Рішення № 32627365, 25.07.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 р. Справа № 923/894/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавної компанії "Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" м. Херсон

до: органу самоорганізації населення - Будинковий комітет "Петренко,79" м. Херсон

про стягнення 8188грн. 33коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Рейлян М.С.

від відповідача - уповноважена особа Долобан Н.О.

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавної компанії "Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з органу самоорганізації населення - будинковий комітет "Петренко,79" (відповідач) 5702грн. 92 коп. основного боргу, 285грн.94коп. 3% річних, 2199грн.47 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за договором про надання послуг №57-1 від 01.06.2011року та за договором купівлі-продажу №44 від 14.09.2012року.

Відповідач несвоєчасні розрахунки пояснює складною фінансовою ситуацією будинкового комітету, який існує за рахунок внесків мешканців гуртожитку, які мають значну заборгованість по сплаті комунальних платежів.

В той же час відповідач посилається на те, що пеня за договором про надання послуг №57-1 від 01.06.2011року нарахована позивачем за межами 6 місячного строку встановленого ч.6 ст. 232 ГК України та за межами строку позовної давності, тому просить застосувати позовну давність та відмовити в стягненні 369грн.47коп. пені, а також зменшити розмір нарахованої пені за договором купівлі-продажу №44 від 14.09.2012року та надати розстрочку виконання рішення на 6 місяців відповідно до ст. 233 ГК України, ч.6 ст. 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

Між публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавної компанії "Укррічфлот" "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" (позивач) та органом самоорганізації населення - будинковим комітетом "Петренко,79" (відповідач) виникли господарські взаємовідносини з купівлі-продажу та надання послуг.

Відповідно до договору про надання послуг №57-1 від 01.06.2011року відповідач зобов'язався компенсувати позивачу вартість електричної енергії, яка споживається ним для необхідності забезпечення життєдіяльності гуртожитку, що знаходиться за адресою м.Херсон, вул. Петренка № 79.

Відповідно до пункту 3.2 договору від 01.06.2011року відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу вартість наданих послуг на протязі поточного місяця не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт за поточний місяць.

До матеріалів справи надано акт прийому-передачі наданих послуг №221 від 29.07.2011року на суму 5702грн.92коп., надання яких відповідачем не заперечується, а також рахунок на оплату вартості послуг.

Фактично вартість наданих послуг відповідачем сплачена частково, в сумі 1000грн.00коп.

Документального підтвердження здійснення розрахунків та перерахування позивачу решти боргу в сумі 4702грн.92коп. за надані послуги відповідач суду не надав, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Крім того 14.09.2012року між сторонами було також укладено договір купівлі-продажу №44. Згідно з цим договором позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та сплатити лічильник ТЕА2.1.250 вартістю 4080грн.00коп.

Наданими до матеріалів справи видатковою накладною №24 від 21.09.2012року та актом приймання-передачі основних засобів від 21.09.2012року підтверджується виконання позивачем своїх обов'язків за договором і передача лічильника у власність відповідача.

Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу сторони узгодили, що розрахунки за товар відповідач здійснює наступним чином: 1000грн.00коп. - на протязі 2 банківських днів з моменту підписання договору; 1000грн.00коп. - у строк до 21.09.2012року; 2080грн.00коп. - у строк до 28.09.2012року.

Таким чином, кінцевий термін перерахування всієї вартості товару сторонами узгоджено до 28.09.2012року.

Фактично вартість товару за договором купівлі-продажу від 14.09.2012року відповідач сплатив частково, в суму 3080грн.00коп.

Доказів перерахування решти вартості товару, в сумі 1000грн.00коп., відповідачем на день засідання не надано.

Загальна сума основного боргу за обома договорами становить 5702грн.92коп.

Надіслану відповідачу претензію від 10.04.2013року №22-05-4/384 з вимогою сплатити суму боргу відповідач залишив без задоволення.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст.. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладені між сторонами договори про надання послуг №57-1 від 01.06.2011року та купівлі-продажу №44 від 14.09.2012року з моменту їх укладення набирають силу закону. Вони є обов'язковими для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договорами.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки доказів перерахування основного боргу за вищезазначеними договорами в сумі 5702 грн. 92коп. відповідач суду не надав, позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з про строчкою виконання відповідачем грошового зобов'язання за договорами про надання послуг №57-1 від 01.06.2011року та купівлі-продажу №44 від 14.09.2012року, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 285грн.94коп., в тому числі: за договором про надання послуг №57-1 від 01.06.2011року в сумі 269грн.42коп. та за договором купівлі-продажу №44 від 14.09.2012року в сумі 16грн.52коп.

Суд перевірив розрахунок річних і прийшов до висновку що позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 285грн.94коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в загальній сумі 2199грн.47 коп., в тому числі: за договором від 01.06.2011року №57-1 в сумі 369грн.47коп. та за договором від 14.09.2012року № 44 в сумі 1830грн.00коп., суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За договором про надання послуг №57-1 від 01.06.2011року пунктом 4.2 сторони узгодили пеню за затримку виконання грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості договору за кожен день прострочення платежу.

Таким чином з урахуванням вимог договору та ч.6 ст.232 ГК України нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік ( ст. 258 ЦК України).

Розрахунки за договором про надання послуг відповідач зобов'язаний здійснити до 05.08.2011року, тобто з 06.08.2011року має місце прострочка виконання зобов'язання і нарахування пені відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України припиняється 06.02.2012року. З позовом позивач звернувся 08.07.2013року, тобто за межами строку встановленого ч.6 ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України.

Відповідач просить застосувати позовну давність в частині стягнення 369 грн.47коп. пені.

Право на звернення з позовом в частині стягнення пені у позивача виникло 06.08.2011року тому з урахуванням вимог статті 258 ЦК України з позовом необхідно було звернутися 06.08.2012року. Фактично позивач звернувся з позовом 08.07.2013року, тобто з перебігом спеціального строку позовної давності що відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в частині стягнення пені, оскільки про застосування позовної давності просить відповідач.

За договором купівлі-продажу №44 від 14.09.2012року пунктом 5.4 сторони узгодили відповідальність відповідача за прострочку виконання грошового зобов'язання шляхом нарахування пені в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням вимог договору позивачем обґрунтовано нарахована пеня за цим договором за період з 14.12.2012року по 14.06.2013року в сумі 1830грн.00коп.

Однак суд зазначає, що цей розмір пені є надмірно великим порівняно із сумою боргу за договором купівлі-продажу (1000грн.00коп.), тому вважає можливим застосувати надане суду право передбачене ч.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір належної до стягнення пені на 80%.Стягненню підлягає 366грн.00коп. пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 ГПК України судом задовольняється і клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення ( за винятком судових витрат) строком на 6 місяців.

При цьому суд враховує те, що відповідач є органом самоорганізації населення, неприбутковою організацією, яка здійснює господарську діяльність виключно за рахунок грошових внесків мешканців гуртожитку, борг за проживання яких становить 115475грн.00коп., а тому одночасне стягнення суми позову для нього є практично неможливим.

На підставі вищезазначеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог. При цьому судові витрати в частині стягнення боргу, 3% річних та пені в розмірі 1800грн.00коп. на підставі договору купівлі-продажу №44 від 14.09.2012року відносяться на відповідача в повному розмірі.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з органу самоорганізації населення - Будинковий комітет "Петренко,79" м. Херсон, вул. Петренко, 79, р/рахунок 26000001345573 в ХВ ЦФ ПАТ «Кредо банк», м. Херсон, МФО 325365 ідентифікаційний код 37542202 на користь публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавної компанії "Укррічфлот"- "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім.Комінтерну" м. Херсон, Карантинний острів, 1, р/рахунок 2600230648601 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», м.Херсон, МФО 305749 ідентифікаційний код 35929300 - 5702грн. 92 коп. основного боргу, 285грн. 94 коп. - 3% річних, 366грн.00коп. пені та 1642грн.89коп. судового збору.

Надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення 6354грн.86коп. на 6 місяців, стягуючи щомісячно по 1059грн.15коп.

3. В стягненні 369грн.47коп. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26 липня 2013 року.

Суддя З.І. Ємленінова