Рішення № 32615619, 10.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/6841/2012

Провадження № 2/344/1004/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого гаражу на земельній ділянці по АДРЕСА_1, суд -

В С Т А Н О В И В:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого ОСОБА_1 гаражу на земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_1, поруч житлового будинку АДРЕСА_1, та самовільно прибудований до гаражу, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 06.02.2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та просила його задовольнити.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, вказали, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області підтримав, просив прийняти рішення про знесення самочинно збудованого ОСОБА_1 гаражу на земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 надавав йому раніше згоду на будівництво гаража, однак дозволу на таке будівництво в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю він не оформляв.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться в АДРЕСА_1 площею 0,0458 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 13.08.2001 року (а.с. - 10). На вказаній земельній ділянці розміщений двохквартирний житловий будинок №14, в якому квартира №1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.06.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, а квартира №2 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.03.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_8

З матеріалів справи вбачається, що до гаражу ОСОБА_2 відповідач самочинно прибудував гараж.

Згідно ч.3 ст. 89 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Отже, прибудова гаража здійснена ОСОБА_1 всупереч норм ч. 3 ст.89 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 369 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» без згоди ОСОБА_2 як співвласника (на правах спільної сумісної власності) вказаної вище земельної ділянки в АДРЕСА_1, чим істотно порушено права та інтереси ОСОБА_2

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва.

ОСОБА_1 всупереч ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність», побудував гараж самочинно, тобто без дотримання процедури оформлення необхідних документів на будівництво, а саме без розроблення та затвердження необхідної проектної документації, чим порушив ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».

Також, відповідно до п. 4.1.3. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 19.10.2004 року №126 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за №1410/10009, дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів.

Самочинно збудований ОСОБА_1 гараж зменшив ширину проїзду для пожежних автомобілів до протилежної (дворової) сторони двохквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, внаслідок чого фактична ширина проїзду стала меншою від мінімальної нормованої (3,5 м), що фактично унеможливлює проїзд для пожежних автомобілів до протилежної (дворової) сторони вказаного двохквартирного житлового будинку, істотно порушує вимоги діючих державних будівельних норм та правил (п.4.1.3. Правил пожежної безпеки в Україні, додатку 3.1 ДБН 360-92 «Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень»).

Судом встановлено також, що згідно постанови №422 від 06.07.2011 року ОСОБА_1 здійснив будівництво гаража поруч будинку АДРЕСА_1 без затвердженого проекту, чим порушив ст. 25 ЗУ «Про основи містобудування» .

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень Законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було видано припис про усунення порушень у сфері містобудування від 06.07.2011 року, яким було запропоновано ОСОБА_1 у 30-денний термін узаконити самовільно споруджений гараж. Проте вимоги припису відповідачем виконані у встановлений строк не були.

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що його гараж та гараж ОСОБА_2 будувалися за взаємною домовленістю, а також те, що з придбанням ним квартири до нього перейшло право на забудову земельної ділянки тобто на будівництво гаража за згодою ОСОБА_2 наданою раніше ОСОБА_6 Оскільки відповідно до абз. 2,3 ст.24 діючого на той час Закону України «Про планування забудову територій» від 20.04.2000 року фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про наданні дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Однак, з письмового пояснення ОСОБА_2 вбачається, що жодної документально оформленої згоди на будівництво гаражу він для відповідача не надавав, а ОСОБА_1 доказів наявності такої документальної згоди суду не представив.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 діючого на той час Закону України «Про планування забудову територій» від 20.04.2000 року дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видач ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Відповідно до ч. 9 ст. 29 даного Закону у разі, якщо право на будівниитво об'єкт, містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.

Оскільки попередній власник квартири №1 ОСОБА_6, якому ОСОБА_2 надавав згоду на будівництво гаражу, дозволу на таке будівництво в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не оформляв, то і не існувало необхідних умов, визначених у ч.1, 2, 9 ст.29 діючого на той час Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року, для переходу до відповідача права на забудову гаража.

Отже, відповідно до ч.4 ст. 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 369, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність» та керуючись ст. ст. 215-218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю в Івано-Франківській області до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2, про знесення самочинно збудованого гаражу на земельній ділянці по АДРЕСА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно прибудований гараж до гаражу, що належить на праві власності ОСОБА_2 на земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_1, поруч житлового будинку АДРЕСА_1.

В решті частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Максимчин Ю.Д.