Рішення № 32627496, 22.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2013 р. Справа № 5019/2475/11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Роздільський керамічний завод" смт. Розділ Миколаївського району Львівської області

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівне-Борошно" м. Рівне

про стягнення в сумі 49048грн. 09коп. - матеріального збитку

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача : Пирва А.В. - за довіреністю б/н від 25.04.2013р.

від відповідача: Лишенюк Л.Н. - за довіреністю №590 від 12.11.2012р.

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішенням господарського суду Рівненської області №5019/2475/11 від 28.12.2012 року позов ПрАТ "Роздільський керамічний завод" смт. Розділ Миколаївського району Львівської області до ПрАТ "Страхова компанія "Каштан" м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПрАТ "Рівне-Борошно" про стягнення в сумі 49848грн. 09коп. задоволено частково. Вирішено стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Каштан" на користь ПрАТ "Роздільський керамічний завод" страхове відшкодування за шкоду завдану майну в сумі 49048,09 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 954,48 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 232,22 грн., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2952,00 грн., витрати на оплату проведення судової експертизи в розмірі 3626,04 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року рішення господарського суду Рівненської області від 28.12.2012 року у справі №5019/2475/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013року у справі №5019/2475/11 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року та рішення господарського суду Рівненської області від 28.12.2012 року скасовано в частині позовних вимог про стягнення 49048,09грн. страхового відшкодування. Справу №5019/2475/11 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

У постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2013року зазначено, що судами попередніх інстанцій помилково не враховано, що всі операції з надання послуг зі страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

03.06.2013р. після надходження матеріалів справи №5019/2475/11 до господарського суду Рівненської області, за результатами проведеного автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Кочергіної В.О.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.06.2013 року справу №5019/2475/11 прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 20.06.2013р.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався.

Суть спору

Новий розгляд справи здійснюється в частині позовних вимог про стягнення 49048грн. 09коп. - матеріального збитку.

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні зменшених позовних вимог в редакції заяви від 27.11.2012р. (вх.№12553/12). Просять суд стягнути з відповідача 49048грн. 09коп. - матеріального збитку. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3000грн. витрат на оплату послуг адвоката та 3685грн. витрат на проведення судової експертизи.

У письмових поясненнях від 27.06.2013р. представник позивача повідомив, що на час звернення з позовом до суду ремонт пошкодженого транспортного засобу не проводився.

У письмових поясненнях від 02.07.2013р. представник позивача зазначив, що сума матеріального збитку за виключенням ПДВ становить 40873грн. 41коп. Стосовно відшкодування витрат на оплату послуг адвоката зазначив, що з угоди-доручення від 30.03.2012 р. та додаткової угоди від 30.03.2012 р. вбачається, що адвокатскі послуги надавались саме адвокатом Поліщуком Д.В., який має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю за №827 від 12.10.2011 р. Звертає увагу суду на лист Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при КМУ затвердженому рішенням від 18.02.2005 р. №IV/9-2-5 "Про збереження статусу адвоката при переході на спрощену систему оподаткування". Наголошує, що для постановки на облік платником єдиного податку необхідна реєстрація фізичної особи підприємцем. Зазаначає, що у п. 291.5 ст. 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України міститься вичерпний перелік видів діяльності, при здійсненні яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку. В зазначеному переліку відсутній такий вид діяльності, як діяльність у сфері права.

В судовому засіданні 22.07.2013 року позивачем надано розрахунок суми матеріального збитку за виключенням ПДВ, згідно якого сума матеріального збитку за виключенням ПДВ становить 40 873грн. 41 коп.

22.07.2013 року на адресу суду від адвоката Поліщука Д.В. надійшли додаткові пояснення стосовно відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, у яких зазначено, що відповідно до пп. 6.9 наказу ДПА України від 22.12.2010 N 979 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів " якщо фізична особа зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах державної податкової служби як фізична особа-підприємець. Вважає, що вибір спрощеної системи опадаткування фізичними особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема, надають юридичні послуги, є можливим за умови їх дежавної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності. Наголошує, що Поліщук Д.В. діючи як адвокат, оподатковує отримані доходи як піприємець спрощеної системи оподаткування. Зазначає, що окремий розрахунковий рахунок для здійснення адвокатської діяльності в рамках підприємницької діяльності закон не передбачає.

Відповідач у відзиві на позов повідомив, що сума матеріального збитку без ПДВ становить 40873грн. 41коп. Зазначив, що документального підтвердження факту проведення робіт зі сплатою ПДВ позивачем не надано. Наголошує, що Поліщук Д.В. надавав послуги позивачеві не в статусі адвоката у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки на це є пряме посилання у додатковій угоді від 30.03.2012р. Вважає, що оплата грошових коштів за послуги проводилася на поточний рахунок саме приватного підприємця Поліщука Д.В., відкритого у банку, як для суб'єкта підприємницької діяльності. Звертає увагу суду на те, що доказів оплати послуг саме Поліщуку Д.В. як адвокату у справі немає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівне-Борошно" м. Рівне письмової позиції з приводу поданого позову не подала.

Листом від 04.07.2013р. судом направлено запит Львівській філії "Брокбізнесбанк" з метою з'ясування інформації про належність Поліщуку Д.В. рахунку №26005614127770 відкритого у Львівській філії АТ "Брокбізнесбанк", зокрема, чи вказаний рахунок належить зазначеній особі як адвокату чи як суб'єкту підприємницької діяльності.

18.07.2013 року на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" Львівського регіонального відділення надійшов лист на запит господарського суду Рівненської області від 04.07.2013р. у якому зазначено, що рахунок №26005614127770/980 фізичної особи - підприємця Поліщук Д.В. закритий у Львівській філії АТ "Брокбізнесбанк"12.11.2012 року у зв'язку з реорганізацією Львівської філії. У Рівненській філії АТ "Брокбізнесбанк" відкритий рахунок 26008105192001/980 фізичній особі підприємцю Поліщуку Д.В.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно п.1.2 стутуту Приватного акціонерного товариства "Рівне-Борошно", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів від 09.11.2011р. найменування Закритого акціонерного товариства "Рівне-Борошно" змінено на Приватне акціонерне товариство "Рівне-Борошно". Відповідно до п.1.3 Статуту ПрАТ "Рівне-Борошно" є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ "Рівне-Борошно".

10.05.2011 року між Страховою компанією "Каштан" (Страховик) та Закритим акціонерним товариством "Рівне-Борошно" (Страхувальник) укладено договір №73-2011 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.1.1 договору предметом Договору є обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності Страхувальника як власника наземних транспортних засобів (далі - ОС-ЦВ).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що Страховик проводить діяльність по обов'язковому страхуванню на підставі Ліцензії від 04 вересня 2006 року серія АВ №158651, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Відповідно до п.1.3 договору Страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання випадків, визнаних згідно умов цього договору страховими, проводити страхові виплати, а Страхувальник зобов'язався сплачувати страхові внески у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно п.2.3. договору об'єктом ОС-ЦВ є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих, внаслідок експлуатації ТЗ.

Пунктом п.2.8 договору сторони погодили, що страхові виплати виплачуються в кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії договору, в межах ліміту відповідальності Страховика по відповідному полісу.

Згідно п.2.14. договору умови та порядок проведення страхових виплат по цьому договору в частині ОС-ЦВ регламентується Законом ОС-ЦВ.

За умовами п.2.15 договору Страховик має право здійснювати страхову виплату безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Пунктом 2.16 договору передбачено, що Страховик здійснює страхову виплату по ОС-ЦВ протягом одного робочого дня після оформлення та підписання страхового Акту. Страховий акт оформляється Страховиком на підставі письмової заяви Страхувальника та/або потерпілої третьої особи та документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, його причини, обставини, а також наслідки. Термін складання Страхового Акту по ОС-ЦВ - один день після одержання Страховиком всіх необхідних документів.

Згідно додатку №1 до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №73/2011 від 10.05.2011 року до списку забезпечених транспортних засобів включено автомобіль Дачія Логан д.н.з.BK 1285 АС (номер поліса АА/0027460).

Відповідно до умов страхового полісу АА/0027460 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ "Страхова компанія Каштан" зобов'язана в разі настання страхового випадку проводити страхові виплати.

30.07.2011 року в місті Рівне на перехресті вулиць Дубенська-Чернишова сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої автомобіль Дачія Логан ВК 1285 АС, який належить Закритому акціонерному товариству "Рівне-Борошно", зіткнувся з міркоавтобусом Фольксваген LT-35 державний номерний знак ВС6359ВН, який належить ПАТ "Роздільський керамічний завод".

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ЗАТ "Рівне-Борошно" Рафальського А.А, який керував автомобілем в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Рівненського міського суду від 04.08.2011 року про розгляд справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 30.07.2011 року о 22 годині 00 хвилин Рафальський А.А. - працівник ЗАТ "Рівне-Борошно", керуючи автомобілем Дачія Логан д.н.з. ВК1285АС, проїхав на заборонений сигнал світлофора на перехресті вул.Чернишова-Дубенської, не надав дороги та здійснив зіткнення з автомобілем марки Фольксваген д.н.з. ВС6359ВН, який перетинав дане перехрестя на дозволений сигнал світлофора під керуванням водія Захаркевич А.О.. У постанові зазначено, що водій Рафальський А.А. в судовому засіданні повністю визнав вину та вказав на обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Автомобіль Дачія Логан BK 1285 АС (за участю якого сталася ДТП) забезпечений відповідно до умов вищевказаного страхового полісу Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п.2 страхового полісу АА/0027460 ліміт відповідальності Страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих, становить 50000 грн. 00 коп.

02.08.2011 року ЗАТ "Роздільський керамічний завод" направлено заяву ЗАТ "Страхова компанія "Каштан" про здійснення страхової виплати (а.с 130).

Відповідно до ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

З огляду на вказане, страхова компанія повинна була здійснити виплату страхового відшкодування до 02.09.2011 року, однак, в матеріалах справи відсутні докази виплати відповідачем страхового відшкодування.

Враховуючи не виплату відповідачем в добровліьному порядку страхового відшкодування у розмірі заподіяного матеріального збитку позивачем подано до суду позов про примусове їх стягнення.

Ухвалою суду від 05.04.2012р. по справі №5019/2475/11 призначено товарознавчу експертизу.

Згідно висновку №1418 судової автотоварознавчої експертизи від 22.10.2012 року вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля Фольксваген LT-35 2.5TDI 110 Combi (2D)"2004 року випуску, ідентифікаційний номер WV1ZZZ2DZ4H030725, реєстраційний номер ВС6359ВН, виходячи з даних про пошкодження автомобіля, які можна встановити з матеріалів справи №5019/2475/11, в цінах станом на дату ДТП 30.07.2011 року, становить 49048 грн. 09 коп. ( в т.ч. ПДВ).

Висновок №1418 судової автотоварознавчої експертизи від 22.10.2012 року виконаний у відповідності до "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" затвердженої наказом Міністерсва юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особа, яка керувала транспортним засобом DACIA LOGAN BK 1285 АС встановлена у судовому порядку постановою Рівненського міського суду від 04.08.2011 року про розгляд справи про адміністративне правопорушення №3-4777/11.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України "Про страхування").

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст.28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

При визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Таким чином у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.

Відповідно до положень ст.35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

02.08.2011 року ЗАТ "Роздільський керамічний завод" направлено заяву ЗАТ "Страхова компанія "Каштан" про здійснення страхової виплати.

В матеріалах справи наявний Звіт аварійного комісара №315 від 07.10.2011 року виконаний на замовлення ПрАТ "Страхова компанія "Каштан".

Відповідно до положень ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.

Згідно висновку №1418 судової автотоварознавчої експертизи від 22.10.2012 року вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля Фольксваген LT-35 2.5TDI 110 Combi (2D)"2004 року випуску, ідентифікаційний номер WV1ZZZ2DZ4H030725, реєстраційний номер ВС6359ВН, виходячи з даних про пошкодження автомобіля, які можна встановити з матеріалів справи №5019/2475/11, в цінах станом на дату ДТП (30.07.2011 року), становить 49048 грн. 09 коп. (в т.ч. ПДВ).

Судова автотоварознавча експертиза проведена у відповідності до вимог чинних на момент настання страхового випадку нормативних актів (Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою KM України від 10.09.2003 №1440; Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395), якими встановлено порядок визначення розміру матеріальної шкоди та оцінки пошкоджень транспортних засобів.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.07.2013р. зазначив, що згідно Закону України "Про податок на додану вартість" податок на додану вартість справляється за ставкою 20% до бази оподаткування. Сума податку вираховується по формулі, за якою суму необхідно розділити на (100+ставка податку) і помоножити отримане на ставку податку, зокрема 49048,09грн. : (100+20)х 20=8174,68грн. Тобто сума ПДВ складає 8174,68грн.

В судовому засіданні 22.07.2013р. представником позивача надано розрахунок суми матеріального збитку за виключенням ПДВ, згідно якого сума матеріального збитку за виключенням ПДВ становить 40 873грн. 41 коп.

Стосовно заявлення до стягнення суми матеріального збитку в розмірі 49048грн. 09коп., яка включає в себе 8174,68грн. ПДВ судом враховується, що згідно зі ст.ст.2,4,8 ч.ч.1,16 ст.9, ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно зЗаконом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування), а також з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Згідно з п.1.2 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №73-2011 від 10.05.2011 ПАТ "СК "Каштан" проводить діяльність по обов'язковому страхуванню на підставі ліцензії від 04.09.2006 серія АВ №158651, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

Представником позивача у письмових поясненнях від 27.06.2013р. зазначено, що на час звернення з позовом до суду ремонт пошкодженого транспортного засобу не проводився.

При цьому, сам по собі висновок судової автотоварознавчої екпертизи не є підставою для виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних з наданням послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

На підставі того, що на час прийняття рішення фактичного ремонту транспортного засобу не проведено, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати ПДВ у складі вартості ремонтно-відновлювальних робіт не виникають.

Відтак, в силу приписів ч.2 ст.14 ЦК України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Наведене випливає також з приписів ч.2 ст.1192 ЦК України, згідно якого розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Страхова компанія "Каштан" 49048грн. 09коп. суми матеріального збитку, підлягають задоволенню в частині стягнення 40 873грн. 41 коп. матеріального збитку (за виключенням 8174грн. 68коп. ПДВ). У стягненні 8 174 грн. 68 коп. розміру ПДВ у позові в цій частині необхідно відмовити.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги про відшкодування 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, судом до уваги приймається наступне.

30.03.2012 року між адвокатом Поліщуком Д.В. та Приватним акціонерним товариством "Роздільський керамічний завод" укладена угода-доручення на представлення інтересів.

Додатковою угодою до угоди-доручення від 30.03.2012 року, встановлено вартість юридичних послуг в розмірі 3000 грн.(п.2 Додаткової угоди до угоди-доручення від 30.03.2012 року). При цьому додаткова угода укладена між ПАТ "Роздільський керамічний завод" та адвокатом Поліщуком Д.В., свідоцтво про державну реєстрацію ФОП - СПД Серія В00 №820966 від 06.02.2004р.

До матеріалів справи позивачем також долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №827від 12.10.2011 року, акт виконаних робіт від 25.12.2012 року, платіжне доручення №191 від 03.04.2012 року.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

В розумінні статей 48 та 49 ГПК України судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 13, 14, 15 Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Водночас, пунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що незалежною професійною діяльністю є участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністюза умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

За змістом наведених норм, адвокати не можуть займатись підприємницькою діяльністю. Їх діяльність віднесена відповідно до незалежної діяльності.

Згідно листа Національного банку України від 25.07.2006 р. № 11-111/2790-7749, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (п. 4.5), яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (зі змінами), встановлено окремий порядок відкриття поточних рахунків адвокатам для здійснення їх професійної діяльності, а також передбачено, що кошти за цими рахунками використовуються згідно з порядком, установленим для використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання. Відповідно до п. 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, кошти адвокатів відображаються у класі 2 Плану рахунків і обліковуються за балансовим рахунком 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб" (роз'яснення надано листом Національного банку України від 29.04.2005 № 25-111/668-4449).

З вищезазначених норм вбачається, що у адвоката має бути відкритий балансовий рахунок 2620, на який і має перераховуватись його гонорар.

В підтвердження сплати адвокатських витрат позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення № 191 від 03.04.2012р. про перерахування 3000,00 грн. В графі "одержувач" вказано - адвокат Поліщук Д.В., в графі "призначення платежу" - оплата за юридичні послуги згідно договору-доручення від 30.03.2012р., в графі "рахунок одержувача" - 26005614127770.

Згідно листа Львівського головного регіонального відділення Брокбізнесбанк №304/050ЛВ від 12.07.2013р. рахунок 26005614127770 належить ФОП Поліщуку Д.В.

В матеріалах справи наявна інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про реєстрацію Поліщука Д.В. як фізичної особи - підприємця, та свідоцтво про сплату єдиного податку від 24.12.2010р. в якому, серед іншого, зазначено вид діяльності - юридична практика.

Отже, Поліщук Д.В. виступає у відносинах із позивачем у двох різних статусах, як адвокат, що надає правові послуги, та як суб'єкт господарювання, що отримує від довірителя кошти.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. N 280 (в редакції із змінами згідно постанови Правління НБУ N 227 від 08.06.2012) призначення рахунку класу 2600 - "кошти на вимогу суб'єктів господарювання".

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що 3000грн. сплачені Поліщуку Д.В. не як адвокату, а як приватному підприємцю. При цьому для того, щоб гонорар адвоката був віднесений до складу судових витрат такий гонорар має бути сплачено саме адвокату, а не підприємцю. Оскільки позивачем сплачено 3000,00 грн. не адвокату, то вказана сума не може бити віднесена до судових витрат та не підлягає поділу між сторонами спору за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому для вирахування належних до сплати сум судових витрат, судом враховуються і позовні вимоги в розмірі 800грн. вартості оцінки розміру матеріального збитку в частині яких справа не переглядалась у зв'язку із залишенням рішення господарського суду Рівненської області суду від 28.12.2012р. в цій частині без змін.

Сума належного до сплати державного мита, вираховується пропорційно заявленим і задоволеним позовним вимогам, зокрема заявлено позовні вимоги (в редакції заяви від 27.11.2012р. вх.№12553/12) в розмірі - 49848грн. 09коп. (100%), з яких задоволено - 40873,41грн. (82%) та становить 1% від суми задоволених позовних вимог, оскільки на момент звернення до суду з позовом діяв Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито", підпункт "а" ч.2 ст.3 якого передбачено, що за звернення до господарського суду з позовною заявою майнового характеру ставка державного мита - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадяний. На підставі наведеного належна до відшкодування сума державного мита становить 408грн. 73коп.

Під час розрахунку належних до відшкодування сум витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на оплату судової експертизи, застосовується пропорція, згідно якої судом враховується, що розмір задоволених позовних вимог становить 82% із заявлених 100%. Відповідно розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають відшкодуванню становить (236грн. (сплачені) х 82):100=193грн. 52коп., а розмір відшкодування витрат на проведення експертизи (3685грн. (сплачені) х 82):100=3021грн. 70коп.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Роздільський керамічний завод" м. Луцьк до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" м. Київ в частині позовних вимог про стягнення 49048грн. 09коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" (м. Київ, вул. Мєчнікова, буд. 8, к.22, код ЄДРПОУ 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства "Роздільський керамічний завод" (м.Луцьк, вул.Єршова, 2, код ЄДРПОУ 33182883) 40873грн. 09коп. (сорок тисяч вісімсот сімдесят три гривні 09коп.) - матеріального збитку, 408грн. 73коп. (чотириста вісім гривень 73коп.) - витрат по оплаті державного мита, 193грн. 52коп. (сто дев'яносто три гривні - витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3021грн. 70коп. - витрат на оплату проведення судової експертизи.

Видати наказ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.07.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (Львівська область, Миколаївський район, смт. Розділ, вул. Промислова, 3);

3 - відповідачу рекомендованим (м. Київ, Кловський узвіз 12, оф. 37);

4 - третій особі (м. Рівне, вул. Біла,35)