Ухвала суду № 32623458, 25.07.2013, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3360/13-ц

2/212/2402/13

У Х В А Л А

25 липня 2013 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу ЧАЙКІН І.Б. розглянувши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПрАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В;

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

До канцелярії суду 25 липня 2013 року надійшло клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб відповідача ОСОБА_4.

Заяву мотивовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладенні арешту на належне ОСОБА_4 майно, а саме транспортний засіб, може значно утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення даного позову в повному обсязі, враховуючи той факт, що на сьогоднішній день у ОСОБА_4 немає жодних перешкод для відчуження такого майна.

Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, представник позивача, зазначив в своїй заяві відповідні причини для забезпечення позову та вид забезпечення, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, позивачем в заяві вказано, що ОСОБА_4 належить на праві власності автомобіль DAEWOO SENS T13110, 2005 року випуску, номерний знак «НОМЕР_1», зареєстрований у м. Кривий Ріг, проте заявником не надано належних доказів, що автомобіль DAEWOO SENS T13110, 2005 року випуску, номерний знак «НОМЕР_1», на який він просить накласти арешт на теперішній час належить відповідачу ОСОБА_4 по справі.

Посилання представника позивача на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 12 вересня 2012 року, поліс страхування та повідомлення про страховий випадок, які знаходяться в матеріалах справи, не можуть враховуватись, як належний доказ права власності ОСОБА_4 на автомобіль, оскільки в постанові йдеться лише про керування транспортним засобом, а в полісі та заяві страхування про забезпечений транспортний засіб та цивільно-правову відповідальність.

До того ж, вказані документи датовано 2012 роком, а підтвердження права власності потрібно на момент судового розгляду.

У відповідності до ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику.

Усунувши вказані недоліки заяви заявник може повторно звернутись до суду.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПрАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування шкоди повернути заявнику.

Копію ухвали направити позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І. Б. Чайкін