Рішення № 32627247, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10469/13 18.07.13

За позовом приватного підприємства «Автобуд-Саніо»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»

Про стягнення 26257,33 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Прядко Ю.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Автобуд-Саніо» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення за договором поставки № К-419 від 01.10.2012 р. 26257,33 грн., а саме: 25502,79 грн. боргу, 628,81 грн. пені, 125,73 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 06.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10469/13, розгляд останньої призначено на 01.07.2013 р..

Розгляд справи відкладався.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (покупцем) та приватним підприємством «Автобуд-Саніо» (постачальником) укладено договір поставки (під реалізацію товару споживачам) № К-419 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець - приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що невід'ємними частинами даного Договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається підписання покупцем товарно-транспортної та/або видаткової накладної (п. 2.13 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дня реалізації поставленого товару споживачам. За письмовою вимогою постачальника, покупець складає один раз у квартал звіт квартальних залишків та надсилає його постачальнику.

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 32279,76 грн. (докази - в матеріалах справи).

05.03.2013 р. відповідач надіслав позивачу звіт про стан реалізації товару, згідно з яким в магазинах відповідача залишається нереалізований товар на суму 6276,97 грн..

Платіжним дорученням від 18.04.2013 р. відповідач перерахував 500 грн. в рахунок оплати за реалізований товар, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 25502,79 грн. (32279,76-6276,97-500).

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 25502,79 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 25502,79 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент не виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, з відповідача за період з 20.03.2013 р. по 28.05.2013 р. підлягає стягненню 2259,56 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача за період з 30.03.2013 р. по 28.05.2013 р. підлягає стягненню 628,81 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код 35847906) на користь приватного підприємства «Автобуд-Саніо» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2 літ. «Б», код 33275800) 25502,79 грн. боргу, 628,81 грн. пені, 125,73 грн. трьох процентів річних, 1720,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 26.07.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун