Рішення № 32618510, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11583/13 16.07.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"УНІКА"

До Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

Про стягнення страхового відшкодування в розмірі 18 501,02 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Семенюк Д.М. - представник (дов. № 31 від 04.01.2013)

Від відповідача Кірсанова К.О. - представник (дов. № 64-1-4/38-Ю від 25.12.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" заявлений позов до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 18 501,02 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/11583/13 та призначено розгляд справи на 09.07.2013.

В судове засідання 09.07.2013 представник позивача з'явився, надав додаткові документи по справі.

В судове засідання 09.07.2013 представник відповідача з'явився, надав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 09.07.2013 оголошено перерву до 16.07.2013.

В судовому засіданні 16.07.2013 представник позивача надав суду додаткові пояснення по справі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 16.07.2013 представник відповідача з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з причин зазначених у відзиві.

В судовому засіданні 16.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2007 між позивачем, як страховиком та ПП "Банкор", як страхувальником було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 001088/541004/07 відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "ЗАЗ 1105 ", д.р.н. АР 0861 ВА.

Відповідно до Постанови Амур-нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.04.2012 № 401/4435/ 09.01.2012 на автошляху Харків-Сімферополь сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля "ЗАЗ 1105", д.р.н. АР 0861 ВА. під керуванням Кубас К.В. та "БМВ 728" д.р.н. 07071 АВ під керуванням Кузнєцова М.С. Вище зазначеною Постановою гр. Кузнєцова М.С. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.01.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Відповідно до страхового акту № 00082196/41, пошкодження транспортного засобу марки "ЗАЗ 1105 ", д.р.н. АР 0861 ВА, внаслідок ДТП, яка сталася 09.01.2012 на автошляху Харків-Сімферополь за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком, в зв'язку з чим було вирішено здійснити страхові виплати в розмірі 18 501,02 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 001088/541004/07, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Кузнєцлвим М.С.. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 0788005, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "БМВ 728" д.р.н. 07071 АВ, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

08.04.2013 позивач направив на адресу відповідача заяву-вимогу № 340 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог зазначених п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Приписами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства,витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АВ/0788005 складає 0,00 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково у розмірі 15 312,50 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-а, код ЄДРПОУ 20033533) 15312 (п'ятнадцять тисяч триста дванадцять) грн.. 50 коп. страхового відшкодування, 1 428 (одну тисячу чотириста двадцять вісім) грн.. 02 коп. судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.07.2013

Суддя Л.В. Прокопенко