Постанова № 32617733, 08.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2013 р. (12:26 год.) Справа №801/1005/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Військового комісаріату АР Крим, Військового комісару військового комісаріату АР Крим

про визнання протиправним та скасування наказу та стягнення,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 07.06.12р., паспорт серії НОМЕР_1

від відповідачів: не з'явились;

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Військового комісаріату АР Крим, військового комісару Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування наказу військового комісару Військового комісаріату АР Крим від 07.12.2012 року; зобов'язання Військового комісаріату АР Крим сплатити позивачу утримані з його грошового забезпечення кошти у сумі 1733,20 грн.

Адміністративний позов не відповідав нормам ст. 106 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 23.01.2013 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивачем усунуті недоліки, зазначені в ухвалі від 23.01.13р., у визначений судом строк.

Під час усунення недоліків позовної заяви позивач уточнив позовні вимоги та в адміністративному позові від 10.02.2013р. (а.с.8-12) просить:

1. Визнати протиправним наказ військового комісару Військового комісаріату АРК від 07.12.2012 року № 385 «Про підсумки службового розслідування» в частині оголошення позивачу суворої догани.

2. Скасувати наказ військового комісару Військового комісаріату АРК від 07.12.2012 року № 385 «Про підсумки службового розслідування» в частині оголошення позивачу суворої догани.

3. Визнати протиправним наказ військового комісару Військового комісаріату АРК від 07.12.2012 року № 385 «Про підсумки службового розслідування» в частині покладення на начальника відділу фінансового забезпечення ВК АРК обов'язку утримання з позивача коштів у розмірі місячного грошового забезпечення, що складає 1733 гривні 20 копійок.

4. Скасувати наказ військового комісару Військового комісаріату АРК від 07.12.2012 року № 385 «Про підсумки службового розслідування» в частині покладення на начальника відділу фінансового забезпечення ВК АРК обов'язку утримання з позивача коштів у розмірі місячного грошового забезпечення, що складає 1733 гривні 20 копійок.

5. Зобов'язати Військовій комісаріат АРК сплатити позивачу утримані з його грошового забезпечення кошті у сумі 1 733 грн. 20 коп.

6. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 04.03.2013р. позивач подав уточнений адміністративний позов (а.с.188-193), яким збільшив позовні вимоги вимогою про стягнення з Військового комісаріату АРК моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2013 року замінено відповідача Військового комісара Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 належним - Військовим комісаром Військового комісаріату АР Крим.

В судовому засіданні 08.07.13р. представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою зменшив позовні вимоги та просив не стягувати з ВК АРК моральної шкоду у розмірі 2 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 у дійсний час проходить військову службу на посаді військового комісару Євпаторійського місцевого військового комісаріату.

26.12.2012 року на адресу Євпаторійського місцевого військового комісаріату надійшла копія наказу відповідача - Військового комісара Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 від 07.12.2012 року №385 «Про підсумки службового розслідування», згідно вимог наказної частини якого позивача за порушення вимог ст.3.1.3 наказу МО України № 300 щодо порядку укладення договору оголошено сувору догану та на визначену у наказі посадову особу ВК АРК покладений обов'язок утримання коштів з грошового забезпечення позивача у розмірі місячного грошового забезпечення у сумі 1 733 грн. 20 коп.

Вищевказаній наказ позивач вважає протиправним та таким, що зачіпає його права та законні інтереси та як наслідок підлягає судовому захисту, з наступних підстав.

На погляд позивача, відповідач грубо та свідомо порушив вимоги Конституції України і Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з метою безвинно покарати владою військового комісара військового комісаріату АРК ОСОБА_1 та довести неспроможність позивача виконувати обов'язки військового комісара місцевого військкомату серед інших військових комісарів військкоматів АРК та показати для інших військових начальників МО України як він відверто бореться з ганебними випадками порушення військової дисципліни та фактами нанесення шкоди державі.

Відповідач наданою йому владою зобов'язав провести утримання з грошового забезпечення позивача кошти у розмірі 1 733 грн. 20 коп., чим, на погляд позивача, порушив право позивача на отримання достатнього матеріального забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби на посаді військового комісару військкомату.

Відповідач в обґрунтування свого наказу посилався на нанесення з вини військового комісару Севастопольського ОМВК полковника ОСОБА_1 матеріальних збитків державі, що полягають у перевищенні розміру сплати за оренду нерухомого майна та експлуатаційні витрати, а також витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу, що складає суму в розмірі 42 753 грн. 83 коп.

У подальшому відповідач у наказі посилається на необхідність утримання з грошового забезпечення позивача суму у розмірі місячного грошового забезпечення у сумі 1733 грн. 20 коп., а решту сумі у розмірі 41 020 грн. 63 коп. віднести за рахунок державі шляхом її списання.

Вина позивача полягає у тому, що він уклав договір оренди приміщень для розміщення Севастопольського ОМВК без попереднього погодження проекту даного договору з юрисконсультом та начальником ФПЗ, що призвело до настання матеріальних збитків державі, внаслідок перевищення розміру плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, яка встановлена вимогами постанови КМУ від 04.10.1995 року № 786 в розмірі 1 грн.

Позивач вважає, що він під час укладання договору оренди належно керувався вимогами Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та вимог вищевказаної постанови КМУ не порушував, державі шкоди не причиняв та покладення на нього матеріальної відповідальності було проведено з численними порушеннями вимог п. 3, 19, 22, 23 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, яке затверджено постановою ВР України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР.

Додатково позивач зазначає, що вимог 3.1.3 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» щодо порядку укладення договору не порушував, так як спеціалісті ВК АРК неодноразово відряджалися до м. Севастополя для надання допомоги та договір оренди візувався належно.

Вказаний договір був підписаний позивачем на виконання вимог наказу безпосереднє відповідача, який відряджав для забезпечення виконання наказу свого заступника полковника Істратова, майора юстиції Карпушенко, майора Зозулю і не має значення, що вказані військовослужбовці звільнені, вони не знаходяться під владою відповідача та можуть надати належні свідчення.

В судовому засіданні 20.02.13р. представник Військового комісаріату АРК проти задоволення адміністративних вимог заперечував, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (том 1 а.с.28-32), в яких зазначено, що згідно наказу військового комісара АР Крим від 07.11.2012 року №350 «Про призначення службового розслідування щодо списання коштів на користь комунального підприємства «Аррікон» було проведено службове розслідування на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу фінансового забезпечення військового комісаріату АР Крим майора ОСОБА_6 стосовно безспірного списання коштів на користь комунального підприємства «Аррікон» як заборгованості за оренду приміщень для Севастопольського ОМВК.

Розслідуванням встановлено, що на адресу військового комісаріату АР Крим від Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим надійшли повідомлення про безспірне списання коштів з рахунку боржника (військового комісаріату АР Крим) на виконання наказів Господарського суду АР Крим від 14.01.2009 р. по справі №5020-3/085 (повідомлення від 05.11.12р. №28), від 14.01.2009 р. по справі №5020-3/084 (повідомлення від 05.11.12р. №23), від 14.01.2009 р. по справі №5020-3/086 (повідомлення від 26.06.12р. №1), від 14.01.2009 р. по справі №5020-3/084 (повідомлення від 26.06.12р. №2) на загальну суму 42753,83 грн. Стягнення коштів з рахунку військового комісаріату АР Крим відбулося на користь комунального підприємства Севастопольської міської ради «Аррікон», як заборгованості по орендній платі та експлуатаційним витратам, а також витратам по сплаті державного мита, витратам на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач 1 зазначив, що в квітні 2004 року виконуючим обов'язки військового комісара - заступником військового комісара Севастопольського ОМВК полковником ОСОБА_1 було укладено договори з державним комунальним підприємством Севастопольської міської ради «Аррікон» (далі - ДКП «Арікон»):

- № 212 від 30.04.04 - на оренду окремої двоповерхової будівлі за адресою АДРЕСА_1, площею 460,6 кв. м, з орендною платою 2441,18 грн. на рік відповідно до п.3.1 договору;

- № 213 від 30.04.04 - на оренду окремої будівлі за адресою АДРЕСА_2, площею 1080,8 кв. м, з орендною платою 6170,86 грн. на рік відповідно до п.3.1 договору;

- № 214 від 30.04.04 - на оренду окремої будівлі гаражу за адресою АДРЕСА_2, площею 157,44 кв. м, з орендною платою 147,69 грн. на рік відповідно до п.3.1 договору.

З пояснень полковника ОСОБА_1 відомо, що попередньо до підписання договорів їх зміст не був письмово погоджений ні з юридичною, ні з фінансовою службою військового комісаріату АР Крим. На копіях договорів відміток про погодження посадовими особами військового комісаріату АР Крим немає. При цьому, на день підписання договорів Севастопольський ОМВК був юридичною особою.

Ухвалою Господарського суду м. Севастополя по справі за №20-2/270 від 20 січня 2006 року було затверджено мирову угоду між Севастопольським ОМВК і КП Севастопольської міської Ради «Аррікон», яким Севастопольський ОМВК визнав заборгованість згідно раніше укладених договорів за №212, 213, 214 від 30.04.2004 року в розмірі 15834 грн. та зобов'язався перерахувати вказані кошти на розрахунковий рахунок КП Севастопольської міської Ради «Аррікон».

В травні 2005 року директор ДКП «Арікон» В.Г. Колесникова надіслала письмове попередження (вих. №41 від 13.05.05 р.) до Севастопольського ОМВК та ВК АР Крим про виникнення заборгованості на суму 6937,14 грн. по оплаті за використання приміщень Севастопольським ОМВК за договорами №№ 212, 213, 214 від 30.04.04 р. Після несплати Севастопольським ОМВК заборгованості директор ДКП «Аррікон» звернувся до Господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 10.12.08 р. по справі 5020-3/084 з військового комісаріату АР Крим стягнуто на користь ДКП «Арікон» заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах в сумі 940,42 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 04.12.08 р. по справі 5020-3/085 з військового комісаріату АР Крим стягнуто на користь ДКП «Аррікон» заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах в сумі 11878,64 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 118,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 10.12.08 р. по справі 5020-3/086 з військового комісаріату АР Крим стягнуто на користь ДКП «Аррікон» заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах в сумі 29069,27 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 290,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Таким чином, загалом рішеннями Господарського суду м. Севастополя з військового комісаріату АР Крим як правонаступника Севастопольського МВКК було стягнуто на користь ДКП «Аррікон» заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах в сумі 41888,33 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 511,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 354,00 грн., всього на суму 42753,83 грн.

Відповідач 1 в запереченнях на адміністративний позов зазначив, що відповідно до рапорту (вх. №1450 від 07.11.12 р.) ТВО начальника відділу фінансового забезпечення військового комісаріату АР Крим 05.11.2012 року вбачається, що було проведено безспірне списання коштів з рахунку військового комісаріату АР Крим на підставі наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.09 р. по справі №5020-3/085 на користь ДКП «Аррікон» у сумі 12115,44 грн., по справі №5020-3/084 - на суму 444,37 грн. Таким чином, в зв'язку із списанням з рахунків військового комісаріату АР Крим для держави наступили матеріальні збитки, що відповідно до п.17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців, за шкоду заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР, внаслідок чого військовий комісар військового комісаріату АР Крим зобов'язаний призначити розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

В ході розслідування встановлено, що списання коштів також відбулось 26.06.12 р. на підставі наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.09 р. по справі №5020-3/086 у сумі 29477,97 грн., від 14.01.09 р. по справі №5020-3/084 у сумі 716,05 грн.

Всього на користь ДКП «Аррікон» було списано з рахунків ВК АР Крим 42753,83 грн., таким чином сума заборгованості була стягнута з військового комісаріату АР Крим в повному обсязі за рішеннями Господарського суду м. Севастополя.

Службовим розслідуванням встановлено, що при укладанні господарського договору оренди нежитлових приміщень Севастопольського ОМВК виконуючим обов'язки військового комісара - заступником військового комісара Севастопольського ОМВК полковником ОСОБА_1 були порушені вимоги наказу Міністра оборони України (далі - МОУ) № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» від 16.07.97 (ст.3.1.3), а саме: договір оренди був укладений ним без попереднього погодження проекту даного документу з юрисконсультом та начальником відділу фінансового-пенсійного забезпечення військового комісаріату АР Крим та зазначеним договором було передбачено перевищення ставки орендної плати, в розмірі 271 грн. 76 копійок (договір за №212 щомісячно), договір №214 в розмірі 24 грн. 22 копійки щомісячно), договір №213 в розмірі 681 грн. 94 копійки щомісячно), що призвело до настання матеріальних збитків державі, оскільки розмір плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, яка встановлена згідно п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», згідно якої передбачено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

Додатково, службовим розслідуванням встановлено, що в 2006 році під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Севастопольського ОМВК помічником начальника фінансового відділення ВК АР Крим ОСОБА_8 було виявлено, що вже на той час існувала заборгованість за договорами №№ 212, 213, 214 від 30.04.2004, однак джерела її покриття не були визначені, тобто кошторисних призначень та надходження коштів для оплати оренди приміщень не було. Рішення по акту ревізії ніким з посадових осіб прийнято не було.

Таким чином, на погляд відповідача 1, з вини колишнього заступника військового комісара Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 нанесено матеріальні збитки державі, які полягають у збільшеному розмірі плати за оренду нерухомого майна та експлуатаційні витрати, а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що загалом складає 42753,83 грн.

Зазначене порушення було вчинено з причини недостатнього знання полковником ОСОБА_1 вимог керівних документів щодо здійснення господарської діяльності та порядку укладання договорів про оренду нежитлових приміщень.

Таким чином, з полковника ОСОБА_1 - військового комісара Євпаторійського МВК слід утримати в рахунок часткового погашення заподіяної державі шкоди в розмірі місячного грошового забезпечення, що складає згідно довідки начальника відділу фінансового забезпечення від 26 листопада 2012 року № 4857 - 1733 гривні 20 копійок (оклад за військовим званням - 135 гривень, посадовий оклад - 1103 гривні, відсоткова надбавка за вислугу років - 495 гривень 20 копійок). Решту суми заподіяної державі шкоди, що складає 41020,63 грн., слід віднести за рахунок держави шляхом списання її за інспекторським посвідченням.

На підставі викладеного, відповідач 1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 1 явку свого представника у судове засідання 08.07.13р. не забезпечив був сповіщений належним чином.

Суд зазначає, що відповідач 2 - Військовий комісар Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7, надіслав до суду клопотання, в якому зазначив, що заявлений позов не визнає та приєднується до заперечень, наданих в судовому засіданні представником Військового комісаріату АР Крим (том 1 а.с.233).

Після заміни відповідача 2 - Військового комісара Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 на Військового комісара Військового комісаріату АР Крим у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас генерал-майора ОСОБА_7 - Військовий комісар Військового комісаріату АР Крим явку свою або свого представника у жодне з судових засідань по справі не забезпечив, письмових пояснень чи заперечень проти позову не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент розгляду даної адміністративної справи в суді проходить військову службу на посаді військового комісару Євпаторійського міського військового комісаріату.

Таким чином, спори військовослужбовців з приводу проходження ними публічної служби повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що згідно наказу військового комісара Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2012 року №350 «Про призначення службового розслідування щодо списання коштів на користь комунального підприємства «Аррікон» підполковником ОСОБА_3 проведено службове розслідування на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу фінансового забезпечення військового комісаріату Автономної Республіки Крим майора ОСОБА_6 стосовно безспірного списання коштів на користь комунального підприємства «Аррікон», як заборгованості за оренду приміщень для Севастопольського ОМВК, про що складено Акт від 26.11.2012р., затверджений військовим комісаром військового комісаріату Автономної Республіки Крим генерал-майором ОСОБА_7 06.12.2012р. (том 1 а.с.35-39).

За результатами розслідування запропоновано:

1. Відповідно до пункту 10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР стягнути з полковника ОСОБА_1 в рахунок матеріальних збитків, нанесених державі, які складають 42753,83 грн., одне місячне грошове забезпечення, що складає 1733,20 грн. (оклад за військовим званням - 135 грн., посадовий оклад - 1103 грн., відсоткова надбавка за вислугу років - 495,20 грн.).

2. Начальнику відділу фінансового забезпечення військового комісаріату Автономної Республіки Крим підготувати клопотання щодо списання суми недостачі 41020,63 грн. за інспекторським посвідченням, за рахунок держави.

3. За нанесення матеріальних збитків державі військового комісара Євпаторійського МВК полковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

4. Помічнику військового комісара з правової роботи - начальнику юридичної групи провести додаткове заняття з військовими комісарами районних (міських) військових комісаріатів АР Крим під час занять з професійної підготовки щодо вивчення керівних документів по порядку укладання договорів і настання матеріальної відповідальності.

Наказом № 385 від 07.12.12р «Про підсумки службового розслідування» було оголошено сувору догану за допущені порушення вимог статті 3.1.3 наказу МОУ № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» від 16.07.1997р. щодо порядку укладення договору військовому комісару Євпаторійського міського військового комісаріату полковнику ОСОБА_1.; наказано начальнику відділу фінансового забезпечення військового комісаріату Автономної Республіки Крим внести до книги обліку нестач військового комісаріату Автономної Республіки Крим суму нестачі в розмірі 42753,83 грн.; наказано начальнику відділу фінансового забезпечення військового комісаріату Автономної Республіки Крим в рахунок часткового погашення заподіяної державі шкоди з військового комісару Євпаторійського міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 утримати кошти, у розмірі місячного грошового забезпечення, що складає 1733,20 грн.; наказано начальнику відділу фінансового забезпечення військового комісаріату Автономної Республіки Крим підготувати клопотання щодо списання суми недостачі 41020,63 грн. за інспекторським посвідченням, за рахунок держави (том 1 а.с.15-18).

Перевіряючи правомірність прийняття наказу № 385 від 07.12.12р «Про підсумки службового розслідування» в частині оголошення позивачу суворої догани та покладення на начальника відділу фінансового забезпечення ВК АРК обов'язку утримання з позивача коштів у розмірі місячного грошового забезпечення, що складає 1733 гривні 20 копійок, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 року № 300 зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 р. за № 615/2419 командир військової частини (з'єднання) несе особисту відповідальність за організацію матеріального, медичного, ветеринарного, технічного, аеродромно-технічного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення; за забезпечення частини (з'єднання) матеріальними засобами і коштами та організацію їх перевезення, законність та доцільність їх витрачання; за підтримання у справному стані та правильне використання озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального, спеціальних споруд та інших матеріальних засобів; об'єктів навчально-матеріальної бази, казармено-житлового фонду, комунальних споруд та земельних ділянок; за проведення необхідних заходів щодо охорони навколишнього середовища в місцях дислокації та дій військ, а також за організацію протипожежної охорони та безпечну експлуатацію об'єктів держтехнагляду частини (з'єднання) і створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів.

При виявленні втрат, нестач, навмисного пошкодження військового майна, його розкрадання, інших корисливих зловживань він має право вживати у встановленому законом порядку заходів щодо відшкодування завданих державі збитків, а у випадках скоєння злочинів - порушувати кримінальну справу та проводити дізнання (абзац другий підпункту 3.1.3).

Командир військової частини (з'єднання), яка має права юридичної особи, у межах своїх повноважень та виділених коштів має право укладати господарські угоди або договори (додаток № 1) та несе повну відповідальність за обґрунтоване і правомірне витрачання (використання) коштів на пов'язану з цими угодами діяльність. Він забезпечує обов'язкове попереднє письмове погодження проектів майбутніх господарських угод (договорів) з начальником фінансової служби та юрисконсультом військової частини (з'єднання). За відсутності згаданих спеціалістів у військовій частині (з'єднанні) проекти угод (договорів) погоджуються з відповідним спеціалістом вищого військового органу (абзац третій підпункту 3.1.3).

Загальні правила документування управлінської діяльності та порядок роботи з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення або передачі в архів у штабах, управліннях, відділах, службах, інспекціях центрального апарату Міністерства оборони України, в штабах, управліннях, відділах і службах управлінь видів Збройних Сил України, оперативних командувань, в об'єднаннях, з'єднаннях, військових частинах (на кораблях), у військово-будівельних частинах, установах, військово-навчальних закладах, арсеналах, на базах, складах, у військових комісаріатах, санаторно-курортних установах, управліннях та комендатурах військових гарнізонів та військових сполучень, на підприємствах, в організаціях та військових представництвах Міністерства оборони України врегульовані Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.1998р. № 400 (далі - Інструкція № 400) (том 1 а.с.235-237).

Підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 Інструкції № 400 «Погодження документів» визначено, що проекти документів повинні погоджуватися із зацікавленими посадовими особами, які зобов'язані у першочерговому порядку, але не пізніше ніж в десятиденний термін розглядати документи, які надійшли для погодження. Якщо відсутні заперечення, то проект візується посадовою особою в межах повноважень. Погодження може здійснюватися як у військовій частині (установі) - внутрішнє, так і за її межами - зовнішнє.

Відповідно до Витягу з наказу Військового комісара Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) № 49 від 05.04.2004р. ОСОБА_1 з 04.04.2004р. прийняв справи та посаду військового комісара Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату та приступив до тимчасового виконання посади військового комісара Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату (том 2 а.с.96).

Таким чином, ОСОБА_1 з 04.04.2004р. приступив до тимчасового виконання посади військового комісара Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату та мав право укладати господарські угоди або договори від імені юридичної особи - Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату.

30.04.2004р. між ДКП «Аррікон» (Орендодавець) та Севастопольським міським військовим комісаріатом в особі військового комісара ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір № 212 оренди нерухомого майна, предметом якого згідно п. 1.1 є передача в оренду нерухомого майна - окремо стоячої двоповерхової будівлі загальною площею 460,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі в ДКП «Аррікон», вартість якого складає згідно Акту оцінки нерухомості (експертному висновку) від 20.04.2004р. - 244118,00 грн. (том 1 а.с.43-46).

Пунктом 2.2 Договору № 212 від 30.04.2004р. визначено, що об'єкт оренди залишається на балансі Орендодавця із зазначенням, що це майно є орендованим та оплачується Орендарем в сумі 271,76 грн. на р/рахунок Орендодавця щомісячно.

Розділом 3 Договору № 212 від 30.04.2004р. встановлена орендна плата.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 212 від 30.04.2004р. розмір орендної плати визначається у відповідності до Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради № 344 від 13.11.2002р. та складає 2441,18 грн. на рік. Строк дії Договору визначений у п. 7.1 Договору - з моменту підписання до 11.11.2004р.

Додатком до Договору № 212 від 30.04.2004р. є розрахунок розміру орендної плати та Акт прийому - передачі орендованого майна (том 1 а.с.47-48).

Також, 30.04.2004р. між ДКП «Аррікон» (Орендодавець) та Севастопольським міським Військовим комісаріатом в особі військового комісара ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір № 213 оренди нерухомого майна, предметом якого згідно п. 1.1 є передача в оренду нерухомого майна - окремо стоячої нежитлової будівлі (домоволодіння) загальною площею 1080,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі в ДКП «Аррікон», вартість якого складає згідно Акту оцінки нерухомості (експертному висновку) від 20.04.2004р. - 617086,00 грн. (том 1 а.с.109-112).

Пунктом 2.2 Договору № 213 від 30.04.2004р. визначено, що об'єкт оренди залишається на балансі Орендодавця із зазначенням, що це майно є орендованим та оплачується Орендарем в сумі 681,94 грн. на р/рахунок Орендодавця щомісячно.

Розділом 3 Договору № 213 від 30.04.2004р. встановлена орендна плата.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 213 від 30.04.2004р. розмір орендної плати визначається у відповідності до Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради № 344 від 13.11.2002р. та складає 6170,86 грн. на рік. Строк дії Договору визначений у п. 7.1 Договору - з моменту підписання до 11.11.2004р.

Додатком до Договору № 213 від 30.04.2004р. є розрахунок розміру орендної плати та Акт прийому - передачі орендованого майна (том 1 а.с.113-114).

Крім того, 30.04.2004р. між ДКП «Аррікон» (Орендодавець) та Севастопольським міським військовим комісаріатом в особі військового комісара ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір № 214 оренди нерухомого майна, предметом якого згідно п. 1.1 є передача в оренду нерухомого майна - окремо стоячої будівлі гаражу загальною площею 157,44 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі в ДКП «Аррікон», вартість якого складає згідно Акту оцінки нерухомості (експертному висновку) від 20.04.2004р. - 14769,00 грн. (том 1 а.с.49-52).

Пунктом 2.2 Договору № 214 від 30.04.2004р. визначено, що об'єкт оренди залишається на балансі Орендодавця із зазначенням, що це майно є орендованим та оплачується Орендарем в сумі 24,22 грн. на р/рахунок Орендодавця щомісячно.

Розділом 3 Договору № 214 від 30.04.2004р. встановлена орендна плата.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 213 від 30.04.2004р. розмір орендної плати визначається у відповідності до Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради № 344 від 13.11.2002р. та складає 147,68 грн. на рік. Строк дії Договору визначений у п. 7.1 Договору - з моменту підписання до 11.11.2004р.

Додатком до Договору № 212 від 30.04.2004р. є розрахунок розміру орендної плати та Акт прийому - передачі орендованого майна (том 1 а.с.53-54).

Суд зазначає, що згідно п. 7.8 усіх вище зазначених Договорів передбачено, що кожен з Договір складається у 6-ти екземплярах, кожний з яких має однакову силу.

Суд зазначає, що листом від 13.05.05р. за вих. № 41 ДКП «Аррікон» було попереджено Севастопольський ОМВК та ВК АР Крим про виникнення заборгованості на суму 6937,14 грн. по оплаті за використання приміщень Севастопольським ОМВК за договорами №№ 212, 213, 214 від 30.04.04 р. (том 1 а.с.65).

Після несплати заборгованості по орендній платі за даними договорами ДКП «Аррікон» звернулось з позовами про стягнення заборгованості за кожним з Договорів від 30.04.13р. №№ 212, 213, 214 до Господарського суду м. Севастополя.

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 10.12.08 р. по справі № 5020-3/084 стягнуто з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на користь ДКП «Аррікон» заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах в сумі 940,42 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (том 2 а.с.47-48).

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 04.12.08 р. по справі № 5020-3/085 стягнуто з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на користь ДКП «Арікон» заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах в сумі 11878,64 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 118,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (том 2 а.с.49-50).

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 10.12.08 р. по справі № 5020-3/086 стягнуто з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на користь ДКП «Арікон» заборгованість по орендній платі і експлуатаційних витратах в сумі 29069,27 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 290,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (том 2 а.с.51-52).

Суд зазначає, що 05.11.2012р. було проведено безспірне списання коштів з рахунку військового комісаріату АР Крим на підставі наказу Господарського суду м. Севастополя від 14.01.2009р. по справі № 5020-3/085 на користь ДКП «Аррікон» у сумі 12115,44 грн., по справі № 5020-3/084 - на суму 444,37 грн.

Судом встановлено, що було проведено безспірне списання коштів з рахунку військового комісаріату АР Крим на підставі наказу Господарського суду м. Севастополя від 14.01.2009р. по справі № 5020-3/086 на користь ДКП «Аррікон» у сумі 29477,97 грн., по справі № 5020-3/084 - на суму 716,05 грн., що підтверджується повідомленнями про безспірне списання коштів з рахунка згідно за платіжними вимогами № 124 від 20.06.2012р., № 330 від 30.10.2012р., № 331 від 30.10.2012р. та платіжними вимогами № 124 від 20.06.2012р. на суму 1160,42 грн., № 330 від 30.10.2012р. на суму 444,37 грн., № 331 від 30.10.2012р. на суму 12115,44 грн. з відмітками ГУ Державної казначейської служби України в АР Крим «оплачено» на платіжній вимозі № 124 від 20.06.2012р. та «проведено банком» на платіжним вимогах № 330 та № 331 від 30.10.2012р. (том 1 а.с.101-108).

Таким чином, на користь ДКП «Аррікон» було списано з рахунків ВК АР Крим на загальну суму 42753,83 грн. в рахунок погашення заборгованості за рішеннями Господарського суду м. Севастополя від 10.12.08 р. по справам № 5020-3/084, № 5020-3/085, № 5020-3/086.

Суд зазначає, що в ході службового розслідування було встановлено, що з пояснень полковника ОСОБА_1 відомо, що попередньо до підписання проектів договорів їх зміст не був письмово погоджений ні з юридичною, ні з фінансовою службою військового комісаріату АР Крим. На копіях договорів відміток про погодження посадовими особами військового комісаріату АР Крим немає (том 1 а.с.35).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Судом в якості свідків допитані ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Як пояснив свідок ОСОБА_3 він з 2005 року проходить військову службу в ВК АРК. На даний момент займає посаду начальника центра автоматизованих засобів управління Військового комісаріату АР Крим та є старшим офіцером.

Згідно наказу військового комісара Військового комісаріату АР Крим від 07.11.2012 року №350 ОСОБА_3 проводив службове розслідування щодо списання коштів на користь комунального підприємства «Аррікон». Підставою для призначення розслідування був рапорт начальника відділу фінансового забезпечення ВК АРК про те, що надійшли документи про стягнення з ВК АРК коштів орендної плати за договорами оренди нерухомого майна, укладеними Севастопольським ОМВК з ДКП «Аррікон». Суттєвим є те, що вказані договори укладені без погодження з фінансовою та юридичною службою ВК АРК. Як пояснив свідок, він досліджував примірники договорів оренди, які знаходяться у ВК АРК з мокрими печатками, на його вимогу Севастопольський ОМВК повідомив, що в примірниках договорів, які зберігаються в Севастопольському ОМВК таких віз погодження також немає. Примірники договорів оренди зберігаються в архіві відділу фінансового зобов'язання ВК АРК. В ході службового розслідування ОСОБА_3 дійшов висновку, що ОСОБА_1 уклав ці договори в порушення ст. 3.1.3 наказу МОУ № 300 від 16.07.1997р., яка передбачає необхідність погодження договорів з фінансовою та юридичною службами ВК АРК. До складу Севастопольського ОМВК не входили ані юридична, ані фінансова служби, але такі служби були у складі ВК АРК. Однак, як зазначив ОСОБА_3 їх погодження на договорах оренди нерухомого майна від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 також не було.

Як зазначив, свідок, в ході проведення службового розслідування начальник фінансової служби ВК АРК надав пояснення про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. орендна плата не повинна перевищувати 1 грн. за об'єкт оренди в цілому.

В ході службового розслідування не було з'ясоване питання статусу об'єкта оренди, зокрема, форма власності об'єкту та особливості передачі в оренду об'єктів комунальної власності.

Як зазначив ОСОБА_3 під час службового розслідування було з'ясовано, що питання джерела фінансування вже піднімалось в 2006 році, що задокументоване актом ревізії ВК АРК, в якому зафіксовано факт наявності заборгованості Севастопольського ОМВК за Договорами оренди нерухомого мана від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214.

Свідок пояснив, що за результатами проведеної раніше ревізії не було встановлено винної особи.

ОСОБА_3 зазначив, що Військовий комісар Військового комісаріату АРК генерал-майор ОСОБА_7 опитаний письмово ним не був, але в усній формі він повідомив про те, що ніяких розпорядчих документів щодо укладення договорів оренди Севастопольського ОМВК він не віддавав. Свідок пояснив, що в ході службового розслідування ним не з'ясовувалось питання хто з працівників фінансової служби Севастопольського ОМВК повинний був підписати договори оренди. При цьому ОСОБА_3 пояснив, що йому відомо про те, що договори оренди комунального майна повинні були бути завізовані ОСОБА_2 як юрисконсультом Військового комісаріату АР Крим, але в ході службового розслідування він не був опитаний, тому що ОСОБА_3 не вбачав в цьому сенсу і ОСОБА_2 вже був звільнений з лав Збройних Сил України. В ході службового розслідування перевіряючим не було встановлено кількість примірників договорів оренди, які підписувались. Візування договорів відбувалось або на тексті договору, або на окремому аркуші, але дане питання в ході службового розслідування не було досліджене.

Свідок ОСОБА_3 зазначив, що форму вини ОСОБА_1 в ході службового розслідування встановлено - це непрямий умисел.

З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що на момент укладення спірних Договорів оренди нерухомого майна від 30.04.2004р. №№ 212, 213, 214 у 2003-2007 роках він займав посаду заступника військового комісару Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 по м. Севастополю. За рішенням Військового комісара військового комісаріату АР Крим до м. Севастополя була направлена комісія з організації роботи Севастопольського об'єднаного військового комісаріату, який був утворений у 2004 році. ОСОБА_4 був головою зазначеної комісії та здійснював контроль за її діяльністю, в якості юриста в роботі комісії брав участь ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_4 зазначив, що між ДКП «Аррікон» та Севастопольським міським військовим комісаріатом в особі військового комісара ОСОБА_1 були укладені договори оренди комунального нерухомого майна для розміщення Севастопольського міського військового комісаріату, орендна плата за якими була розрахована на підставі Методики, затвердженої рішенням сесії Севастопольської міської ради. Розмір орендної плати за даними договорами оренди складав більше 1,00 грн. у зв'язку з урахуванням особливостей укладення договорів оренди комунального майна в м. Севастополі. З боку балансоутримувача орендованого майна у місті Севастополі або міської влади пропозиції оренди зазначеного в договорах майна за 1,00 грн. не надходило.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що зі всіх військових комісаріатів по Криму лише в м. Севастополі був встановлений розмір орендної плати за орендоване комунальне нерухоме майно більше 1,00 гривні. Кількість екземплярів Договорів оренди складало більше ніж один. Точну кількість Договорів оренди свідок не пам'ятає, але пояснив, що один екземпляр знаходився в юридичній службі Військового комісаріату АР Крим; один екземпляр - у фінансовій службі військового комісаріату АР Крим, ще один - у казначейства, окремий екземпляр у ДКП «Аррікон».

Юридична служба в особі ОСОБА_2 візувала договори оренди, але в якій кількості, свідок ОСОБА_4 не пам'ятає. Свідок ОСОБА_4 зазначив, що фінансова служба військового комісаріату АР Крим зазначені Договори оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 не візувала, проте візувала фінансова служба Севастопольського міського військового комісаріату.

ОСОБА_4 пояснив, що Севастопольський міський військовий комісаріат розміщувався в приміщенні колишнього Гагарінського районного в м. Севастополі військового комісаріату. ОСОБА_4 доповідав військовому комісару АРК рапортом про проведення роботи комісії з організації роботи Севастопольського об'єднаного військового комісаріату, у зв'язку з чим свідок стверджує, що ситуація зі встановленою орендною платою за Договорами оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 була відома військовому комісару Військового комісаріату АР Крим та рішення про укладення Договорів оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 погоджувались з ОСОБА_7, який на той момент був Військовим комісаром Військового комісаріату АР Крим.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що в 2004 році він займав посаду заступника начальника відділу фінансового забезпечення Військового комісаріату АР Крим. Коли у 2003 році в м. Севастополі розформували районні комісаріати, то на їх базі було створено один Севастопольський міський об'єднаний військовий комісаріат. Для організації роботи Севастопольського міського об'єднаного військового комісаріату потрібно було укласти договори оренди нежитлових приміщень для його розташування. ОСОБА_5 знаходився в складі комісії з організації роботи Севастопольського обласного військового комісаріату та неодноразово їздив до м. Севастополя.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що розмір орендної плати за Договорами оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 був розрахований ДКП «Аррікон» у відповідності до Методики, затвердженої рішенням сесії Севастопольської міської ради, та складав більше ніж 1,00 грн. Запропоновано до оренди було лише нерухоме майно, перелічене у Договорах оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, інше не пропонувалося. Комісія з організації роботи Севастопольського об'єднаного військового комісаріату намагалась знизити розмір орендної плати за Договорами від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, але досягнути якого-небудь результату не вдалось.

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що Військовому комісаріату АР Крим на чолі з Військовим комісаром ОСОБА_7 було відомо про розмір орендної плати за Договорами оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214.

Договори оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 візувались начальником фінансової служби Севастопольського об'єднаного військового комісаріату та начальником юридичної служби Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_2

Все фінансування районних та міських військових комісаріатів відбувалось через Військовий комісаріат АР Крим і заперечень щодо заявлених сум по орендній платі нерухомого майна не було.

Договори оренди нерухомого майна були укладені в 3-х екземплярах:

- 1-й для ДКП «Аррікон»;

- 2-й для Севастопольського об'єднаного військового комісаріату;

- 3-й для вищестоящої організації - Військового комісаріату АР Крим.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що один з примірників Договорів оренди від 30.04.2004р. був завізований юридичною службою Військового комісаріату АР Крим, тому що без візування юристів договори не підписувались.

В ході розгляду даної адміністративної справи судом було витребувано оригінали Договорів оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, які містять відтиск мокрої печатки сторін за договорами, на які посилався в своїх свідченнях ОСОБА_3 однак такі примірники зазначених договорів надані не були. Натомість суду був наданий Акт на знищення журналів та книг реєстрації вхідної, вихідної, внутрішньої документації нетаємного діловодства військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 03.03.2010р., завізований ТВО Військового комісара АР Крим полковником Марченко С.В. 03.03.2010р., згідно якого за висновками складеної експертної комісії було відібрано для знищення журнали реєстрації вхідної та вихідної документації військового комісаріату для знищення, які вичерпали термін зберігання, втратили наукову, історично-культурну та практичну цінність, зокрема справи перепису з РМВК за 2004-2006 роки (том 1 а.с.164-171).

Таким чином, суд зазначає про відсутність документальних доказів, які б могли свідчити про наявність або відсутність віз фінансової та юридичної служб Військового комісаріату АР Крим на Договорах оренди комунального майна від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214.

Частиною 1 ст. 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як передбачено ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що докази по справі повинні бути належними, тобто містити необхідну інформацію щодо предмету доказування, стосуватися предмету доказування та у разі виникнення спору щодо певних обставин повинні бути підтверджені певними засобами доказування у сукупності та кожен з таких засобів повинен підтверджувати інший.

Із зібраних судом доказів по справі вбачається, що прямих належних та допустимих доказів оренди нерухомого майна з юридичною та фінансовою службою вже не існує за давністю строку зберігання таких документів. Втім всі інші докази - зокрема показання свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5 у своїй сукупності хоча й вказують на існування віз погодження договорів оренди з юридичною та фінансовою службами, втім не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки відсутні інші докази, які б підтверджували це. Отже висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущенні того, що договори оренди безумовно візувалися юридичною та фінансовою службами, оскільки це підтверджується показанням свідків.

Судом витребовувались примірники спірних договорів з ДКП «Аррікон» у Севастопольському ОМВК. Надані копії (том 1 а.с.238-246, том 2 а.с.1-5) віз погодження юридичної та фінансової служб не містять. КП Севастопольської міської ради «Аррікон» серед наданих суду документів (том 2 а.с.22-45) копії договорів № № 212, 213, 214 не надав.

Матеріали справи свідчать, що із складених у 6 примірниках договорів оренди № № 212, 213, 214 візи погодження юридичної та фінансової служб ВК АРК могли бути проставлені на примірниках цих договорів Військового комісаріату АРК, але вони за спливом терміну зберігання були знищені. Таким чином, встановити чи дійсно погоджувались договори оренди комунального майна №№ 212, 213, 214 від 30.04.2004р. достеменно встановити неможливо через відсутність належних та допустимих доказів цього.

Суд зазначає, що підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку), визначений Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004р. № 82, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2004р. за № 385/8984 (далі - Інструкція № 385).

Абзацом 1 п. 1.3 Інструкції № 385 визначено, що рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції № 385 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.

Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі.

Згідно п.1.6. Інструкції № 385 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування визначений в розділі 2 Інструкції № 385.

Так п. 2.1 Інструкції № 385 встановлено, що особам, які проводять службове розслідування, надається право:

отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки;

ознайомлюватися і вивчати, в тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції № 385 посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

Згідно п. 2.3 Інструкції № 385 у разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

Як визначено п. 2.4 Інструкції № 385 розслідування та його результати оформляються письмово. За погодженням з особами, які опитуються, їх пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі у письмовому вигляді і підписуються опитуваним.

Розділом 3 Інструкції № 385 визначений предмет службового розслідування та вставлено, що розслідуванням повинно бути встановлено:

наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

умови та причини, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Аналіз наведених норм дає можливість суду зробити висновок про те, що в ході службового розслідування особа, що проводить таке розслідування, повинна повно та всебічно дослідити предмет розслідування, для цього їй надається право, зокрема, отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки та отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Суд зазначає, що підполковником ОСОБА_3 - особою, що проводила службове розслідування щодо списання коштів на корись комунального підприємства «Аррікон», в ході службового розслідування було встановлено, що інформацією, необхідною для з'ясування важливих фактів щодо підстав укладення, наявності та форми візування юридичною та фінансовою службами Військового комісаріату АР Крим Договорів оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, володіють військовий комісар Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 та колишній військовослужбовець ВК АРК, який очолював його юридичну службу - ОСОБА_2 При цьому, як зазначив сам ОСОБА_3 в судовому засіданні, допитаний судом в якості свідка, письмове опитування військового комісару Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 проведене ним не було, а ОСОБА_2 взагалі не був опитаний.

ОСОБА_3 не було досліджено форму власності орендованого за договорами від 30.04.04р. №№ 212, 2113, 214 майна, його статус, методику розрахунку орендної плати за договорами від 30.04.04р. №№ 212, 2113, 214, про що надано роз'яснення самим ОСОБА_3 Також під час проведення службового розслідування ОСОБА_3 не було з'ясовано кількість екземплярів кожного з укладених договорів оренди від 30.04.04р. №№ 212, 2113, 214 та місце їх зберігання, які з них повинні бути завізовані та ким конкретно.

Таким чином, проведене службове розслідування є неповним, не з'ясовані важливі питання та обставини візування договорів юридичною та фінансовою службами, а висновок щодо вини ОСОБА_1 побудовано на припущеннях того, що будучи на час підписання 30.04.04р. військовим комісаром Севастопольського МОВК, ця посадова особа підписала договори оренди комунального майна №№ 212, 213, 214 у відсутність віз погодження даних договорі з юридичною та фінансовою службами.

Отже зібраними судом доказами по справі встановлено, що належні та допустимі докази, які б могли свідчити про наявність віз погодження договорів оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 з юридичною та фінансовою службами не збереглися, а службовим розслідуванням навіть не зібрано таких доказів, а відтак висновки службового розслідування про наявність вини позивача не могли бути покладені в основу наказу Військового комісару ВК АРК від 07.12.12р. № 385, оскільки Актом службового розслідування жодних доказів вини позивача не зібрано.

З урахуванням викладеного, судом зроблений висновок про те, що службове розслідування щодо списання коштів на корись комунального підприємства «Аррікон» було проведене не в повному обсязі та висновки, викладені за результатами такого розслідування в Акті від 26.12.2012р. не є правомірними.

Досліджуючи питання правомірності встановлення в Договорах оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 орендної плати комунального майна в розмірі більшому ніж 1,00 грн., суд зазначає наступне.

Законом, який регулює використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992р. зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент укладення спірних договорів оренди комунального майна, далі - Закон № 2269).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2269 цей Закон регулює:

організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів;

майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 2269 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Як визначено частиною 2 ст. 19 Закону № 2269 методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Таким чином, суд зазначає, що для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються органами місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями затверджена Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (у редакції, що діяла на момент укладення спірних договорів оренди комунального майна, далі - Постанова № 786).

В пункті 8 Постанови №786 зазначено, що у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 10 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл = Вп х Сор,

де Вп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2.

Експертна оцінка вартості об'єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати експертної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з експертної оцінки.

Якщо орендоване нежитлове приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) в цілому за формулою:

Вп = Вб : Пб х Пп,

де Вп - вартість орендованого приміщення, яке є частиною будівлі (споруди), грн.; Вб - вартість будівлі (споруди) в цілому (без вартості підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), визначена експертним шляхом, грн.; Пп - площа орендованого приміщення, кв. м; Пб - площа будівлі (споруди) в цілому (без площі підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), кв. м.

У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Пунктом 10 Постанови № 786 встановлено розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

Суд зазначає, що будівлі, які були орендовані Севастопольським ОМВК за договорами оренди від 30.04.2004р. №№ 212, 213,214, знаходилися у власності територіальної громади м. Севастополя, що підтверджується:

- Свідоцтвом про право власності на будівлі, будови та споруди від 11.06.2009р., яким засвідчено, що об'єкт в цілому, який розташований в м. Севастополі АДРЕСА_1, дійсно належить на праві комунальної власності Територіальній громаді м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради, та складається з літ. «А» (загальною площею 775,2 кв.м.) з чотирма ганками та чотирма балконами; гаража літ. «Б» (загальною площею 18,1 кв.м); навісів літ. «Г», літ. «Д», гаража літ. «В» (загальною площею 35,7 кв.м); огорож (у т.ч. калитки № 1, воріт № 2, паркану з № 3 по № 6); мощення № 1. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради № 339 від 12.11.2002р., наказу Фонду комунального майна Севміськради № 53 від 27.01.2009р. (том 2 а.с.23) та зареєстроване 17.07.2009р., про що в реєстровій книзі зроблено реєстровий запис № 6249 (том 2 зворотній бік а.с.23);

- Свідоцтвом про право власності на будівлю від 06.03.2009р., яким засвідчено, що об'єкт в цілому, який розташований в АДРЕСА_2, дійсно належить на праві комунальної власності Територіальній громаді м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради, та складається з однієї будівлі літер «А» з тамбуром літ. «а», загальною площею 1207,90 кв.м., з двома балконами, трьома ганками. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради № 339 від 12.11.2002р., наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради № 48 від 26.01.2009р. (том 2 а.с.24) та зареєстроване 23.04.2009р., про що в реєстровій книзі зроблено реєстровий запис № 5970 (том 2 зворотній бік а.с.24).

Знаходження орендованих Севастопольським ОМВК за Договорами оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 будівель та споруд на балансі ДКП «Аррікон» на момент укладення зазначених договорів підтверджується наступними документами:

- Актом передачі будинку АДРЕСА_1 з балансу ЖЕК-9 на баланс ДУ-15 від 01.07.1992р. (том 2 а.с.26);

- наказом № 1 від 08.01.1992р. Управління житлово-комунального господарства Севастопольського міськвиконкому «Про передачу на баланс нежитлових будівель».

3. Начальнику ЖЕК-10 передати, а керуючому ДУ-15 прийняти на свій баланс відселений будинок АДРЕСА_2 балансовою вартістю 163902 руб. корисною площею 856 кв.м. (том 2 а.с.27).

Як вбачається з Договорів оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, орендна плата за цими договорами була визначна на підставі Методики, затвердженої рішенням сесії міської ради № 344 від 13.11.2002р.

Судом встановлено, що рішенням № 334 від 13.11.2002р. ХХIV скликання Севастопольської міської ради «Про Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є комунальною власністю» затверджено та введено в дію з 01.01.2004р. Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є комунальною власністю (том 2 а.с.8-18).

Згідно п. 3.1 розділу 3 «Розрахунок орендної плати по об'єктам нерухомого майна» Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є комунальною власністю, розмір річної орендної плати за об'єкти нерухомого майна, крім оренди нерухомого майна бюджетними організаціями та інвалідами з метою використання під гараж для спеціальних засобів пересування, розраховується за формулою:

А пл.год. = А пл. х С ар.,

де А пл.год. - річна орендна плата;

А пл. - вартість орендованого майна, визначена незалежною оцінкою;

С ар. - орендна ставка (в 0%), що визначається в залежності від використання орендатором нерухомого майна за цільовим призначенням згідно додатку.

Відповідно до п. 3.9 розділу 3 «Розрахунок орендної плати по об'єктам нерухомого майна» Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є комунальною власністю, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету (окрім вказаних в пунктів 3.8 даної Методики), розраховується в порядку, визначеному в п. 3.1 даної Методики. При цьому застосовується орендна ставка в розмірі 1 % вартості нерухомого майна, визначеного експертним шляхом.

З урахуванням викладеного, застосовуючи норми ч. 2 ст. 19 Закону № 2269, якою визнано, що методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються, зокрема, органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, суд приходить до висновку, що ДКП «Аррікон» правомірно розраховано розмір орендної плати комунального майна за Договорами оренди від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 саме на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Севастопольської міської ради, як це передбачено нормами чинного на той час законодавства. А отже висновки відповідача 2 про перевищення позивачем своїх повноважень при підписанні договорів оренди комунального майна з орендною платою більше ніж 1,00 грн. в оскаржуваному наказі є помилковими та не можуть бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, стосовно твердження позивача про порушення відповідачем 2 строків притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-ХІV від 24.03.1999р. зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 551) дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Суд зазначає, що Акт за результатами проведеного службового розслідування щодо списання коштів на користь комунального підприємства «Аррікон» було складено 26.11.2012р., а наказ № 385 «Про підсумки службового розслідування був виданий» 07.12.12р., тобто в рамках місячного строку, встановленого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-ХІV від 24.03.1999р.

При цьому суд вважає порушеним строк, визначений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-ХІV від 24.03.1999р., для накладення дисциплінарного стягнення, виходячи з того, що згідно ст. 87 Закону № 551 дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.

Як встановлено судом вище та зазначено в письмових запереченнях Військового комісаріату АР Крим, військовому комісару Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 було відомо про укладення Договорів оренди комунального майна від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, в яких встановлено розмір орендної плати більше ніж 1 грн., ще під час розгляду позовних заяв ДКП «Аррікон» в Господарському суді м. Севастополя, про що також свідчить й той факт, що відзиви на позовні заяви підписані саме військовим комісаром Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7 (том 1 а.с.117-122).

Таким чином, командирові (начальникові) - військовому комісару Військового комісаріату АР Крим ОСОБА_7, про правопорушення - встановлення орендної плати комунального майна в розмірі більше ніж 1,00 грн. за Договорами оренди комунального майна від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, стало відомо ще в 2008 році під час розгляду господарських справ зі стягнення з Військового комісаріату АР Крим заборгованості з орендної плати за Договорами від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214 в Господарському суді м. Севастополя.

З урахуванням наведених норм, дисциплінарне стягнення повинне було бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.

Таким чином, відповідачем 2 порушено строк накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення - встановлення орендної плати комунального майна в розмірі більше ніж 1,00 грн. за Договорами оренди комунального майна від 30.04.04р. №№ 212, 213, 214, виявлене ще в 2008 році під час розгляду господарських справ в Господарському суді м. Севастополя.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ВК АРК на користь позивача протиправно утриманих коштів з грошового забезпечення в сумі 1733,20 грн. суд вважає, що утримані з позивача кошти 1733,20 грн., підтвердженням чого є довідка про отримання коштів від 27.05.13р. № 2772 та копія витягу із книги грошових стягнень та нарахувань (том 2а.с.82-83), підлягають стягненню з ВК АРК на користь позивача, як наслідок визнання судом протиправним та скасування наказу Військового комісару Військового комісаріату АРК від 07.12.2012 року № 385 «Про підсумки службового розслідування».

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на те, що позивачем не був сплачений судовий збір на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, судом не вирішується питання розподілу судових витрат.

У зв'язку зі складністю справи судом 08.07.2013 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 15.07.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ військового комісару Військового комісаріату АРК від 07.12.2012 року № 385 «Про підсумки службового розслідування» у частині оголошення ОСОБА_1 суворої догани та покладення на начальника відділу фінансового забезпечення Військового комісаріату АРК обов'язку утримання з ОСОБА_1 коштів у розмірі місячного грошового забезпечення, що складає 1733, 20 грн. (одна тисяча сімсот тридцять три грн. 20 коп.).

3. Стягнути з Військового комісаріату АРК (ЄДРПОУ 07785820; 95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 152) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2) суму місячного грошового забезпечення 1 733,20 грн. (одна тисяча сімсот тридцять три грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова