Постанова № 32627592, 23.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. Справа № 906/101/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Радомишльської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 19.03.13 року у справі № 906/101/13-г (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Прокурора Радомишльського району в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новознак"

про припинення договору оренди землі від 29.07.2009 року шляхом його розірвання

за участю представників:

позивача - Забігайло В.В., за довіреністю

Ткачук О.М. - керівник

відповідача - не з'явився

прокуратури - Панчелюга К.М.

В судовому засіданні 23.07.2013 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.03.2013 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 29.07.2009 року, укладений між Радомишльською міською радою та ТзОВ "Новознак", який зареєстрований у Радомишльському районному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за № 040922000016. Стягнуто з ТзОВ "Новознак" в дохід Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Радомишльська міська рада звернулась з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, мотивуючи скаргу тим, що рішення місцевого господарського суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Представники скаржника в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам не відповідає, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 29.07.2009 року між Радомишльською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Новознак" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування терміном на п'ять років земельну ділянку загальною площею 5,4628 га. для ведення виробничої діяльності, яка знаходиться в м. Радомишль Житомирської області, вул. Котовського, 37. Договір оренди землі 29.07.2009 року був зареєстрований у Радомишльському районному відділі Житомирської регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що вчинено запис за № 040922000016. Відповідно до п. 3 договору, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - майновий комплекс, загальною площею 7082,5 кв.м. Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до п. 9 договору, орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 127479,90 грн. за один рік. Згідно з п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі 10623,32 грн. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, встановлених законом (п. 38 договору). Пунктом 39 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі від 29.07.2009 року належним чином не виконує. Зокрема, зазначає, що відповідач не сплачує орендну плату, чим порушує інтереси держави в особі Радомишльської міської ради, що наділена повноваженнями від імені держави розпоряджатися землями в межах населених пунктів. В підтвердження факту порушення відповідачем умов договору, прокурор надав довідку Радомишльського відділення ДПІ від 05.03.2013 року за № 666 в якій зазначено, що заборгованість ТзОВ "Новознак" по орендній платі за землю становить 238100,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Земельним законодавством, з урахуванням специфіки відносин, які регулюються цим законодавством, більш конкретизовано підстави для припинення договору оренди землі. Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Пунктами "ґ" та "д" ст. 141 ЗК України передбачено примусове припинення у судовому порядку прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та у разі систематичної несплати земельного податку або орендної плати.

Системний аналіз вказаних вище норм приводить до висновку, що закон пов'язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених укладеним між ними договором.

Договором оренди землі від 29.07.2009 року сторони передбачили, що договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд вказав, що матеріалами справи підтверджується факт систематичної несплати ТзОВ "Новознак" орендної плати, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 141 ЗК України).

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його таким, що зроблений всупереч положенням ст. 43 ГПК України без ґрунтовного дослідження всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до ст. 1 ГПК України звернення до господарських судів здійснюється за захистом своїх порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів; предмет та підстави звернення з позовом визначаються позивачем самостійно у позовній заяві. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони. Приймаючи рішення про задоволення даного позову, місцевий господарський суд не врахував, що на земельній ділянці, яка є об'єктом оренди, знаходяться об'єкти нерухомого майна ТзОВ "Новознак" - майновий комплекс, загальною площею 7082,5 кв.м. Вказане виключає як можливість здачі спірної земельної в оренду іншому орендарю, так і позбавляє Радомишльську міську раду, у випадку задоволення позову, права на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки. Натомість, у випадку задоволення позову, ТзОВ "Новознак" буде безперешкодно та безоплатно користуватись спірною земельною ділянкою. Відтак, апеляційний господарський суд вважає, що із позовної заяви не вбачається, за захистом яких саме порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних законом інтересів саме позивача (Радомишльської міської ради) та держави у межах господарських правовідносин подано позов. Відсутність порушених цивільних прав позивача та держави, які підлягають захисту в порядку господарського судочинства, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому, апеляційним господарським судом враховано, що в матеріалах справи містяться витяги з рішень Радомишльської міської ради № 255 від 24.02.2012 року та № 393 від 17.10.2012 року, якими відмовлено Радомишльському відділенню Малинської МДПІ та ТзОВ "Новознак" у розірванні договору оренди землі від 29.07.2009 року у зв'язку з несплатою орендної плати.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Радомишльської міської ради задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 19.03.2013 року у справі № 906/101/13-г скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.