Ухвала суду № 32620225, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № А18/331-08 Головуючий у 1-й інстанції: Кошик А.Ю. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст.41 КАС України, апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної ДПІ Київської області на постанову Господарського суду Київської областi від 28 березня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Васильківтепломережа" до Васильківської об'єднаної ДПІ Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської областi від 28 березня 2013 р. позов задоволено повністю. Визнано недійсними і скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0000322340/0 від 09.03.2006 року (№0000172340 від 28.04.2006 року). Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Васильківтепломережа» 3,40 (три) грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, заперечення сторін, доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області 24.02.2006 року було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Комунальним підприємством «Васильківтепломережа», за результатами якої 24.02.2006 року Васильківською ОДПІ в Київській області було складено Акт перевірки № 478/23-1/31916457.

В ході проведення комплексної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2002 року по 30.06.2005 року було, зокрема, виявлено порушення позивачем вимог п. 7.7.1 п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла у відповідний період господарської діяльності позивача), п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла у відповідний період господарської діяльності позивача).

За наслідками проведеної податкової перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000322340/0 від 09.03.2006 року (№0000172340 від 28.04.2006 року) щодо зобов'язання КП «Васлльківтепломережа» сплатити штрафні санкції в розмірі 50% у сумі 574399,80 грн. за затримку на 327 календарних днів граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1148799,52 грн. відповідно до Акту перевірки від 24.02.2006 року №478/23-1/31916457.

Податкове повідомлення-рішення від 28.04.2006 року № 0000172340. яке рахується в особистій картці позивача про нарахування тієї ж суми штрафних санкцій 574541,23 грн., що і в податковому повідомленні-рішенні № 0000322340/0 від 09.03.2006 року, позивач не отримував і його походження не відоме.

Неправомірність висновків контролюючого органу, наявність суттєвих розбіжностей по наявним у позивача податковим повідомленням-рішенням за досліджуваний період сплати ПДВ та неправомірність встановлення податкового боргу, збільшення штрафних санкцій досліджувалось та встановлено за наслідками розгляду спору у справі А6/647-07, до розгляду якої зупинялось провадження у даній справі.

Податковий орган, не вживаючи визначених п.11.1. ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла у відповідний період господарської діяльності позивача) заходів, всупереч визначеному платником податків призначенню платежу спрямовував сплачені позивачем кошти по податку на додану вартість на погашення не тільки прямої заборгованості з ПДВ, але й пені та штрафних санкцій, чим зумовлював постійне існування податкового боргу та його його збільшення шляхом застосування відповідальності за несвоєчасну сплату.

Як встановлено судом, позивачем в платіжних дорученнях, а саме в реквізиті «Призначення платежу», було надано повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснювалося перерахування коштів. В той же час, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чи Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачають повноважень податкового органу змінювати призначення платежу.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Встановлена пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рівність бюджетних інтересів, яка зводиться до того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, не позбавляє платника як права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 цього ж Закону, так і обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону.

Так, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Відповідно, названим Законом не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Аналогічної позиції дотримується й Вищий адміністративний суд України в постанові від 16.01.2013 року у справі № А6/647-07.

Таким чином, колегія зазначає, що відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної ДПІ Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської областi від 28 березня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.