Вирок № 32613468, 24.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/9358/13-к

пр. № 1-кп/759/338/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Журибеди О.М.

при секретарі - Павлишиній А.А..

з участю прокурора - Кравчука С.В..,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сула, Сумського р-ну, Сумської обл., громадянина України, українця, освіта середня, тимчасово непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючому в АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 12.03.2013 року, приблизно о 05 годині 20 хвилин, керуючи технічно-налагодженим автомобілем «DAEWOO LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год. в середній смузі руху по проїжджій частині Кільцевої дороги, зі сторони просп. Перемоги, в напрямку с. Петропавлівська-Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської області в м. Києві.

В цей час в технічному заїзді, розташованому по Кільцевій дорозі, 12. Під'їжджаючи до електроопори № 185 по Кільцевій дорозі в м. Києві, водій автомобіля «DAEWOO LANOS» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, 12.03.2013 року, приблизно о 05 год. 24 хв. не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечну швидкість руху, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року: п. 1.5, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 (б), який зобов'язує водія транспортного засобу, для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі; п.12.1, який зобов'язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впоравшись з керуванням транспортного засобу, правою боковою частиною керованого ним автомобіля, скоїв наїзд на припаркований в крайній правій смузі руху вантажний автомобіль «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_3.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, громадянці ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 843/е від 06.06.2013 року були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми тазу: косого перелому крила правої здухвинної кістки з переходом на вертлюгові западину (з незначним зміщенням уламків); косого перелому правої сідничної кістки (з незначним зміщенням уламків), які у сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 добу).

Порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та заподіяння громадянці ОСОБА_2 тілесних ушкоджень перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч. 1 КК України вірна, оскільки, він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, раніше не судимого, обставину, що пом'якшує покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Київської міської клінічної лікарні № 6 в повному обсязі, а саме вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 витрати на лікування потерпілої, в розмірі 2997 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 68 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов'язавши згідно ст. 76 КК України засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись на реєстрацію.

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні № 6 задовольнити в повному обсязі, стягнувши з засудженого ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 (р/р 35425002001353 в ГУДСКУ в м. Києві, код банку 820019 код ЄДРПОУ 25680355) витрати на лікування потерпілої від злочину в сумі 2997 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 68 копійок.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя: