Постанова № 32617661, 23.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року 10 год. 55 хв. Справа № 815/4424/13-а

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представників : позивача Кузіна О.Ф.

відповідача Букалова А.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пожежна безпека №5» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Пожежна безпека № 5» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 21.05.2013 року № 0001472250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 23632 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4296 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 21.05.2013 року № 0001482250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 27457 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 4849 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК Компані», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2010 року по квітень 2011 року. За результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси складений акт від 22.04.2013 року № 2587/22-5/32696543, згідно якого позивач порушив ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 23632,63 грн., та порушено ст. 138 ПК України, в результаті чого позивачем включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» на загальну суму 109830 грн. чим занижено податок на прибуток у 3 кварталі 2010 року, 4 кварталі 2010 року та 1 кварталі 2011 року на загальну суму 27457,5 грн. Вказане порушення відбулося у зв'язку з тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС у акті перевірки зробило висновок про нікчемність угод між ПП «Пожежна безпека № 5» та контрагентів ПП «ОСК Компані» та ПП «Юніком плюс». На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Однак позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями та зазначає, що висновок ДПІ про відсутність факту реального вчинення господарських операцій із позивачем є неправдивим, недоведений жодними доказами, зроблений без реального дослідження первинних документів та не містить жодного доказу, якими б обґрунтовувався висновок про нереальність господарських операцій, тоді як господарські операції між позивачем та ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК Компані» мали реальний характер та відповідали всім іншим вимогам дійсності правочинів. Тому позивач звернувся до суду та просить задовольнити його позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав на адресу суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що у ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Крім того представник відповідача у запереченнях проти позову зазначає, що в провадженні СУ ДПС в Одеській області знаходиться кримінальна справа за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а саме ПП «Юінком Плюс». В зв'язку з цим, позивачем порушено ст. 138 та 198 ПК України, в результаті чого позивач безпідставно відніс до складу валових витрат суми витрат по постачальникам ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» у 3-4 кварталі 2010 року, 1 кварталі 2011 року, а також безпідставно включив до складу податкового кредиту за період серпень, жовтень-грудень 2010 року, січень 2011 року суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані».

Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Пожежна безпека № 5» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК Компані», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2010 року - квітень 2011 року за результатами якої був складений акт від 22.04.2013 року № 2587/22-5/32696543.

Згідно висновків акту перевірки, проведеною перевіркою постачальників ПП «Пожежна безпека № 5», а саме ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК Компані» не можливо підтвердити реальність здійснення господарських відносин на загальну суму ПДВ 23632,63 грн., на підставі чого ПП «Пожежна безпека № 5» в порушення ст. 198 ПК України завищила податковий кредит по ПДВ на загальну суму 23632,63 грн. за період серпень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень, березень 2011 року, а також на порушення ст. 138 ПК України безпідставно в декларації з податку на прибуток включило до складу валових витрат сум витрат по постачальнику ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК Компані» на загальну суму 109830 грн. чим занижено податок на прибуток у 3 кварталі 2010 року на суму 5853,25 грн., 4 кварталі 2010 року 13541,75 грн. та 1 кварталі 2011 року в сумі 8062,5 грн. (а.с.11-19).

Не погодившись з актом перевірки ПП «Пожежна безпека № 5» надало заперечення на акт перевірки до ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с.84-86), однак розглянувши дане заперечення остання листом від 13.05.2013 року № 18948/22-5 повідомила позивачу про залишення без змін висновків акту перевірки (а.с.82-83).

На підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі прийняло податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0001472250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 23632 грн. та за штрафними санкціями 4296 грн. (а.с.45) та від 21.05.2013 року № 0001482250, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 27457 грн. та за штрафними санкціями 4849 грн. (а.с.46).

З податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень 2011 року та березень 2011 року вбачається, що позивач задекларував податкового кредиту у серпні 2010 року - 4683 грн., у жовтні 2010 року - 4167 грн., у листопаді 2010 року - 4167 грн., у грудні 2010 року - 4167 грн., у січні 2011 року - 4000 грн. та у березні 2011 року - 2450 грн. (а.с.100-122).

З додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ - розшифровки податковий зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, що контрагентом позивача у серпні 2010 року, жовтні - грудні 2010 року, січні 2011 року було ПП«Юніком плюс», а в березні 2011 року - ПП «ОСК Компані» (а.с.102, 106, 110, 114, 118, 122).

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року у рядку 04.1 позивач задекларував витрати на придбання товарів (послуг) у розмірі 90413 грн. (а.с.93), в декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік в рядку 04.1 позивач задекларував витрат на придбання товарів (послуг) у розмірі 158900 грн. (а.с.95-96), у декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року позивачем у рядку 04.1 задекларовано витрат у розмірі 31417 грн. (а.с.98).

Судом встановлено, що ПП «Пожежна безпека № 5» (замовник) уклало з ПП «Юніком Плюс» (виконавець) договори № 9 від 02.08.2010 року, № 8/ЛР від 02.08.2010 року, № 10 від 01.10.2010 року, № 11 від 01.11.2010 року, № 12 від 01.12.2010 року, № 1 від 10.01.2011 року, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести роботи власними силами, або з залученням сторонніх організацій по технічному обслуговуванню за правильною організацією експлуатації устаткувань замовника, згідно графіка проведення технічного обслуговування, по розробці та узгодженню проекту «Автоматичної пожежної сигналізації», в складських приміщеннях за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров. Тіраса 4, корп. № 8 дитячого оздоровчого табору «Автодорожник» (а.с.20-31).

Також 01.03.2011 року ПП «Пожежна безпека № 5» (замовник) та ПП «ОСК-Компані» (виконавець) уклали договір № 03/11, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести роботи власними силами або із залученням сторонніх організацій по виконанню робіт по технічному обслуговуванню за правильною організацією експлуатації устаткувань замовника, згідно графіка проведення технічного огляду (а.с.32-33).

В наступному ПП «Пожежна безпека № 5» та ПП «Юніком плюс» склали акти здавання-приймання робіт по договорам № 9 від 02.08.2010 року, № 8/ЛР від 02.08.2010 року, № 10 від 01.10.2010 року, № 11 від 01.11.2010 року, № 12 від 01.12.2010 року, № 1 від 10.01.2011 (а.с.51-56).

Також був складений акт здавання-приймання робіт по договору № 03/11 від 01.03.2011 року, укладеного між позивачем та ПП «ОСК-Компані» (а.с.89).

На підставі укладених договорів ПП «Юінком плюс» були видані позивачу - ПП «Пожежна безпека № 5» податкові накладні від 21.10.2010 року № 3809 на загальну суму 13000 грн. з них ПДВ - 2166,67 грн., від 04.10.2010 року № 3366 на загальну суму 12000 грн. з них ПДВ - 2000 грн., від 26.08.2010 року № 2360 на загальну суму 13100 грн., з них ПДВ - 2183,33 грн., від 19.11.2010 року № 4422 на загальну суму 1000 грн. з них ПДВ 166,67 грн., від 21.12.2010 року № 5097 на загальну суму 24000 грн. з них ПДВ - 4000 грн., від 18.11.2010 року № 4405 на загальну суму 13000 грн. з них ПДВ - 2166,67 грн., від 19.11.2010 року № 4419 на загальну суму 12000 грн. з них ПДВ 2000 грн., від 19.01.2011 року № 442 на загальну суму 24000 грн. з них ПДВ 4000 грн., від 19.08.2010 року № 2278 на загальну суму 14995,75 грн. з них ПДВ 2499,29 грн. (а.с.57-65).

Приватним підприємством «ОСК Компані» також була видана позивачу податкова накладна від 30.03.2011 року № 742 на підставі договору від 01.03.2011 року № 03/11 на загальну суму 14700 грн. з них ПДВ 2450 грн. (а.с.66).

Вказані податкові накладні були відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с.134-143).

З платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, вбачається, що позивачем за виконані роботи по договорам були перераховані кошти на рахунки контрагентів - ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» (а.с.123-133).

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість, що зазначені у вищевказаних податкових накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту серпня 2010 року, жовтня-грудня 2010 року, січня, березня 2011 року, всього на загальну суму 23632 грн. та вартість послуг, отриманих від ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» віднесені до складу валових витрат у 3-4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року у загальному розмірі 109830 грн.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Проте, як встановлено судом, надані позивачем до матеріалів справи первинні документи складені з порушенням вимог норм діючого законодавства та не підтверджують факту здійснення господарських операцій, не відображають виду та обсягу здійснених господарських операцій.

Зокрема, в договорах на виконання робіт зазначено, що виконання робіт здійснюється за умови отримання виконавцем технічного завдання по об'єкту та необхідної для виконання договору інформації та документації. Пунктом 3 договору № 8/ЛР від 02.08.2010 року передбачено, що після закінчення робіт виконавець передає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт та проектну документацію в двох примірниках.

Однак, в порушення пункту 3 договорів, замовником не була отримана від виконавця проектна документація, зокрема доказів зворотнього суду не надано.

Також з договорів, укладених позивачем та ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК-Компані» вбачається, що роботи повинні проводитися згідно графіка проведення технічного обслуговування, однак такий графік у позивача відсутній, зокрема до матеріалів справи він не наданий.

Також з акту виконаних робіт, складеного на підставі договору № 8/ЛР від 02.08.2010 року (а.с.56), вбачається, що вартість виконаних робіт визначалася згідно кошторису на проектні роботи та проектна документація виконана та передана замовнику в повному обсязі, однак ані кошторису на проектні роботи, ані проектної документації, як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи надано не було.

Податкові накладні також складі з порушенням Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зокрема в податкових накладних від 21.10.2010 року № 3809, від 04.10.2010 року № 3366, від 19.11.2010 року № 4422, від 21.12.2010 року № 5097, від 19.01.2011 року № 442 відсутнє прізвище особи, що склала податкову накладну, що не дає суду змогу ідентифікувати особу, відповідальну за здійснення фінансово-господарської операції (а.с.57, 58, 60, 61, 64).

У податкові накладній від 26.08.2010 року № 2360 (а.с.59) у графі 3 «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» зазначено «проектна документація», тоді, як відповідно до договору № 9 від 02.08.2010 року Юніком Плюс» повинно було здійснити роботу з технічного обслуговування за правильною організацією експлуатації устаткувань замовника, згідно графіка проведення технічного обслуговування (а.с.20-21).

В податковій накладній від 30.03.2011 року № 742, виданій Приватним підприємством «ОСК Компані» у графі 3 «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» зазначено: «виконані роботи», проте не зазначено, які саме роботи виконувались (а.с.66).

Також у акті здавання-приймання робіт по договору № 03/11 від 01.03.2011 року зазначено, що виконані роботи відповідають умовам договору № 2/11 від 01.03.2011 року, тоді як договір з таким номером між позивачем та ПП «ОСК-Компані» у березні 2011 року не укладався (а.с.89).

Крім того, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що міститься на веб-сайті Єдиного державного реєстру, вбачається, що видами діяльності ПП «Юніком плюс» є діяльність зв'язку, вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля посудом, виробами зі скла, фарфору та кераміки, шпалерами та засобами для чищення, оптова торгівля санітарно-технічним обладнанням, інші види оптової торгівлі, оренда інших машин та устаткування, видами діяльності ПП «ОСК-Компані» є прибирання виробничих та житлових приміщень, устаткування та транспортних засобів (основний), оптова торгівля текстильними товарами, оптова торгівля посудом, виробами зі скла, фарфору та кераміки, шпалерами та засобами для чищення, оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами, інші види оптової торгівлі, надання інших індивідуальних послуг.

Проте, як вбачається з договорів ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК-Компані» здійснювали роботи по розробці та узгодженню проекту «Автоматичної пожежної сигналізації» дитячого оздоровчого табору «Автодорожник» та по технічному обслуговуванню устаткувань ПП «Пожежна безпека № 5», видом діяльності якого є обслуговування систем протипожежного захисту, тобто надавали послуги та виконували роботи протипожежного призначення.

Відповідно до п. 41 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», в редакції, що діяла до 16.11.2010 року, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів.

З 16.11.2010 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідно до п. 28 ст. 9 цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Отже обидві редакції Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» містять аналогічні норми, які передбачають ліцензування діяльності з виконання робіт протипожежного призначення.

Згідно п. 1.5. Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25 грудня 2009 року N 886 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2010 р. за N 60/17355 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів і Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам», діяльністю протипожежного призначення є господарська діяльність з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів.

Однак контрагенти позивача ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК-Компані» здійснювали діяльність, яка не відповідає видам діяльності, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та здійснюваний ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК-Компані» вид діяльності з обслуговування протипожежного устаткування підлягає ліцензуванню згідно ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», однак на пропозицію суду позивачу надати докази наявності у контрагентів ПП «Юніком плюс» та ПП «ОСК-Компані» ліцензії на здійснення діяльності з протипожежного призначення, останні надані не були.

Крім того, судом також встановлено, що в провадженні СУ ДПС в Одеській області знаходиться кримінальна справа, порушена за фактом фіктивного підприємництва і навмисного ухилення від сплати податків з використанням ПП «Софі тек Плюс» за ознаками складу злочинів, передбачених ст.205, ст. 212 КК України, а також за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а саме ПП «Юніком Плюс» та з протоколу допиту свідка ОСОБА_3, вбачається, що останній пояснив, що він був оформлений директором та засновником ПП «Юніком Плюс» та погодився він оформити на своє ім'я підприємство за грошову винагороду в розмірі 300 доларів США. Також ОСОБА_3 зазначив, що печаткою підприємства він ніколи не користувався та не отримував, ніяких документів не підписував та ні з якими підприємствами не співпрацював, товарів не поставляв та не отримував, грошових коштів не перераховував та не отримував, склади не орендував та не виконував функцій директора ПП «Юніком Плюс».

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що надані первинні документи, складені з порушенням вимог діючого законодавства, що регулюють порядок складання таких документів та документально не підтверджують виконання робіт з технічного обслуговування протипожежного устаткування позивача саме контрагентами ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані», тому укладені позивачем з вищевказаними контрагентами правочини не мають реального товарного характеру та не спрямовані на настання правових наслідків за вказаними договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Оскільки, як встановлено вище, укладені позивачем правочини з вищевказаними контрагентами не мають реального товарного характеру, та не підтверджено отримання позивачем послуг саме від вищевказаних контрагентів, тому всі первинні документи, зокрема податкові накладні, акти здавання-приймання виконаних робіт, отримані позивачем від вказаних контрагентів не мають доказовості здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а тому суми ПДВ зазначені у таких податкових накладних не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень, березень 2010 року, а також вартість послуг, отриманих від ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» не може бути віднесена до складу валових витрат у 3-4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», що був чинний до 01.01.2011 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинний до 01.01.2011 року, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються, серед іншого суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який містить аналогічні норми щодо нарахування валових витрат, віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних товарів (послуг), до складу податкового кредиту та нарахування відповідних податків.

Відповідно до п 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а також віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат, є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами, складеними згідно вимог діючого законодавства, а так як встановлено судом цього не було, то позивач неправомірно збільшив суму податкового кредиту за серпень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень, березень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» на загальну суму 23632 грн., а також неправомірно відніс вартість послуг, отриманих від вищевказаних контрагентів до складу валових витрат у 3-4 кварталах 2010 року та 1 кварталі 2011 року у загальному розмірі 109830 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток у вищевказаних періодах у загальному розмірі 27457,5 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що первинні документи, що підтверджують факт надання позивачу послуг з обслуговування протипожежного устаткування та проектування саме ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» до матеріалів справи не надані, а надані первинні документи складені з порушенням вимог діючого законодавства, що регулює порядок їх складання, а також те, що позивачем не надані ліцензії підтверджуючі право ПП «Юніком Плюс» та ПП «ОСК Компані» здійснювати роботи з обслуговування протипожежного устаткування та проектування, суд доходить висновку, що документально не підтверджено виконання робіт на об'єктах позивача саме вищевказаними контрагентами, а тому позивач неправомірно відніс сплачені у ціні послуг суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та суми вартості отриманих послуг до складу валових витрат, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства «Пожежна безпека №5» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 21.05.2013 року №0001472250, та №0001482250.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 23 липня 2013 року.

Суддя Е.А.Іванов

23 липня 2013 року.