Постанова № 32619215, 16.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р.Справа № 1570/7093/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ТОВ "Розатекст" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. по справі за адміністративним позовом ТОВ "Розатекст" до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним дії щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача ,визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012р. ТОВ "Розатекст" звернулось із позовом до ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним дії щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача ,визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 21.06.2012р. по 27.06.2012р. проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Розатекст" з питань дотримання вимог щодо формування податкового кредиту за січень 2011р. по операціях з ПП "Непал". За результатами перевірки ДПІ 05.07.2012р. складений акт №855/22-0/35829981, в висновках якого зазначені порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

На підставі акту перевірки ДПІ 18.07.2012р. прийняла податкове повідомлення-рішення за №0001192301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 174201грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1грн.

Позивач зазначає, що в зазначені податкові періоди мав господарські відносини з контрагентом, оплатив отримані від нього товарно-матеріальні цінності, отримав належним чином оформлені податкові накладні, у зв'язку з чим вважає, що правомірно сформував податковий кредит з ПДВ. Посилаючись на ці обставини просив вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що постачальником товару не надані товаро-транспортні накладні, не доведений сам факт переміщення товару, а також не підтверджено можливість контрагента на ведення господарських операцій в січні 2011р., а тому платником податку безпідставно сформований податковий кредит.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про задоволення вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, що в період з 21.06.2012р. по 27.06.2012р. ДПІ проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Розатекст" з питань дотримання вимог щодо формування податкового кредиту за січень 2011р. по операціях з ПП "Непал" . За результатами перевірки ДПІ 05.07.2012р. складений акт за №855/22-0/35829981, в висновках якого зазначені порушення позивачем вимог податкового законодавства України. Виходячи із порушень, виявлених під час перевірки, 18.07.2012р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001192301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 174201,00грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1,00гн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало відсутність у контрагента товаро-транспортних накладних на поставлений товар, не підтверджений факт перевезення товару та відсутність умов для ведення господарських операцій.

Аналізуючи правомірність висновків ДПІ, судова колегія виходить з того, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV (зі змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV (із змінами та доповненнями) встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем надано до справи: договір купівлі-продажу за №120279 від 18.10.2010р. (а.с.109,110) за умовами якого, ТОВ «Розатекст» придбає, а ПП «Непал» продає товар, у відповідності до вимог вказаного договору; податкові накладні на постачання товару, оформленні у відповідності до вимог податкового законодавства (а.с.114-117,126-135,148-161,171-180); видаткові накладні (а.с.118-125,136-147,162-170); податкову декларацію з ПДВ за січень 2011р. (а.с.97); додаток №2 розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. (а.с.101); додаток №5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011р.; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2011р. (а.с.104-106). Вказані первинні документи підтверджують господарські операції між позивачем та контрагентом.

В своїх висновках ДПІ не посилається на невідповідність вимогам діючого податкового законодавства вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що ПП «Непал» на момент проведення операцій із позивачем мало право на складання та видачу податкових накладних і було зареєстровано, як платник податку на додану вартість.

Як визначено в п.п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, судова колегія вважає, що висновки акту перевірки про порушення ст..198ПК України є недоведеними, оскільки платником податку надані належним чином складені первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по операціям з ПП «Непал».

Сам по собі факт відсутності у ПП «Непал» ТТН на поставку товарі не може тягнути за собою негативних наслідків для платника податку у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно допущених порушень та дійсних намірів таких фізичних осіб, які представляють такого контрагента.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011р. по справі №21-47\10, та з практики Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Що стосується механізму підтвердження позивачем реальності тих господарських операції, по яким був сформований податковий кредит з ПДВ, судова колегія зазначає, що Податковий Кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Як свідчать надані документи, такого порядку позивачем було дотримано.

Що стосується висновку ДПІ про відсутність у ПП «Непал» ТТН, які підтверджують факт поставки товару, а також відсутність основних фондів для здійснення господарських операції, судова колегія вважає, що ТТН не є тим безумовним первинним документом, який підтверджує чи спростовує реальність господарських операцій. Наявність чи відсутність основних фондів, не позбавляє суб'єкта господарювання на здійснення господарських операцій.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що платником податку правомірно сформований податковий кредит від постачальника ПП «Непал», доведений факт отримання товару, що підтверджує реальність господарських операцій.

Однак, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про недоведеність реальності господарських з вказаним контрагентом.

Оскільки позивачем доведена правомірність формування податкового кредиту з постачання товару від ПП «Непал», судова колегія вважає, що прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012р. за №0001192301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 174201грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18,202,207КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу ТОВ "Розатекст" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р - скасувати.

Адміністративним позовом ТОВ "Розатекст" до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012р. за №0001192301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 174201грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко