Рішення № 32627370, 25.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 р. Справа № 909/605/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ", вул. Крайківського, 1-б, м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд", вул.Бельведерська,27а, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 19832,41 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: представник Чабан Ю.В., (довіреність № б/н від 20.06.12 )

Від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" звернулося до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" про стянення 19832,41грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору поставки №28/02-05б від 28.02.12 щодо оплати вартості поставленого позивачем товару та обґрунтовано положеннями ст.ст.526, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Заявами №94 від 05.06.13 (вх.№9593/13 від 06.06.13) та №118 від 24.07.13(вх.№12279/13 від 25.07.13) позивач зменшив розмір позовних вимог, мотивуючи частковим погашенням відповідачем заборгованості на загальну суму 10000,00грн.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 5359,82грн. основного боргу, 229, 76грн. 3% річних ,1148,83грн. пені, та 3094,00грн. штрафу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином ухвалою суду від 06.06.13, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №2759523 (вручено відповідачу 10.06.13), відзиву на позов не подав.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

28.02.12 між сторонами у справі укладено договір поставки №28/02-05б. За умовами даного договору постачальник (позивач) зобов"язався постачати відповідачу товар, а покупець (відповідач), в свою чергу, - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Строк дії договору - до 31.12.12, але в будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором (п.4.1 договору).

Розділом 2 даного договору сторони погодили ціну товару і порядок розрахунків: ціна товару вказується у накладних, які є невід"ємною частиною цього договору і передають покупцеві при постачанні кожної чергової партії товару; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у спосіб, погоджений сторонами в безготівковому або готівковому порядку; покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за ціною, передбаченою рахунком, що виписується постачальником на підставі замовлення, зробленого покупцем; кінцевий розрахунок з постачальником за партію товару покупець проводить не пізніше трьох банківських днів з моменту поставки чергової партії товару.

Пунктом 3.4 даного договору сторони погодили, що вартість доставки позивачем товару до місця передачі включається у вартість товару і вказується у накладній.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, на виконання умов договору поставки №28/02-05б позивач з квітня 2011року по листопад 2012 року здійснив поставку відповідачеві товару на загальну суму 123857,00грн. Факт поставки товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних та довіреностей.

Відповідачем частково оплачено вартість поставленого позивачем товару на суму 118497,18 грн. Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем на момент розгляду справи судом становить 5359,82грн.

Керуючись нормами чинного законодавства та умовами договору за порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань позивачем нараховано відповідачу 229,76грн. 3% річних, 1148,83грн. пені, та 3094,00грн. штрафу.

Направлена відповідачу претензія №56 від 11.04.13 залишена останнім без відповіді та задоволення.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Наведена правова норма кореспондується зі ст.712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п.2.7 договору поставки №28/02-05б граничний строк оплати відповідачем поставленого позивачем товару, згідно накладних, наявних у матеріалах справи - 04.12.12.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 5359,82грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.2 договору поставки №29/02-05б сторони узгодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання п.п.2.6, 2.7 договору (оплата поставленого товару) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у цей період часу, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили строк її нарахування.

У разі порушення будь-яких умов цього договору покупець, незалежно від нарахованої пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму за кожний день тривання такого порушення (п.5.2.1 договору).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону та пунктів договору позивачем нараховано 229,76грн. 3% річних, 1148,83грн. пені, та 3094,00грн. штрафу.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних, штрафу та пені та задоволено їх в повному обсязі за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 692 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 216, 230, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" до приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" про стянення 5359,82грн. основного боргу, 229,76грн. 3% річних, 1148,83грн. пені та 3094,00грн. штрафу задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (вул.Бельведерська, 27А, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 13643320) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ"(вул.Крайківського,1б, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 37183330) 5359,82 (п"ять тисяч триста п"ятдесят дев"ять гривень вісімдесят дві копійки) основного боргу, 229,76 (двісті двадцять дев"ять гривень сімдесят шість копійок) 3% річних, 1148,83 (одну тисячу сто сорок вісім гривень вісімдесят три копійки) пені, 3094,00 (три тисячі дев"яносто чотири гривні) штрафу та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п"ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.07.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 26.07.13