Рішення № 32621629, 23.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12066/13 23.07.13

За позовом Приватного підприємства «Артек-Союз»

До Міністерства оборони України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державна казначейська служба України

Про стягнення 36 442,06 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Купельський О.М, - по дов. № б/н від 17.10.2012

Від відповідача Гладкий С.М. - по дов. № 220/1016/д від 12.12.2012

Від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Артек-Союз» до Міністерства оборони України про стягнення 36 442,06 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) № 286/2/13/1 від 23.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 порушено провадження у справі № 910/12066/13, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державну казначейську службу України та призначено справу до розгляду на 11.07.2013.

В судовому засіданні 11.07.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 23.07.2013.

Позивач у поданих 22.07.2013 до відділу діловодства суду поясненнях просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 23.07.2013 відзиві проти позову заперечує з огляду на наступне. Згідно зі ст. 1 закону України «Про оборону України» Збройні Сили України це військова державна структура, що призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і неподільності України. Безпосереднє керівництво Збройних Сил України здійснює міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 вказаного Закону та указу Президента № 406/2011 від 06.04.2011 є Центральним органом виконавчої влади і військового управління у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили. Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України утримуються за рахунок коштів державного бюджету, а отже збитки, які спричинені Міністерству оборони України є безпосередня шкода інтересам держави. Умовами договору № 286/1/13/1 від 23.02.2013 сторони домовились, що вартість послуг з харчування у 2013 році становить 29 342 614,51 грн. Враховуючи викладене, обсяг наданих послуг на суму 36 442,06 грн. перевищив суму договору, на яку Міністерством оборони України були взяті зобов'язання.

Третя особа в судове засідання 23.07.2013 не з'явилась, письмові пояснення з приводу заявлених позивачем позовних вимог не подала.

Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу від 11.07.2013 надіслано у відповідності до вимог, встановлених п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 23.07.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.02.2013 між Міністерством оборони України (замовник) та Приватним підприємством «Артек-Союз» (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) № 286/2/13/1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язався у 2013 році надати Міністерству оборони України послуги щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) (далі - послуги), зазначені у специфікації договору, у тому числі освіження (оновлення) продовольства, а замовник зобов'язався прийняти послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з умовами цього договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг з харчування, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 36 442,06 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3.2. договору обсяги послуг громадського харчування відповідно до кількості, визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю звіт-заявки (додаток 12.2.4.) на їх необхідну кількість за кожною нормою харчування (годування), додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18:00 дня, що передує дню отримання послуг у двох примірниках.

Обсяги послуг із забезпечення продуктами харчування визначає представник замовника шляхом подачі тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) виконавцю заявки (додаток 12.2.2.5) у розрізі асортименту продуктів харчування за кожною нормою харчування (годування).

Заявка та звіт-заявка про надання послуг підписується представником замовника та завіряється гербовою печаткою військової частини.

Позивачем подані належним чином оформлені наступні заявки відповідача на приготування їжі за нормами харчування та додатковими нормами та на видачу продуктів харчування за основними та додатковими нормами: №№ 310, 311 від 20.04.2013, №№ 323, 324 від 21.04.2013, №№ 325, 326 від 22.04.2013, №№ 334, 335 від 23.04.2013, №№ 336, 337 від 24.04.2013, №№ 341, 342 від 25.04.2013, №№ 343, 344 від 26.04.2013, №№ 347, 348 від 27.04.20913. №№ 349, 350 від 28.04.2013, №№ 351, 352 від 29.04.2013, №№ 353, 354 від 30.04.2013.

Згідно з п. 2.4. договору приймання якості та кількості послуг здійснюють посадові особи представників замовника відповідно до вимог чинного законодавства за відповідними документами у присутності уповноваженого представника виконавця. Підставою для складення акта приймання за кількісними показниками є виконаний звіт-заявка, за якісними показниками приготовленої їжі - дані книги обліку контролю за якістю приготування їжі (форма 53).

Кількість та якість наданих послуг з харчування оформляється актом приймання наданих послуг (додаток № 12.2.1.), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках.

В матеріалах справи наявні наступні, підписані та скріплені печатками обох сторін, акти приймання наданих послуг з харчування по військовій частині А 0156:

№ 13/58/1 від 21.04.2013 на суму 832,66 грн.

№ 13/58/2 від 22.04.2013 на суму 4 716,34 грн.

№ 13/58/3 від 23.04.2013 на суму 4 832,33 грн.

№ 13/58/4 від 24.04.2013 на суму 4 678,98 грн.

№ 13/58/5 від 25.04.2013 на суму 4 908,72 грн.

№ 13/58/6 від 26.04.2013 на суму 4 757,51 грн.

№ 13/58/7 від 27.04.2013 на суму 832,66 грн.

№ 13/58/8 від 28.04.2013 на суму 832,66 грн.

№ 13/58/9 від 29.04.2013 на суму 4 946,41 грн.

№ 13/58/10 від 30.04.2013 на суму 5 103,80 грн., загалом на суму 36 442,06 грн.

Також у справі наявний зведений акт приймання послуг з харчування по військовій частині А 0156 № 13/58 за період з 21.04.2013 по 30.04.2013 на загальну суму 36 442,06 грн. Даний акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

В п. 1.4. договору, що містить специфікацію сторони узгодили, що загальна вартість послуг з ПДВ становить - 29 385 159,51 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить 29 385 159,51 грн.

Згідно з п. 3.2. договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 11.1. договору зміни та доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які підписуються сторонами цього договору та додаються до тексту як невід'ємні його частини або актами звіряння.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

25.04.2013 сторонами укладено додаткову угоду № 3, відповідно до якої узгоджено внести зміни до договору та зменшено вартість послуг до 29 342 614,51 грн. з ПДВ. Ціна договору становить 29 342 614,51 грн.

Виходячи із особливостей укладення господарських договорів за державним замовленням затверджені обсяги державного замовлення не можуть бути збільшені.

Відповідач у відзиві та позивач у письмових поясненнях зазначають, що послуги з харчування у період з 21.04.2013 по 30.04.2013 в сумі 36 442,06 грн. надані відповідачу поза затвердженим умовами договору обсягом, а тому не стосуються зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Подання відповідачем заявок на приготування їжі та на видачу продуктів харчування у період з 21.04.2013 по 30.04.2013 та підписання відповідачем актів приймання наданих послуг з харчування свідчить про виявлення наміру та отримання послуг з харчування на загальну суму 36 442,06 грн.

Таким чином, вищенаведеними обставинами підтверджується, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір про надання послуг з харчування на загальну суму 36 442,06 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач листом № 495 від 30.05.2013 звертався до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України з вимогою оплатити надані послуги харчування у період з 21.04.2013 по 30.04.2013 за договором № 286/2/13/1 від 23.02.2013.

Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України на вказаний лист надало відповідь за № 286/8/2911 від 11.06.2013, в якій зазначив, що послуги з харчування у сумі 36 442,06 грн. надані понад суму договору № 286/2/13/1 від 23.02.2013 та сплаті не підлягає.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач вартість наданих послуг з харчування в повному обсязі не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків, складає 36 442,06 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 36 442,06 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного підприємства «Артек-Союз» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлотський просп., 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Приватного підприємства «Артек-Союз» (м. Сімферополь, вул. Павленка, 2-а, код ЄДРПОУ 30741489) 36 442 (тридцять шість тисяч чотириста сорок дві) грн. 06 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 25.07.2013.

СуддяВ.В. Сівакова