Постанова № 32621605, 22.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року 10 год. 48 хв. Справа № 813/3935/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Харіва М.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Проців Г.М. та Пилипів Г.М.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні справу за позовом МКВКП Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації до Управління Пенсійного фонду України в м. Миколаїв Львівської області про скасування вимог, -

в с т а н о в и в:

22.05.2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява МК ВКП «Територіальний центр соціальної реабілітації» до Управління Пенсійного фонду України в м. Миколаїв Львівської області про скасування вимог № Ю-5 від 13.05.2013 року на суму 8 719,65 грн. та № Ю-32 від 05.04.2013 року на суму 343, 62грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимоги Пенсійного фонду України є безпідставними та протиправними. Так, відповідач вимагає сплатити недоїмку зі страхових внесків, яка в той же час оскаржується позивачем в судовому порядку. Окрім того, при винесенні оскаржуваних вимог, відповідач не врахував заперечення позивача надані до акту перевірки, відомості касової і головної книги, а також платіжні документи, якими підтверджується належна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак позивачу невідомо за який період виникла недоїмка зі страхових внесків.

Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 22.07.2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві та письмових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засідання проти позову заперечили. Позиція відповідача наведена у письмовому запереченні на адміністративний позов № 3109/06 від 19.06.2013 року. Так, відповідач стверджує, що за лютий 2013 року згідно поданого позивачем Звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток № 4) належали до сплати внески в сумі 32,34 грн. Однак, у березні 2013 року єдиний внесок за найманих працівників позивачем не сплачувався. Управлінням було прийнято Рішення № 1337 від 22.08.2012 року про застосування фінансових санкцій в сумі 26,22 грн. та нарахування пені в сумі 6,90 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.06.2012 року по 21.08.2012 року (термін сплати по даному рішенню 28.09.2012 року) та Рішення № 1590 від 27.11.2012 року про застосування фінансових санкцій в сумі 22,48 грн. та нарахування пені в сумі 15,95 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.07.2012 року по 23.11.2012 року. Отже, борг позивача станом на 01.04.2013 року становить 343,62 грн. Відтак, відповідачем було правомірно сформовано вимогу про сплату боргу № Ю32 від 05.04.2013 року. З приводу вимоги № Ю 25 від 06.04.2010 року на суму 8 694,44 грн., представники відповідача пояснили, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року по справі № 30467/10/9104 апеляційну скаргу МК ВКП «Територіальний центр соціальної реабілітації» залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року по справі № 2а-3169/10/1370 - без змін. Відтак, рішення суду набрало законної сили, у зв'язку з чим та на підставі відомостей картки особового рахунку позивача, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миколаїв Львівської області було сформовано вимогу про сплату боргу № Ю 5 від 13.05.2013 року на залишок суми фінансової санкції згідно Рішення № 237 від 22.12.2009 року та направлено боржнику для узгодження. Враховуючи викладене, представники відповідача просять суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи МК ВКП «Територіальний центр соціальної реабілітації» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч.2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Ч. 5 ст.8 Закону встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абз. 1 п.1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Суми єдиного внеску своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені цим Законом, обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках передбачених цим Законом, вважаються (недоїмкою).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи винні в порушенні законодавства про збір та облік єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Відповідно до п.6.3. «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 № 21-5, вимога надсилається страхувальнику щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Управління Пенсійного фонду України в м. Миколаїв Львівської області винесено вимогу № Ю-32 від 05.04.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 343,62 грн., та вимогу № 5 від 13.05.2013 року про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 8 719,65 грн.

Так, Управління Пенсійного фонду України в м. Миколаїв Львівської області стверджує, що станом на 01.04.2013 згідно даних особового рахунку МК ВКП «Територіальний центр соціальної реабілітації» заборгованість по рахунку єдиний внесок за найманих працівників становить 343,62 грн., в тому числі недоїмка - 272,07 грн., фінансова санкція - 48,70 грн., пеня - 22,85 грн.

Недоїмка позивача виникла внаслідок несплати внесків самостійно визначених у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток № 4).

Позивач зазначає, що ним проведено сплату єдиного внеску, про що свідчать квитанції від 06.03.2013 року та 30.04.2013 року, а також заява до Управління Пенсійного фонду України в м. Миколаїв Львівської області про зарахування коштів в сумі 33 грн., сплачені 06.03.2013 року, та в сумі 381,46 грн., сплачені 30.04.2013 року на МК ВКП «Територіальний центр соціальної реабілітації».

Як вбачається зі змісту вищевказаних банківських квитанцій, сплату єдиного внеску проведено ПП ОСОБА_1, а не МК ВКП «Територіальний центр соціальної реабілітації». Крім того, заява директора МК ВКП «Територіальний центр соціальної реабілітації» ОСОБА_1 про зарахування коштів датована 10.05.2013 року, тобто після винесення відповідачем вимоги про сплату боргу № Ю 32 від 05.04.2013 року. Також, позивачем не представлено суду доказів належного отримання такої заяви відповідачем.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги такі докази та твердження позивача.

До розрахунку заборгованості станом на 01.04.2013 року включено фінансова санкція - 48,70 грн., пеня - 22,85 грн. Так, відповідно пункту 2 частини 11 статті 25 управлінням було прийнято Рішення № 1337 від 22.08.2012 року про застосування фінансових санкцій в сумі 26,22 грн. та нарахування пені в сумі 6,90 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.06.2012 року по 21.08.2012 року (термін сплати по даному рішенню 28.09.2012 року) та Рішення № 1590 від 27.11.2012 року про застосування фінансових санкцій в сумі 22,48 грн. та нарахування пені в сумі 15,95 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.07.2012 року по 23.11.2012 року. Термін сплати по даному рішенню - 14.12.2012 року.

Позивачем не представлено суду документального підтвердження оскарження таких рішень відповідача у встановленому порядку або ж проведення сплати платежів, визначених у них.

Щодо позовних вимог про скасування вимоги № Ю 5 від 13.05.2013 року на суму 8 719,65 грн., судом встановлено наступне.

Згідно розрахунку суми вимоги, позивачем не сплачено суму фінансової санкції, тобто 8 719, 65 грн., відповідно до Рішення Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області № 237 від 22.12.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, МКВКП Територіального центру зайнятості по Соціально-трудовій реабілітації, не погоджуючись із рішенням Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області № 237 від 22.12.2009 року на суму 11807, 60 грн. та вимогою № 10 від 06.04.2010 року на суму 8694, 44 грн. оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року у справі №2а-3169/10/1370, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року по справі № 30467/10/9104, відмовлено МКВКП Територіального центру зайнятості по Соціально-трудовій реабілітації у задоволенні позовної заяви.

Згідно з ч.3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року у справі №2а-3169/10/1370 набрала законної сили, а відтак рішення Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області № 237 від 22.12.2009 року підлягає виконанню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З наявних у справі документів слідує, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Аналізуючи діюче законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження позивача є необґрунтованими та не знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами. Позовні вимоги спростовані відповідачем, що дає суду підстави визнати позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі відсутні, а тому, відповідно до ст. 94 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову МКВКП Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації до Управління Пенсійного фонду України в м. Миколаїв Львівської області про скасування вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26 липня 2013 року.

Суддя В.М. Сакалош