Постанова № 32621516, 23.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року № 813/2525/13-а

10 год. 13 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Клюк С.І.

представника позивача Хрящевського Р.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

3 квітня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262200 від 20.03.2013 року.

У судовому засіданні 19.07.2013 року за клопотанням представника позивача замінено відповідача Державну податкову інспекцію у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби на належного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки позивач не вносив до рядка 05.1СВ податкової декларації з податку на прибуток підприємств «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у 4-му кварталі 2011 року вартість товарів, отриманих на виконання договору комісії, укладеного 07.09.2011 року за № 70911 з ТзОВ «Черкаська торгівельна компанія», на суму 1740002 грн. та не завищував витрати, відображені у рядку 05.1СВ декларації. До складу прямих матеріальних витрат позивача включено лише витрати підприємства, пов'язані з торгівлею м'ясопродуктами за прямими контрактами, а також з виготовленням готової продукції. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні № 208/9/10-0009 від 16.05.2013 року, поданому представником відповідача у судовому засіданні 17.05.2013 року, де вказано, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування ТзОВ «Агро-Інвест» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення на загальну суму 1740002 грн., в тому числі за 4-ий квартал 2012 року на суму 1740002 грн. Податковим органом встановлено, що позивачем вартість товарів на виконання договору комісії на суму 1529626,29 грн. та вартість мита на суму 210375,98 грн. віднесено до рядка 05.1СВ податкової декларації з податку на прибуток підприємств «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у 4-му кварталі 2011 року на загальну суму 1740002 грн. Вважає зазначене порушенням абз. 3 п. п. 153.4.2. п. 153.4. ст. 153 Податкового кодексу України. Вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні, хоча про час та дату його проведення належним чином повідомлений, що підтверджено розпискою представника відповідача про отримання судової повістки.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» зареєстровано 08.12.2000 року; узято на облік в органах ДПС 14.12.2000 року за № 881.

У період з 11.02.2013 року по 01.03.2013 року Державною податковою службою у Львівській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест», про що складено Акт № 26/22-10/31228240 від 11.03.2013 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.36., п. п. 14.1.191. п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 44.2. ст. 44, п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139, абз. 3 п. п. 153.4.2. п. 153.4. ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 400200 грн.

20.03.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 26/22-10/31228240 від 11.03.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000262200, яким за порушення п. п. 14.1.36., п. п. 14.1.191. п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 44.2. ст. 44, п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139, абз. 3 п. п. 153.4.2. п. 153.4. ст. 153 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток в сумі 400200 грн., у тому числі основний платіж 400200 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.191. п. 14.1. ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно з п. 44.1. та п. 44.2. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.6. ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п. п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів.

Згідно з абз. 3 п. п. 153.4.2. п. 153.4. ст. 153 ПК України з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень пункту 153.7 цієї статті.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.09.2011 року ТзОВ «Черкаська торгова компанія» (комітент) та ТзОВ «Агро-Інвест» (комісіонер) укладено договір комісії № 70911, відповідно до якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укласти від свого імені договори вчинити за рахунок і в інтересах комітента наступні угоди відносно різних видів м'ясопродуктів, зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу з підприємствами, договори зберігання комісійного товару з власниками ліцензійних митних складів, договори перевезення, здійснити всі дії, необхідні для проведення нетарифних видів контролю, та інші договори з третіми особами, необхідні для виконання комісіонером своїх обов'язків.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано копії:

- актів прийому-передачі товару по договору комісії № 70911 від 07.09.2011 року за жовтень 2011 року;

- звітів комісіонера ТзОВ «Агро-Інвест» для комітента ТзОВ «Черкаська торгова компанія» по договору комісії № 70911 від 07.09.2011 року за жовтень 2011 року;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до звітів за жовтень 2011 року до вантажно-митних декларацій;

- вантажно-митних декларацій про придбання товару на виконання договору комісії № 70911 від 07.09.2011 року (т. 1, а. с. 144-250, т. 2, а. с. 1-78);

- видаткових накладних на реалізацію товару, придбаного на виконання договору комісії № 70911 від 07.09.2011 року (т. 2, а. с. 116-250, т. 3, а. с. 1-179).

Суд зазначає, що витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, відображаються у рядку 04 Декларації, який в свою чергу є розрахунковим та складається із суми «Витрати операційної діяльності» - рядок 05, та «Інші витрати» - рядок 06.

Безпосередньо собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображається в Декларації окремо - рядок 05.1 СВ та розшифровується у додатку СВ до рядка 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Собівартість, в свою чергу складається із:

- собівартості придбаних та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу) та інших витрат;

- браку (втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції);

- собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

З наявної у матеріалах справи податкової декларації позивача з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року вбачається, що витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, (рядок 04) становлять 88795490 грн., в тому числі 85132048 грн. - собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 СВ) та 3663442 грн. - інші витрати (рядок 06).

Із порівняння даних, наведених у деклараціях позивача з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року та за ІІ- ІV квартали 2011 року вбачається, що у IV кварталі 2011 року витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04), становлять 31781191 грн., у тому числі 30390514 грн. - собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 СВ) та 1390677 грн. - інші витрати (рядок 06).

Позивачем долучено до матеріалів справи копії документів бухгалтерського обліку, а саме: звіт по собівартості проданих товарів за 4 квартал 2011 року; розподілення витрат по виробництву продукції за жовтень - грудень 2011 року; журнал-ордер і відомість по рахунку 6811 «Розрахунки за авансами, одержаними в національній валюті» за 4 квартал 2011 року; журнал-ордер і відомість по рахунку 281 «Товари на складі» за 4 квартал 2011 року; журнал-ордер і відомість по рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» за 4 квартал 2011 року (т. 1, а. с. 85-102, 105-108). Дані вказаних документів вказують на те, що до складу прямих матеріальних витрат позивача не включалася вартість товарів, отриманих на виконання договору комісії № 70911 від 07.09.2011 року.

Порівняння даних звіту по собівартості проданих товарів за 4 квартал 2011 року та розшифровки виконання договору комісії з ТзОВ «Черкаська торгівельна компанія» за 4 квартал 2011 року вказують на те, що жодна вантажно-митна декларація, оформлена на виконання договору комісії, не згадується при обчисленні собівартості проданих товарів.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку, що склад витрат, віднесений ТзОВ «Агро-Інвест» у 4 кварталі 2011 року до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), не суперечить положенням Податкового кодексу України.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що позивачу для спростування позиції податкового органу слід було б надати первинні документи, що свідчать про включення до рядка 05.1.1. Додатку СВ декларації з податку на прибуток лише сум витрат підприємства, пов'язаних з торгівлею м'ясопродуктами за прямими контрактами, чи виготовлення готової продукції. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем до матеріалів справи не додано жодного доказу, на підставі якого податковий орган дійшов висновку про віднесення позивачем витрат по договору комісії № 70911 від 07.09.2011 року до рядка 05.1. СВ декларації з податку на прибуток та про порушення позивачем п. п. 14.1.36., п. п. 14.1.191. п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 44.2. ст. 44, п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139, абз. 3 п. п. 153.4.2. п. 153.4. ст. 153 Податкового кодексу України.

Обставини, викладені у Акті перевірки № 26/22-10/31228240 від 11.03.2013 року стосовно порушення позивачем п. п. 14.1.36., п. п. 14.1.191. п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 44.2. ст. 44, п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139, абз. 3 п. п. 153.4.2. п. 153.4. ст. 153 Податкового кодексу України відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби № 0000262200 від 20.03.2013 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 14.1.36., п. п. 14.1.191. п. п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 44.2. ст. 44, п. 139.1.2. п. 139.1. ст. 139, абз. 3 п. п. 153.4.2. п. 153.4. ст. 153 Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби № 0000262200 від 20.03.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» (ЄДРПОУ 31228240) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 26 липня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.