Постанова № 32619195, 26.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

26 липня 2013 р. справа № 820/5665/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, скасувати арешт нерухомого майна, накладений Дзержинським відділом державної виконавчої служби ХМУЮ 23.11.2010 р. за реєстраційним номером 10522292 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15-1, 15-8, 15-9, 15-10 в літ А4 загальною площею 64,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Оскільки такий структурний підрозділ органу державної виконавчої служби як Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області не визначено Законом України «Про виконавче провадження» як самостійний орган державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі у справі як відповідача, судом було здійснено заміну первинного відповідача на належного - відповідно Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно договору від 27.09.2012 р. про відступлення прав за договором іпотеки, ОСОБА_1 є законним іпотекодержателем нерухомого майна - нежитлових приміщень 1-го поверху № 15-1, 15-8, 15-9, 15-10 в літ А4 загальною площею 64,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, на яке Дзержинським ВДВС ХМУЮ 23.11.2010 р. було накладено арешт. 21.06.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області із заявою про скасування арешту зазначеного нерухомого майна. Відповідачем вказана заява була залишена без задоволення. Позивач вважає відмову відповідача у знятті арешту з нерухомого майна, що є предметом іпотеки, протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства і порушує його права та інтереси. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що відмовляючи у знятті арешту з нерухомого майна, що є предметом іпотеки, Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції представник третьої особи зазначив, що згідно даних з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, існує активний запис про арешт нерухомого майна № 10522292, зареєстрований 23.11.2010 р. ХФ ДП "Інформаційний центр". Підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження Дзержинського ВДВС ХМУЮ. Власником майна, яке знаходиться під арештом, зазначено ОСОБА_2 Поряд з цим існують активні записи про обтяження іпотекою та заборона на розпорядження нерухомим майном на підставі договору іпотеки від 09.06.2008 р. № 2302, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Дзержинському ВДВС ХМУЮ (з 04.04.2011 р. - у Відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області) перебувало виконавче провадження № 22775944 з примусового виконання виконавчого напису № 1700, виданого 21.08.2010 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15-1, 15-8, 15-9, 15-10 в літ А4 загальною площею 64,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ПН ХМНО ОСОБА_5 21.04.2008 р. за реєстровим номером 3225.

Зазначена нерухомість є предметом іпотеки за договором іпотеки № 1709/2008-з, укладеним між АТ «Індустріально-Експортний Банк» в особі Філії «Харківська дирекція» АТ «Індустріально-Експортний Банк» - іпотекодержателем та ОСОБА_2, що за цим договором є іпотекодавцем. Строк, за яким провадиться стягнення, складає з 16.01.2009 р. по 02.08.2010 р.

Державним виконавцем 23.11.2010 р., керуючись ст. 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого напису та накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15-1, 15-8, 15-9, 15-10 в літ А4 загальною площею 64,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 47-48). До Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено реєстраційний запис щодо арешту вказаного нерухомого майна.

Між ПАТ «Креді Агріколь Банк» (Кредитор), яке є правонаступником ПАТ «Індустріально-Експортний Банк», та ОСОБА_1 (Новий Кредитор) 14.09.2012 р. та 27.09.2012 р. були укладені договори відповідно про відступлення прав за кредитним договором та про відступлення прав за договором іпотеки, за умовами яких Банк відступив за плату, а Новий Кредитор набула в повному обсязі право вимоги за забезпечувальними правами, які належали Банку за договором кредиту та договором іпотеки (а.с. 5-16). При цьому, предметом іпотеки, право вимоги на яке позивачу було передано Банком, згідно вказаних договорів, є нежитлові приміщення 1-го поверху № 15-1, 15-8, 15-9, 15-10 в літ А4 загальною площею 64,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та на які 23.11.2010 р. державним виконавцем було накладено арешт.

У вищезазначеному виконавчому провадженні на підставі заяви стягувача, ПАТ «Креді Агріколь Банк», про повернення виконавчого документа без виконання, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 19.06.2013 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 61-62).

Згідно положень ст. 3 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Оскільки ОСОБА_1 згідно договору від 27.09.2012 р. про відступлення прав за договором іпотеки є законним іпотекодержателем вищезазначеного нерухомого майна, на яке накладено арешт, з метою вільної реалізації права іпотеко держателя на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», вона звернулась із заявою до начальника Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області від 21.06.2013 р., в якій просила скасувати арешт нерухомого майна, накладеного 23.11.2010 р. Дзержинським ВДВС ХМУЮ за реєстраційним номером 10522292 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15-1, 15-8, 15-9, 15-10 в літ А4 загальною площею 64,9 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Відповідач у своїй відповіді від 04.07.2013 р. № 2426/08-01/В-7 відмовив у задоволенні вимог вказаної заяви позивача, посилаючись на ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у разі закінчення виконавчого провадження, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження (а.с. 18).

Отже, підставою для відмови державної виконавчої служби у знятті арешту з нерухомого майна є несплата боржником у вказаному виконавчому провадженні, яким є ОСОБА_2, виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Так, згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 р., державним виконавцем було накладено арешт на нерухоме майно боржника (а.с. 49).

Порядок зняття арешту з майна передбачений статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Судом встановлено, що боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 згідно договору від 27.09.2012 р. є законним іпотекодержателем, стягнення з іпотекодержателя виконавчого збору законодавчо не передбачено.

Згідно положень статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, арешт нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, перешкоджає ОСОБА_1 як іпотекодержателю реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, та в свою чергу унеможливлює набуття нею права власності на вказане нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у знятті арешту з нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати відповідача, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, скасувати арешт нерухомого майна, накладений Дзержинським відділом державної виконавчої служби ХМУЮ 23.11.2010 р. за реєстраційним номером 10522292 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15-1, 15-8, 15-9, 15-10 в літ А4 загальною площею 64,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одну копійку).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.