Ухвала суду № 32616251, 16.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р.Справа № 815/377/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Козачишин В.С. (довіреність від 09.01.2013 р.),

представник відповідача - Цуркан І.П. (довіреність від 15.01.2013 р. № 625/ц/10-024),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» (далі - позивача, або ТОВ «Ладаекспорт-Юг») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, або ДПІ у Суворовському районі м. Одеса Одеської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року адміністративний позов ТОВ «Ладаекспорт-Юг» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання ТОВ «Ладаекспорт-Юг» з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач, ДПІ у Суворовському районі м. Одеса Одеської області ДПС, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування ТОВ «Ладаекспорт-Юг» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Суворовському районі м. Одеса Одеської області ДПС було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Ладаекспорт-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено Акт № 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року (а.с.9-28).

В акті перевірки зроблено висновок про те, що ТОВ «Ладаекспорт-Юг» порушено: п. 135.1 ст. 135, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 138.8.2 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2012 року у сумі 203 776 грн. і заниження податку на прибуток за 9 місяців 2012 року на суму 572 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 572 грн.; п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у період діяльності з 01.09.2009 року по 30.09.2012 року, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 263 077 грн. у тому числі: листопад 2009 року - 200 грн.; грудень 2009 року - 350 грн.; січень 2010 року - 344 грн.; лютий 2010 року - 163 грн.; березень 2010 року - 461 грн.; липень 2010 року - 32 грн.; грудень 2010 року - 30 грн.; березень 2011 року - 51 993 грн.; квітень 2011 року - 79 518 грн.; травень 2011 року - 30 134 грн.; червень 2011 року - 99 733 грн.; травень 2012 року - 50 грн.; серпень 2012 року - 69 грн.; не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб, чим порушено вимоги пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, донараховано грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4 392 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем, зокрема, винесено податкове повідомлення-рішення № 000003 від 08.01.2013 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263 077 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 425,75 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн., ТОВ «Ладаекспорт-Юг» оскаржило його у судовому порядку.

Як випливає із змісту акту перевірки № 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року та пояснень відповідача суть порушення, яке стало підставою для самостійного визначення контролюючим органом ТОВ «Ладаекспорт-Юг» податкових зобов'язань та накладення штрафу у розмірі 261 379 грн., полягає саме у відсутності на момент перевірки оригіналів податкових накладних, що, на думку податкового органу, не дає права позивачеві відносити суми податку за ними до складу податкового кредиту, у зв'язку із чим позивачем було занижено власне податкове зобов'язання з ПДВ.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями податкового органу та вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеса Одеської області ДПС № 000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, у відповідності до п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (при нарахуванні сум податку без отримання податкової накладної підтверджується: транспортним квитком, готельним рахунком або рахунком, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця; касовими чеками, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку).

Тобто, підставою, яка позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є його непідтвердження податковими накладними (чи іншими документами, визначеними Податковим кодексом України), або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового України.

Отже, формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими податковими накладними.

Вимоги до податкової накладної визначено ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби та виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал такої податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, податкові накладні № 442 від 09.03.2011 року, № 722 від 12.04.2011 року, № 1732 від 28.04.2011 року, № 655 від 13.05.2011 року, № 1479 від 24.06.2011 року та № 1480 від 24.06.2011 року, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит березня-червня 2011 року по господарським операціям з ТОВ «Автосоюз» на загальну суму 261 378 грн. (копії та оригінали яких наявні у матеріалах справи) (а.с.44-49, 102-107) за формою та змістом (в частині обов'язкових реквізитів) відповідають наведеним вище вимогам Податкового кодексу України, тобто належним чином оформлені, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій з ПДВ.

Зазначені обставини представником ДПІ у Суворовському районі м. Одеса Одеської області ДПС як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду спростовані не були. Відповідач ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі не посилається на те, що такі податкові накладні оформлені з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, а також не вказує на їх дефектність.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок у розмірі 261 378 грн. у березні-червні 2011 року, сплачений в ціні придбаних товарів та робіт, на підставі податкових накладних № 442 від 09.03.2011 року, № 722 від 12.04.2011 року, № 1732 від 28.04.2011 року, № 655 від 13.05.2011 року, № 1479 від 24.06.2011 року та № 1480 від 24.06.2011 року, оформлених належним чином.

Посилання податкового органу, як в акті перевірки позивача, так і в апеляційній скарзі, на відсутність вказаних податкових накладних під час проведення перевірки та надання позивачем замість них лише факсових копій, що на думку останнього, позбавляє позивача права на формування податкового кредити за рахунок таких податкових накладних, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на підтвердження таких тверджень відповідачем не надано жодних доказів, які би однозначно засвідчили відсутність у позивача на момент перевірки оригіналів необхідних документів та наявність замість них лише факсових копій. Зокрема, колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки перевіряючими не складався опис документів, наданих ТОВ «Ладаекспорт-Юг» до перевірки, який би міг підтвердити або спростувати вказані твердження відповідача щодо відсутності під час проведення перевірки оригіналів податкових накладних та надання замість них факсових копій.

Крім того, колегія суддів наголошує, що заперечуючи обставини, наведені податковим органом у акті № 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року щодо відсутності під час проведення перевірки оригіналів податкових накладних, що є порушенням абз. 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивач стверджує, що документи, які були підставою для віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (оригінали податкових накладних), були наявними під час проведення перевірки та на підтвердження зазначених обставин позивачем надано до суду як копії так і оригінали податкових накладних № 442 від 09.03.2011 року, № 722 від 12.04.2011 року, № 1732 від 28.04.2011 року, № 655 від 13.05.2011 року, № 1479 від 24.06.2011 року та № 1480 від 24.06.2011 року, які наявні у матеріалах справи (а.с.44-49, 102-107).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. У ході судового розгляду справи також не встановлено обставин, які засвідчують безпідставне віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту. Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності таких обставин.

Беручи до уваги вказані обставини справи, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта з приводу відсутності правових підстав для віднесення позивачем зазначених вище сум податку на додану вартість у розмірі 261 378 грн. до податкового кредиту у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів, що наведено у акті перевірки № 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року як обставини порушення і правомірності самостійного визначення контролюючим органом податкових зобов'язань та накладення штрафу.

Отже, на думку колегія суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеса Одеської області ДПС, як суб'єкт владних повноважень не надала до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, та нею не було спростовано доводів позивача. Окрім цього, відповідачем належними документально обґрунтованими доказами не підтверджено наявності правових підстав винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн., яке ґрунтується на даних акта перевірки № 4945/22-1/14309994 від 21.12.2012 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладаекспорт-Юг» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000003 від 08.01.2013 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 261 378 грн. та в частині застосування штрафної санкції в сумі 1 грн. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 19 червня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/