Рішення № 32618632, 24.07.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/3404/13-ц

2/248/1289/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі :

головуючої судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Поливяної І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харцизьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 6413 від 17 жовтня 2007 року, а саме на нерухоме майно жилий будинок АДРЕСА_1 у рахунок погашення залишку та заборгованості, які виникли за кредитним договором № 192/271 від 17 жовтня 2007 року у сумі 97376,47 грн., який належить ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 17 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 192/271, в наслідок чого відповідачу був наданий кредит у сумі 105000,00 грн. від 15,3% річних строком на 120 місяців на придбання квартири. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором відповідачем згідно іпотечного договору № 6413 від 17 жовтня 2007 року був переданий в іпотеку одноповерховий жилий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.5. кредитного договору відповідач зобов'язаний був здійснювати щомісячне погашення кредиту у сумі 875,00 грн. та сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.

Так, рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 26 лютого 2010 року з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку було стягнуто заборгованість за кредитом в розмірі 110416,94 грн.

У квітні 2010 року Банк направив до виконавчої служби м.Харцизька виконавчий лист для примусового виконання рішення суду. 22.04.2010 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за виконавчими листами від 26.02.2010 року. 09 жовтня 2012 року виконавчою службою було здійснено опис та арешт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Боржник у строки, встановлені кредитним договором та за рішенням суду, погашення кредиту не здійснює. Станом на 01.04.2013 року у позичальника виникла заборгованість за кредитом у сумі 97376,47 грн., а саме:

- борг за кредитом 48125,00 грн.

- прострочений борг за кредитом - 47250,00 грн.

- прострочені проценти - 1822,79 грн.

- пеня - 178,68 грн.

Оскільки відповідач не виконує основне зобов'язання - умови кредитного договору, Банк просить задовольнити його вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також просить виселити відповідача з будинку АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку. Крім того Банк просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 192/271, в наслідок чого відповідачу був наданий кредит у сумі 105000,00 грн. від 15,3% річних строком на 120 місяців на придбання квартири.

Відповідно до п.1.5. кредитного договору відповідач зобов'язаний був здійснювати щомісячне погашення кредиту у сумі 875,00 грн. та сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором відповідачем ОСОБА_1 згідно іпотечного договору № 6413 від 17 жовтня 2007 року був переданий в іпотеку одноповерховий жилий будинок АДРЕСА_1. Вартість предмету іпотеки визначена в договорі складає 151122,00 грн.

Відповідно до п.4.2.2 договору іпотечного кредиту при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентам більше ніж на 2 місяці а також в інших випадках, передбачених договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим Договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.3 та п.5 іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання Іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків передбачених цим договором та/або у випадку невиконання Боржником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Згідно рішення Харцизького міського суду Донецької області від 26 лютого 2010 року з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку було стягнуто з заборгованість за кредитом в розмірі 110416,94 грн.

У квітні 2010 року банк направив до виконавчої служби м.Харцизька виконавчий лист для примусового виконання 22.04.2010 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за виконавчими листами від 26.02.2010 року.

09 жовтня 2012 року виконавчою службою було здійснено опис та арешт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Боржник у строки, встановлені кредитним договором та за рішенням суду, погашення кредиту не здійснює. Станом на 01.04.2013 року у позичальника виникла заборгованість за кредитом у сумі 9737,47 грн а саме:

- борг за кредитом 48125,00 грн

- прострочений борг за кредитом - 47250,00 грн

- прострочені проценти - 1822,79 грн

- пеня - 178,68 грн

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний повернути грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 ч.1 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання божником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 порушені умови кредитного договору № 192/271 від 17 жовтня 2007 року, що виразилося в тому, що він тривалий час порушує виконання своїх зобов'язань, не в повному обсязі здійснює щомісячне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, чим завдає Банку збитки, суд вважає, що позов позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Правилами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, порядок та процедуру такого продажу, зокрема, передбачено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2012 року на адресу, за зареєстрованим місцем проживання відповідача позивачем було направлено повідомлення, в якому відповідачу викладено стислий зміст порушеного зобов'язання, запропоновано повернути суму кредиту в повному обсязі, а також проценти, комісії та штрафні санкції, нараховані на день повернення кредиту, в разі невиконання порушеного зобов'язання - добровільно звільнити житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протягом 30 днів з дня отримання повідомлення у зв'язку з тим, що Банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ОСОБА_1 власноруч отримав вищевказане повідомлення 27.12.2012р.

Таким чином, відповідно до ст. 40 ч.1 Закону України " Про іпотеку та ст. 109 Житлового кодексу України - звернення стягнення на передані в іпотеку жиловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців в звьязку з цим позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача щодо зняття відповідача зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, то ці вимоги позивача не можуть бути задоволені судом через наступне:

Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Зняття з реєстраційного обліку покладено на відділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України.

Отже, питання щодо зняття з реєстраційного обліку не є компетенцією суду, а здійснюється відділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб на підставі судового рішення. На підставі вище наведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь Банка судові витрати у сумі 973,76 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625, 651, 1049, 1050 ЦК України , ст. ст. 12, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 174, 213, 215,224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 192/271 від 17 жовтня 2007 року в розмірі 97376,47 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №6413 від 17 жовтня 2007 року укладеним між позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», а саме на нерухоме майно жилий будинок АДРЕСА_1 у рахунок погашення залишку та заборгованості, які виникли за кредитним договором № 192/271 від 17 жовтня 2007 року, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою вартістю на день укладення договору іпотеки (житлової нерухомості) 151 122,00 грн.

Висилити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» р/р 3739100301169 в філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» код банку 335106 код ЕДРПОУ 09334702 в повернення судового збору суму 973,76 грн.

В іншій частині вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя: