Рішення № 32629803, 26.07.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/1561/2013

Справа № 263/2985/13-ц Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

26 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Степанової С.В., при секретарі Марцині Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»

про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2. матеріальної шкоди у розмірі 52288,88 грн. та з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі - ПрАТ "АСКА") страхового відшкодування, яке складається з відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження автомобілю у сумі 49000 грн., матеріальної шкоди,ж пов'язаної з лікуванням позивача у сумі 1856,32 грн., моральної шкоди у сумі 5000 грн., відшкодування витрат на евакуацію автомобілю з місця ДТП у сумі 450 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 12.06.2013 року позовні вимоги до ОСОБА_2. про стягнення

матеріальної шкоди у розмірі 52288,88 грн., спричиненої внаслідок ДТП, залишено без розгляду, позовні вимоги до ПрАТ "АСКА" зменшені, продовжено розгляд позовних вимог до ПрАТ "АСКА" про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням позивача у сумі 1309,15 грн., моральної шкоди у сумі 5000 грн., відшкодування витрат на евакуацію автомобілю з місця ДТП у сумі 450 грн..

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 вказала, що вона є власником автомобіля "Хюндай", державний ний номер НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.11.2012 року, о 21.45 годині, рухаючись по другорядній дорозі по вул.. Георгіївській в м. Маріуполі, виїжджаючи на перехрестя з вул. Артема, ОСОБА_2., керуючи автомобілем «Сіат», державний номер НОМЕР_2 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав переваги у русі автомобілю «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 в результаті чого допустив з ним зіткнення, що призвело до механічного пошкодження автомобіля позивача та травмування позивача. Винним у вчинені даної ДТП визнаний ОСОБА_2., за порушення п.п. 2,3 б, 16.11 Правил дорожнього руху України, якого згідно постанови Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 25.12.2012 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Відповідно до страхового полісу про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, НОМЕР_3, цивільно-правова відповідальність третьої особи застрахована та ліміт відповідальності за шкоду, спричинену життю та здоров'ю потерпілого встановлений до 100000 грн. На лікування витрачено 1856,32 грн., на евакуацію автомобілю - 450 грн. Також позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, які виникли у позивача у зв'язку із спричинення в результаті ДТП фізичного болю та пошкодженням майна, тривалого часу не сплати страхового відшкодування.

В судове засідання позивач не з'явився, до суду надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник позивача також у судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надавав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення та просив розглянути справу у відсутність представника.

Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення на підставі наявних в ньому доказів та згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України - без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 25 грудня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 340 грн. (а.с.6). Постановою встановлено, що 22.11.2012 року, о 21.45 годині, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Георгіївській в м. Маріуполі, виїжджаючи на перехрестя з вул. Артема, ОСОБА_2., керуючи автомобілем «Сіат», державний номер НОМЕР_2, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав переваги у русі автомобілю «Хюндай», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головні дорозі в результаті чого допустив з ним зіткнення, що призвело до механічного пошкодження автомобіля «Хюндай» та водій ОСОБА_1 була травмована.

Згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 29.09.2012 р., виданого 1-м ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, власником автомобіля "Хюндай", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску є ОСОБА_1. (а.с.8).

Згідно заяви позивача від листопада 2012 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 строком дії якого з 29.04.2012 року по 28.08.2013 року, укладеного з страховиком ПрАТ "АСКА", забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Сіат», державний номер НОМЕР_2. Оскільки сторони в своїх письмових поясненнях визнали, що такий поліс існує, а відповідач не надав його копію на вимогу суду, то суд вважає встановленим факту існування вказаного полісу.

Згідно виписного епікризу ОСОБА_1 та витягу з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 у зв'язку із ДТП, яка сталася 22.11.2012 року остання отримала закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку. Рекомендовано лікування медичними препаратами. Згідно квитанцій та чеків, які були надані позивачем, вона витратила на придбання ліків,а саме на придбання фуросеміда, пирацетаму, витаміну В, нуклео, магнія сульфату, вінпоцетину, спазмалгону, мексидолу, лазикса, фастум геля, нейрон-норму, гліцину грошові кошти у сумі 514,55 грн., за проведення КТ головного мозку - 360 грн.(а.с.23-28).

На підтвердження решти розміру витрачених сум на придбання медичних докази відсутні.

Згідно копії платіжного доручення № 9032 від 01.04.2013 року відповідачем сплачено на користь позивача страхове відшкодування у сумі 547 грн. 17 коп., без врахування суми за послуги банку. В письмових поясненнях позивача вона також підтвердила, що відповідачем їй сплачена вказана сума у відшкодування витрат на лікування.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача, що ним було відшкодовано витрати на лікування у сумі 1309 грн. 15 коп., оскільки згідно наданої відповідачем копії платіжного доручення № 2059 від 12.04.2013 року відповідач виплатив позивачу пеню згідно договору страхування у сумі 851 грн. 98 коп., а не страхове відшкодування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі - Закон) передбачено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

У зв'язку із зазначеним суд приходить до висновку, що «Сіат», державний номер НОМЕР_2 є забезпеченим транспортним засобом відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася в період чинності договору страхування, і страховик повинен сплатити страхове відшкодування.

Згідно ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відшкодування витрат на проїзд саме до лікаря не передбачено законом та не підтверджено доказами.

Оскільки відповідач сплатив позивачу грошові кошти у сумі 547,17 грн. за шкоду, спричинену здоров'ю позивача, а суд дійшов висновку, що така шкода складає 874,55 грн., то стягненню з відповідача підлягає 327,38 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір збитків, завданих позивачу, для відновлення пошкодженого транспортного з урахуванням франшизи у розмірі 1000 грн., в межах максимального розміру ліміту складає 49000 грн. Оскільки ПрАТ "АСКА" сплатив позивачу 49000 грн., в межам максимального ліміту, то стягнення з відповідача 450 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди вийде за межі ліміту, передбаченого страховим полісом, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 3 Конституції України здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних і фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Матеріали справи не містять даних про відшкодування у добровільному порядку моральної шкоди позивачу.

За правилами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пунктом 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час виникненя страхового випадку, передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Згідно п. 9.3 вказаного Закону, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Тобто, Законом передбачено відшкодування моральної шкоди в межах ліміту - 5000 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб позивача, остання перенесла стрес, їй були спричиненні моральні і фізичні страждання, з приводу яких вона перебувала на лікуванні, а саме знаходилася на стаціонарному лікуванні з 23.11.2012 року по 28.11.2012 року, з 30.11.2011 року по 13.12.2012 року, на амбулаторному лікуванні з 14.12.2012 року по 21.12.2012 року, був змінений звичайний уклад її життя, тобто наявність спричинення їй моральної шкоди доведена, як і протиправна поведінка відповідача, оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а також наявний причинний зв'язок між шкодою і протиправними діями заподіювача.

Таким чином, суд, враховуючи ступень вини водія, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, враховучи вимоги розумності і справедливості задовольняє позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди частково, стягнувши на користь позивачки моральну шкоду з відповідача у розмірі 3000 гривень. Підстав для стягнення моральної шкоди в більшому розмірі не має.

У зв'язку з тим, що витрати по сплаті судового збору позивачці компенсував за власним бажанням водій ОСОБА_2., який винний у скоєнні ДТП, то судові витрати з відповідача на користь позивача суд вважає не стягувати.

На підставі ст. ст. 979, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення страхового відшкодування, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 3000 гривень, витрати, пов'язані з придбанням ліків у сумі 327 гривень 30 копійок, а всього стягнути 3327 гривень 38 копійок ( три тисячі триста двадцять сім гривень 38 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С.В. Степанова