Постанова № 32617759, 23.07.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2326/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, представник - Діус Н.І.;

відповідача: Державне підприємство "Великолазівський" представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Великолазівський" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Великолазівський" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10290,58 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Відповідач зареєстрований позивачем, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Однак, за відповідачем рахується заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10290,58 грн. Дана заборгованість відповідачем не була сплачена в добровільному порядку.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований позивачем, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-ІV (далі - Закон № 2464 - IV), який набув чинності з 01.01.2011 року. Про це свідчить повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску від 26.03.2012 року № 158 (а.с. 5).

За відповідачем рахується непогашена заборгованість в розмірі 10290,58 грн. Дана заборгованість виникла на підставі наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 - IV платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 - IV платниками єдиного внеску є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють: на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому пункту 1 цієї частини; у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством; у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 - IV платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 - IV єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 - IV єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 - IV єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

У відповідності до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 - IV для підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Згідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 2464 - IV єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону № 2464 - IV єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до ч. 11 ст. 8 Закону № 2464 - IV єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Клас професійного ризику виробництва відповідача становить - "22" відповідно до основного виду економічної діяльності по КВЕД і відповідно розмір єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику становить 37,19 відсотка, що підтверджується та визначено в повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску від 26.03.2012 року №158 (а.с. 5).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 - IV платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 - IV платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 - IV платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Здійснюючи підприємницьку діяльність в період з квітня по травень 2013 року відповідачем було задекларовано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10290,58 грн., у відповідності до поданих ним звітів, а саме: за квітень 2013 року (а.с. 6-8) та за травень 2013 року (а.с. 9-11).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 10290,58 грн., що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця (а.с.12).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем не було добровільно погашено заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 10290,58 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Великолазівський" - задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Великолазівський" (вул. Лисенка, буд. 41, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 00413825) заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10290,58 грн. (десять тисяч двісті дев'яносто гривень п'ятдесят вісім копійок) на наступний рахунок: р/р 37198101000714 в ГУДК в Ужгородському районі МФО 812016.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 липня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 липня 2013 року.