Ухвала суду № 32620339, 17.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1292/13-а

17.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 13.03.13 у справі № 801/1292/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Технохімкомплект" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 401 713,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Технохімкомплект" про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 401 713,67 грн. - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Технохімкомплект" перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС з 09.12.1994р. за №2052.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011р. №9015911669 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 49888,00 грн. (а.с. 22-23).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012р. №9022071034 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 21,00 грн. (а.с. 24-25).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012р. №9045727868 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 21,00 грн. (а.с. 26-27).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012р. №9066863730 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 12,00 грн. (а.с. 28-29).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011р. №9014135152 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 91833 грн. (а.с. 30-31).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012р. №9006720155 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 146 грн. (а.с. 32-33).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012р. №9012596910 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 111 грн. (а.с. 34-35).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012р. №9020593687 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 78489 грн. (а.с. 36-37).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012р. №9028314602 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 56116 грн. (а.с. 38-39).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012р. №9034078353 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36080 грн. (а.с. 40-41).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012р. №9041217744 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14271 грн. (а.с. 42-43).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012р. №9050506869 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76530 грн. (а.с. 44-45).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. №9056710361 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14866 грн. (а.с. 46-47).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р. №9062993326 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 грн. (а.с. 48-49).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р. №9072802080 відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 75 грн. (а.с. 50-51).

21.11.2011р. позивачем була виставлена податкова вимога №6240 на суму 115 106,97 грн. яка була отримана відповідачем24.11.2011р. (а.с. 52).

Згідно довідки про стан розрахунків розмір заборгованості відповідача перед бюджетом станом на 27.02.2013р. складає 401756,67 грн. (а.с. 64).

31.07.2012р. ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС був складений акт опису майна у податкову заставу №63/19-1 (а.с. 17), відповідно до якого було описане наступне майно відповідача на загальну суму 423 725,89 грн.: антена система, до складу якої входить антена двохдзеркальна 3,66 мм, антена однозеркальна М 6м- 2 шт., обладнання для супутникового зв'язку у комплекті: трансвітер Comtech ET Pata KST-2000A, випромінювач SSDA 16W, модем Comtech EF Data SDM-8000.

Перевіряючи правомірність вимог позивача щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 4.1.1 статті 4 ПКУ встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

П. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Права органів державної податкової служби визначені статтею 20 Податкового кодексу України. Цією статтею, окрім інших прав, податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Особливості продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначені статтею 95 Податкового кодексу України.

Так, п. 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Передумовою для виникнення у органу державної податкової служби права на погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, відповідно до приписів п. 95.1 ст. 95 ПК України, є вжиття органом державної податкової служби інших заходів з погашення податкового боргу, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Разом з тим, відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 та п. 95.3 ст. 95 ПК України, мають право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини, орган державної податкової служби має право звернення до суду щодо надання йому дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі можливий при обов'язкову дотриманні податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95,2, п.95.3 статті 95 Податкового кодексу України, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке вже знаходилось на виконанні у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто податковому органу без виконання.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судове рішення про стягнення з відповідача заборгованості позивачем, в порядку ст. 71 КАС України, судовій колегії не надано та відсутнє в матеріалах справи.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2012 р. у справі №2а-9337/12/0170/7 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС 15.11.2012р. були виставлені інкасові доручення (розпорядження) - а.с. 18-20: №296 на суму 65688,30 грн. до ПАТ "ЧБРР" про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №26007000130781 (повернено без виконання); №292 на суму 15827,15 грн. до Центральної філії ПАТ "Кредобанк" про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №2600601174681 (повернено без виконання); №290 на суму 15827,15 грн. до Філії АТ "Укрексімбанк" про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №2600800147359 (повернено без виконання); №293 на суму 65688,30 грн. до КРУ ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №26001326805052 (повернено без виконання); №294 на суму 65688,30 грн. до КРУ ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №26002326805051 (повернено без виконання).

З довідки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 10.04.2012р. вих. №2520/9/183 (а.с. 10) вбачається, що станом на 09.04.2012р. у відповідача були відкриті наступні рахунки:

1. АТ "Сбербанк Росії" р/р №260050131096, МФО 320627

2. Філія АТ "Укрексімбанк", АР Крим, р/р 2600800147359, МФО 324786

3. Центральна філія ПАТ "Кредобанк", р/р 2600601174681, МФО 325365

4. Крим, РУПАТКБ "Приватбанк", м. Сімферополь, р/р 26001326805052, МФО 384436

5. Крим, РУПАТКБ "Приватбанк", м. Сімферополь, р/р 26002326805051, МФО 384436

6. ПАТ "ЧБРР", р/р 26001000330781, МФО 384577

7. ПАТ "ЧБРР", р/р 26004000230781, МФО 384577

8. ПАТ "ЧБРР", р/р 26005000530781, МФО 384577

9. ПАТ "ЧБРР", р/р 26007000130781, МФО 384577

10. ПАТ "ЧБРР", р/р 26008000430781, МФО 384577

11. ПАТ "ЧБРР", р/р 26041000130781, МФО 384577.

Із зазначених рахунків позивачем інкасові доручення були направлені лише на 4, докази вжиття податковим органом заходів щодо списання коштів з інших 11 рахунків суду надані не були.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтування позовних вимог.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку , що позивачем не був дотриманий порядок процедури стягнення податкового боргу.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.13 у справі № 801/1292/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва