятдесят одна копійка), код платежу 12020100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 33211807700013.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Дослідно - експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» (51901, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул.Колеусівська, буд.41, код ЄДРПОУ 08562944), грошові кошти у розмірі податкового боргу із податку на прибуток в сумі 1 020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень нуль копійок), код платежу 11020100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31115002700013

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Дослідно - експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» (51901, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул.Колеусівська, буд.41, код ЄДРПОУ 08562944), грошові кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 158 734,44 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот тридцять чотири гривні сорок чотири копійки), код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 липня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко