Постанова № 32618541, 17.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.07.2013 р. справа №913/713/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; Смірнов К.М. - за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськна рішення господарського судуЛуганської областівід29.04.2013 р. (підписано 07.05.2013 р.)у справі№ 913/713/13-г (суддя Седляр О.О.)за позовомПриватного підприємства "Сєвєродонецькенергосервіс", м. Сєвєродонецьк Луганської областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськпростягнення 166 809,35 грн.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року до господарського суду звернулось Приватне підприємство "Сєвєродонецькенергосервіс", м. Сєвєродонецьк Луганської області (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ (Відповідач) про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 160 314,80 грн., пені в розмірі 5 412,13 грн. та 3% річних в розмірі 1 082,42 грн. за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 3С від 05.11.2010р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.04.2013р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 160 314,80 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на не направлення позивачем відповідачу рахунків-фактур за спірний період.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. відкладено розгляд справи на 15.07.2013р. та зобов'язано позивача надати додаткові пояснення по суті спору, а сторони - провести звірку взаєморозрахунків за договором за спірний період із зазначенням підстав внесення до бухгалтерського обліку.

Позивач вимоги ухвали не виконав, відповідач надав свій проект акту звірки взаєморозрахунків, що долучений до матеріалів справи.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про причини неявки судову колегію не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача, що не скористався правом участі в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Між сторонами укладено договір № 3С про спільне використання технологічних електричних мереж від 05.11.2010р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок відповідача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а останній -своєчасно сплачувати вартість послуг позивача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом п. 7.3 Договору сторони встановили, що оплата відповідачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку, виставленого позивачем відповідачу. Позивач виставляє рахунок після підписання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг. Відповідач сплачує рахунок протягом десяти днів, починаючи з дня його отримання від позивача.

За змістом п. 10 додатку до Договору "Порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання", підставою для оплати послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання є:

- підписання сторонами акту наданих послуг, складеного позивачем за формою, встановленою додатком до Договору "Форма "Акт прийому здачі наданих послуг";

- рахунок на оплату послуг, складений позивачем за формою, наведеною у додатку до Договору "Форма "Рахунок", та наданий відповідачу.

Згідно п. 8.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених п. 4.1 Договору, з порушенням терміну, визначеного п. 7.3 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. На суму пені позивач виписує окремий рахунок.

Позивач на виконання умов Договору, надавав відповідачу послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання протягом періоду з серпня 2012 року по січень 2013 року, що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг від 31.08.2012р., 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р. та 31.01.2013р., які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень (а.с. 63-70), а також рахунками-фактурами № СФ-01039 від 22.08.2012р., № СФ-01123 від 21.09.2012р., № СФ-01355 від 31.10.2012р., № СФ-01445 від 21.11.2012р., № СФ-01681 від 25.12.2012р. та № СФ-00154 від 24.01.2013р., на загальну суму 160 314,80 грн.

Отже у відповідача перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 160 314,80 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Між сторонами підписаний та скріплений печатками підприємств акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2013р. на суму 160 314,80 грн. (а.с.62). Акт підписаний сторонами та скріплений печатками останніх без зауважень.

Аналогійного змісту проект акту звірки надано відповідачем судовій колегії, що підтверджує наявність в бухгалтерському обліку відповідача зазначеної заборгованості та саме вищезазначені акти вказані в акті звірки у якості підстав внесення заборгованості до цього обліку.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 901 ч. 1, 903 ч. 1 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши зміст наявних в матеріалах справи спірних актів прийому-здачі наданих послуг та рахунків, судова колегія вважає, що акт містить всі реквізити рахунку, зокрема, вартість послуг з урахуванням ПДВ, загальну суму до сплати та її підстави.

Отже відповідач не був позбавлений можливості вчасно оплатити отримані послуги.

Той факт, що спірні рахунки були виписані до підписання актів прийому-здачі наданих послуг також не впливає на виконання обов'язку по оплаті отриманих послуг.

За таких обставин судова колегія вважає безпідставними та такими, що мають формальний характер, посилання відповідача на відсутність порушеного права позивача через відсутність доказів виставлення останнім рахунків-фактур.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновку суду першої інстанції та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті заборгованості за отримані послуги.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 160 314,80 грн. є вірним.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 412,13 грн. та 3% річних в розмірі 1 082,42 грн., судова колегія вважає висновок суду першої інстанції і в цій частині вірним, оскільки наявні в матеріалах справи розрахунки пені та 3% річних (а.с. 81-84) не є належними доказами конкретного періоду прострочення оплати, тоді як саме цей період є підставою до нарахування відповідних сум.

Позивачем не визначено такий період також і на вимогу суду апеляційної інстанції.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013 року у справі № 913/713/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013 року у справі № 913/713/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС