Постанова № 32623014, 17.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2013 року Справа № 812/4738/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Майбороді С.Г.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача1: Горбенко Є.С. (довіреність від 27.12.2012);

представника відповідача2: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Краснодонського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними, поновлення на службі в органах МВС та стягнення середньомісячного заробітку з 08.05.2013, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2013 Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (далі - відповідач1), Краснодонського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними (далі - відповідач2), поновлення на службі в органах МВС та стягнення середньомісячного заробітку з 08.05.2013.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він працював в органах внутрішніх справ з 05.08.2002 по 08.05.2013. З 2012 року працював на посаді дільничного інспектора міліції Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганський області. Наказом № 161 о\с Управлінням МВС України в Луганській області від 08.05.2013 був звільнений за п.64 «Є» за порушення дисципліни.

Звільнення вважає незаконним і необґрунтованим з огляду на наявність наступних обставин.

21.04.2013 він ніс службу по охороні громадського порядку в с. Хрящувате Краснодонського району Луганської області з 07:30 по 14:30 годин у зв'язку з проведенням громадських заходів присвячених «Дню Перемоги», за розпорядженням керівництва Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганській області.

О 14:30 годин ст. дільничний інспектор міліції Краснодонського МВ ГУМВС України ОСОБА_3 дав вказівку про закінчення служби з охорони громадського порядку, і повідомив, що працівників міліції в м. Краснодон відвезе автобус, який буде чекати на автобусній зупинці в с. Хрящувате. Позивач вказує, що ні під час несення служби, ні після її закінчення спиртові напої він не вживав.

Позивач зазначив, що в очікуванні автобуса він в числі інших своїх колег стояв на зупинці по ходу руху транспорту на м. Краснодон та не одноразово виходив на проїжджу частину, щоб подивитися, чи не іде автобус. Позивач допускає, що в цей час міг дивитися в мобільному телефоні час, але нічого при цьому не знімав, так як в телефоні ні фотоапарата, ні відеокамери немає. На проїжджій частині позивач бачив ОСОБА_4 - дільничного інспектора міліції та інших співробітників міліції. На протилежному боці, тобто з боку села, стояв автомобіль ДПС. Ніяких конфліктів з працівниками ДПС у позивача не було, і він не знав нікого з тих, хто знаходився в автомобілі ДПС. Автобус, котрий повинен був їх забрати, позивач не побачив, але побачив, як проїхав автомобіль його матері у напрямку в м. Краснодону. Він подзвонив їй і вона зупинилася на відстані близько 150 метрів по ходу руху на м. Краснодон, і позивач з ОСОБА_4 підбігли до неї, і вона відвезла їх у м. Краснодон. 22.04.2013 позивач дізнався, що працівники ДПС, які знаходились у автомобілі, 21.04.2013 написали рапорти, нібито позивач, коли виходив на проїжджу частину, був у нетверезому стані і знімав їх на відеокамеру, що на думку позивача, не відповідає дійсності. Приїхавши додому, позивач забув про телефон, котрий знаходився в одязі, тому що, погано себе почував. Вранці 22.04.2013 позивач мав заступати у слідчо-оперативну групу, але його не допустили. Для проходження медичного огляду на стан сп'яніння позивача не направляли.

В ГУМВС було проведено службове розслідування, 26.04.2013 позивач написав пояснення. З висновком службового розслідування позивач був ознайомлений і 08.05.2013 начальник управління підписав наказ №161 о\с, згідно якого його звільнили з органів МВС за порушення дисципліни.

Позивач вважає цей наказ незаконним, тому що, на його думку, він не порушував дисципліну. Станом на 21.04.2013 дисциплінарних стягнень у позивача не було.

Також позивач зазначив, що на його прохання надати йому висновок службового розслідування, копію наказу та атестаційний лист, відповідачем надано тільки витяг з наказу про звільнення.

У зв'язку з чим позивач просив суд:

1. Визнати дії Управління МВС України в Луганській області щодо звільнення його зі служби в органах МВС з посади дільничного інспектора міліції Краснодонського МВ ГУМВС в Луганський області за порушення дисципліни, з 08.05.2013 неправомірними.

2. Відмінити наказ № 829 від 08.05.2013 в части звільнення позивача з МВС.

3. Зобов'язати Управління МВС України в Луганській області поновити на службі в органах МВС на посаді дільничного інспектора міліції Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганській області з 08.05.2013.

4. Стягнути з Управління МВС України в Луганській області Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганській області на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.05.2013 до дня поновлення на роботі, тобто на день розгляду адміністративного позову та винесення рішення по справі.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях щодо суті позову, в яких серед іншого, вказав, що підставою для звільнення позивача з ОВС на підставі п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС за порушення дисципліни.

Позивач порушив службову дисципліну. Вказане стало можливим внаслідок низьких особистих морально-ділових якостей позивачем, ігнорування вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту, присяги працівника міліції, Кодексу і Етичного кодексу працівника міліції.

Враховуючи порушення дисципліни скоєне позивачем та враховуючи попередні дисциплінарні стягнення, керівництвом ГУМВС було прийняте обґрунтоване та законне рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з ОВС.

Також відповідач1 вважає, що звільнення позивача з ОВС було здійснено у суворому дотриманні вимог чинного законодавства, а його вимоги про скасування наказів про звільнення та поновлення службі необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, від нього надійшло клопотання, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без його участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог вказівки ГУМВСУ від 20.04.2013 № 8/1-1455 додатково для забезпечення охорони громадського порядку під час проведення 21.04.2013 в с. Хрящувате Краснодонського району масового заходу - військової - історичної реконструкції подій визволення міста Луганська від фашистських загарбників залучалися 40 працівників Краснодонського МВ ГУМВСУ. Дана вказівка ГУМВСУ про відрядження особового складу надійшла до Краснодонського МВ 20.04.2013.

Згідно вимог даної вказівки ГУМВСУ та відповідно до вимог доручення т.в.о. начальника Краснодонського МВ ГУМВСУ від 20.04.2013 № 138 для забезпечення охорони громадського порядку 21.04.2013 в селищі Хрящувате були відряджені 40 працівників зазначеного міськвідділу, у тому числі дільничний інспектор міліції СДІМ Краснодонського МВ ГУМВСУ капітан міліції ОСОБА_1, 1985 року народження, в органах внутрішніх справ з 05.08.2002, в посаді з 19.06.2012. має поточні стягнення - наказом відповідача2 від 01.05.2013 № 260 оголошено догану, з цим наказом позивача ознайомлено під підпис (а.с. 132).

Старшим групи відряджених працівників було призначено дільничного інспектора міліції СДІМ Краснодонського МВ ГУМВСУ майора міліції ОСОБА_5.

Керівництвом Краснодонського МВ о 07-00 21.04.2013 в приміщенні зазначеного міськвідділу був проведений інструктаж особового складу, який залучався на охорону громадського порядку, перевірений формений одяг та екіпіровка працівників міліції (копія відомості проведення інструктажу додається). Після чого особовий склад організовано був доставлений до місця несення служби с. Хрящувате Краснодонського району, де о 09-00 з усіма працівниками міськвідділу представниками ГУМВСУ був проведений додатковий інструктаж щодо порядку несення служби. В період з 09-00 до 14-30 працівники Краснодонського МВ ГУМВСУ виконували обов'язки із забезпечення охорони громадського порядку відповідно до визначених місць.

Відповідно до пояснень, як письмових так і під час допиту в судовому засіданні, інспектора розшуку Свердловської групи ДПС капітана міліції ОСОБА_6 встановлено, що 21.04.2013 він разом з інспектором Свердловської групи ДПС прапорщиком міліції ОСОБА_7 на службовому автомобілі ВАЗ 2107 д/н 16-11 здійснював службу із забезпечення безпеки дорожнього руху в селищі Хрящувате Краснодонського району під час проведення масових заходів, пов'язаних з реконструкцією бойових подій Великої Вітчизняної Війни. Приблизно о 14-00 ОСОБА_6 побачив працівників міліції у форменому одязі (як було пізніше встановлено ними виявилися ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_8.), які перебуваючи на протилежній стороні автодороги, здійснювали відео зйомку роботи наряду ДПС на мобільні телефони, при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 сміялися, голосно розмовляли, вказуючи пальцями у напрямок працівників ДПС. Одночасно з цим, ОСОБА_1 підійшов до службового автомобілю наряду ДПС та не припиняючи знімати працівників наряду на свій мобільний телефон, запитав в останніх, чому вони тут перебувають, заробляють вони тут гроші та «скільки бабла нарубили». На думку ОСОБА_6 ОСОБА_1 у цей час перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як у останнього була нерозбірлива мова та хитка хода, у зв'язку з чим ОСОБА_7 попередив ОСОБА_1 про те, що доповість обставини події керівництву ГУМВСУ. Після чого ОСОБА_1 відійшов від працівників ДПС.

Викладені ОСОБА_6 обставини події повністю підтверджуються поясненнями інспектора Свердловської групи ДПС прапорщика міліції ОСОБА_7

Про факт порушення службової дисципліни вказаними працівниками, співробітники ДПС доповіли своєму керівникові - заступнику командира роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УДАІ ГУМВСУ, капітану міліції ОСОБА_9 Разом з цим, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, побачивши автомобіль з керівництвом роти ДПС (ОСОБА_9 та ОСОБА_10), який зупинився біля них, залишили місце події, побігши в бік лісосмуги. При цьому ОСОБА_8 залишився на місце події.

ОСОБА_8 було направлено на проходження медичного огляду. Відповідно до протоколу медичного огляду № 1973 від 21.04.2013 в останнього встановлений стан алкогольного сп'яніння.

В своїх письмових поясненнях від 21 та 26.04.2013, ОСОБА_8 пояснив, що після того як він вжив в лісосмузі алкогольні напої, він вийшов на автодорогу з метою зупинити попутній автотранспорт. Разом з ним на автодорозі у цей час перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_1 В своєму поясненні ОСОБА_8 також пояснює, що безпосередньо він відео зйомку роботи наряду ДПС не проводив, проте бачив як до автомобілю наряду ДПС підходили ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Про що останні розмовляли з працівниками ДПС ОСОБА_8 не чув, однак коли вони відійшли від працівників ДПС, до ОСОБА_8 під'їхав автомобіль з працівниками ДАІ. Одночасно з цим в бік ОСОБА_4 та ОСОБА_1 побіг працівник наряду ДПС, однак останні зникли у невідомому йому напрямку.

Допитаний в ході судового засідання ОСОБА_4 категорично заперечивши будь-які контакти у вказаний період з працівниками ДПС та факт вживання алкогольних напоїв. Також, ОСОБА_4 повідомив суд, що ОСОБА_1 під час перебування з ним на зупинці у с. Хрящувате почував себе добре і ніяких скарг щодо поганого самопочуття не висловлював, але після зауважень у судовому засіданні позивача ОСОБА_1, на що останньому було зроблено зауваження головуючим, змінив свої пояснення та повідомив, що у ОСОБА_1 скаржився на погане самопочуття.

Разом з цим, в своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснював, що його батьки повернулися за ним на зупинку с. Хрящувате та він с ОСОБА_4 сіли до машини у попрямували додому (а.с.59-61), потім вказує що вони бігли більш 150 метрів від зупинки до автомобілю (а.с. 62), в той час як мати ОСОБА_1 вказує, що в с. Хрящувате вона чекала ОСОБА_1 приблизно 5 хвилин.

Данні обставини в свою чергу вказують укриття дійсних обставин події з боку позивача.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, не повідомивши керівництво міськвідділу, в порушення вимог Інструкції із забезпечення та контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВСУ від 27.03.2008 № 141 (а.с. 141), не прибули до Краснодонського МВ ГУМВСУ 21.04.2013 для здачі спеціальних засобів, здавши їх тільки 22.04.2013, тобто на наступний день. Вказане порушення, як позивач вказує, сталося через його погане самопочуття. Але з даним суд не погоджується враховуючи пояснення ОСОБА_4 та поведінки позивача в судовому засіданні.

В подальшому було проведено службове розслідування, висновок та матеріали якого долучено до справи, та видано відповідачем1 наказ від 08.05.2013 № 829 «Про покарання окремих працівників Краснодонського МВ ГУМВСУ» та наказ від 17.05.2013 №161 о/с за якими позивача звільнено з органів внутрішніх справ.

Вирішуючи даний спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» (із змінами і доповненнями) (далі Закон №565-XII), міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх страв, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією.

Частинами першою, третьою та четвертою ст. 18 Закону №565-XII передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «є» пункту 64 Розділу сьомого Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення), зазначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Частиною першою ст. 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року N 3460-IV кожна особа рядового і начальницького складу зобов'язана з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Частиною другою ст. 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Види дисциплінарних стягнень передбачено ст. 12 Дисциплінарного статуту, а саме, пунктом восьмим визначено звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до частин першої-восьмої, десятої, п'ятнадцятої ст. 14 Дисциплінарного статуту щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Ч. 9 ст. 14 за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Частиною другою ст. 16 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Ч.3 ст. 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.6 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення.

За період служби, як вбачається із послужного списку, позивач до звільнення притягався до дисциплінарної відповідальності 12 разів, 11 стягнень на момент звільнення знято. Заохочувався позивач один раз у 2006 році.(а.с.96-100)

Як встановленому судовому засіданні на момент звільнення 17.05.2011 позивач мав дисциплінарне стягнення.

Відповідно до довідки від 16.07.2013 відповідачу виплачено грошове утримання по 17.04.2013 включно по день звільнення, а не як вказує позивач по 08.04.2013. З чим останній погодився у судовому засіданні. (а.с. 134)

Із змісту атестаційного листа, вбачається що позивачу в цілому надана негативна характеристика та вказано, що він займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ. З таким позивач погодився перед звільненням, про що зробив власноручний запис (а.с. 101-102).

В судовому засіданні позивач пояснив, що відносно нього неодноразово складалися інспекторами ДАІ протоколи за порушення правил дорожнього руху, які потім було скасовано рішенням суду. Дана обставина в свою чергу вказує на існування мотиву, щодо неприязних відносин по відношенню до представників ДАІ, у скоєнні ОСОБА_1 дисциплінарного проступку 21.04.2013 при спілкуванні зі співробітниками ДАІ та порушенні ним норм вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 27.03.2008 № 141.

З метою укриття даного дисциплінарного проступку ОСОБА_1, скоїв інші більш тяжкі порушення дисципліни, які виразилися в несвоєчасній здачі спеціальних засобів та спробі укрити порушення в службовій дисципліни. Вказані порушення з боку відповідача, на думку суду, є несумісними з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

Суд вважає недоведеним з боку відповідачів факт перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, але вказує, що позивач своїми діями унеможливив для відповідачів встановлення даної обставини.

Таким чином, у судовому засіданні відповідачами доведено правомірність видання наказів від 08.05.2013 № 829 та від 17.05.2013 №161 о/с в частині звільнення позивача.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Краснодонського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними, поновлення на службі в органах МВС та стягнення середньомісячного заробітку з 08.05.2013 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 22 липня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич