Постанова № 32616068, 22.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 р. Справа №805/7352/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Скріпніка А.І.,

при секретарі Куркіні В.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 - згідно довіреності;

відповідача - Калиновської М.М. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Укртрансінспекції в Донецькій області про скасування постанови від 23.04.2013 року № 024300 про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2013 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив суд скасувати постанову управління Укртрансінспекції в Донецькій області № 024300 від 23.04.2013 року про застосування фінансових санкцій.

Судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_3, відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 18.04.2012 року є фізичною особою - підприємцем, видом його діяльності є: 49.39 інший пасажирський наземний транспорт (а.с. 11).

27 лютого 2013 року батько позивача - ОСОБА_4 здійснював рух по автодорозі сполучення Одеса-Донецьк, керуючи належним позивачеві автомобілем марки Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. На ділянці 12 км автодороги Херсон-Керч його було зупинено працівниками Державної транспортної інспекції, які, разом з співробітниками управління Укртрансінспекції у Херсонскій області перевірили наявність у нього необхідних документів та зауважили на те, що в салоні автомобіля знаходяться пасажири, але водій не має при собі необхідних документів як перевізник, відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» для регулярних пасажирських перевезень: ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг тощо.

Листом начальника управління Укртрансінспекції у Херсонській області від 04.03.2013 № 22/1-06-778 на адресу управління Укртрансінспекції у Донецькій області був надісланий акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 083109 від 27.02.2013, який було складено інспекторами Управління Укртрансінспекції у Херсонській області для розгляду за належністю та подальшого прийняття рішення за місцем знаходженням суб'єкта господарювання (а.с. 40).

Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 083109 від 27.02.2013 р. (а.с. 52), під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_3 (Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1) інспекторами Управління Укртрансінспекції у Херсонській області було виявлене порушення законодавства відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У зв'язку з вищевикладеним та на підставі абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», начальником управління Укртрансінспекції в Донецькій області ОСОБА_5 винесена постанова, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 700 грн. (а.с. 17).

Позивач не погодився із виявленими порушеннями з наступних підстав.

Крім водія (батька позивача - ОСОБА_4.) у салоні автомобіля перебували чотири особи, а саме: його мати - ОСОБА_1, брат ОСОБА_4, а також бабуся ОСОБА_6 та дідусь ОСОБА_7, яких батьки позивача перевозили з м. Одеса, де вони перебували на лікуванні, до місця мешкання в АДРЕСА_1.

Таким чином, позивач не погоджується з діями відповідача та вважає, що вищезазначена постанова була винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки водій (батько позивача - ОСОБА_4.) не надавав послуги з перевезення пасажирів, а використовував вищезазначений транспортний засіб для власних потреб.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, проти чого заперечував представник відповідача.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 48 вищевказаного Закону урегульовано перелік документів, необхідних для виконання вантажних перевезень. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Відповідно ст. 60 вищезазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

У відповідності до приписів статті 7, та частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, вона є матір'ю позивача і 27 лютого 2013 року разом із своїм чоловіком - ОСОБА_4 на автомобілі марки Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перевозили своїх родичів - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з м. Одеса, де вони перебували на лікуванні, до місця мешкання в АДРЕСА_1.

На ділянці 12 км автодороги Херсон-Керч їх було зупинено працівниками Державної транспортної інспекції, які, разом з співробітниками управління Укртрансінспекції у Херсонскій області перевірили наявність у нього необхідних документів та зауважили на те, що в салоні автомобіля знаходяться пасажири, але водій не має при собі необхідних документів як перевізник, відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» для регулярних пасажирських перевезень: ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг тощо.

Не зважаючи на їх пояснення та пред'явлення, зокрема, копії паспортів родичів, співробітниками управління Укртрансінспекції у Херсонскій області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 083109 від 27.02.2013р., яким було виявлено вищезазначені порушення.

Крім того, суд зазначає наступне.

Як вбачається з витребуваної судом у відповідача копії ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку серії НОМЕР_4, ОСОБА_3 дійсно надано право на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом (а.с. 49).

Проте, як вбачається з наданої представником відповідача ліцензійної картки (а.с.50), позивач надає вищевказані послуги автомобільним транспортом марки IKARUS 250, державний номер НОМЕР_2.

Щодо посилання представника відповідача на відсутність у водія договору із перевізником, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 9), право керувати автомобілем марки Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 має, зокрема, і ОСОБА_4.

Отже, суд звертає увагу, що приписами ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» врегульовано перелік документів для фізичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, у даному випадку при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись статтями 23, 94, 160, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 до управління Укртрансінспекції в Донецькій області про скасування постанови від 23.04.2013 року № 024300 про застосування фінансових санкцій - задовольнити.

Скасувати постанову управління Укртрансінспекції в Донецькій області № 024300 від 23.04.2013 року про застосування фінансових санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 липня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.