Постанова № 32613140, 24.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 918/432/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О.

суддів Огороднік К.М.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" на рішення господарського суду Рівненської області від 25.04.2013 р. у справі №918/432/13 (суддя Романюк Р.В. )

за позовом фізичної особи-підприємця Вдовиченко Галина Михайлівна

до Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТзОВ "Бренд Бруггеманн Україна"

про усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників сторін:

позивача - Волошин Л.С. ( довіреність від 28.10.11р.)

відповідача (апелянта) - Романюк І.І. (довіреність від 23.01.13р.)

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 10.07.2013р. оголошено перерву до 24.07.2013р. до 10:40год.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.04.2013р. у справі №918/432/13 ( суддя Романюк Р.В. ) задоволено позов фізичної особи-підприємця Вдовиченко Галини Михайлівни до Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТзОВ "Бренд Бруггеманн Україна". Зобов"язано Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" усунути перешкоди у користуванні фізичній особі-підприємцю Вдовиченко Галині Михайлівні приміщенням адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Белгородська, буд. 31/11. Зобов"язано Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" у десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили звільнити приміщення адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Белгородська, буд. 31/11 та не чинити перешкод Фізичній особі-підприємцю Вдовиченко Галині Михайлівні у вільному проході та проїзді до зазначеного приміщення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 25.04.2013р. у справі №918/432/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Вдовиченко Галини Михайлівни до Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТзОВ "Бренд Бруггеманн Україна" відмовити повністю.

Скаржник вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим та таким, що прийняте з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Вдовиченко Г.М. мотивовані тим, що відповідач перешкоджає їй, як власнику приміщення адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", що знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. Белгородська, 31/11 в користуванні цим приміщенням.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, фізична особа Вдовиченко Галина Михайлівна набула права власності на приміщення адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", загальною площею 542,4 кв.м., що розташоване у місті Сарни Рівненської області, вул. Белгородська, буд. № 31 на підставі Договору купівлі-продажу від 03.10.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Овдіюк Д.І. та зареєстрованого в державному реєстрі за № 4107 (а.с. 16) .

Рішенням Виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області № 725 від 14.11.2008р. "Про присвоєння поштової адреси адмінбудівлі цеху мінеральної води, що знаходиться в м. Сарни по вул. Бєлгородський, 31" адмінбудівлі цеху мінеральної води присвоєно поштову адресу: м. Сарни, вул. Бєлгородська, 31/11.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2013 року № 2848485 виданого Реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції Рівненської області, приміщення адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", загальною площею 542,4 кв.м., що розташоване у місті Сарни Рівненської області, вул. Белгородська, буд. № 31/11 зареєстроване на праві приватної власності за Вдовиченко Галиною Михайлівною.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Для подання негаторного позову достатньо, щоб дії та/або бездіяльність порушували права власника і були протиправними, тобто необхідною умовою для застосування даної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що фізична особа Вдовиченко Г.М. є власником спірного приміщення, що підтверджено належними доказами, а тому як власник має право постійного безперешкодного доступу до цього приміщення.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що позивач підтвердив факт чинення перешкод з боку відповідача у користуванні приміщенням адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", загальною площею 542,4 кв.м., що розташоване у місті Сарни Рівненської області, вул. Белгородська, буд. № 31/11.

Зокрема, 12.12.2008 року, 25.05.2009 року, 25.01.2011 року, 26.09.2011 року та 28.01.2013 року позивачем на адресу відповідача направлялися листи з вимогою усунути перешкоди у користуванні приміщенням, яке є її власністю, оформити право користування приміщенням, шляхом укладення договору оренди, а у разі незгоди - звільнити зазначене приміщення.

Як свідчать акти "про ненадання дозволу пройти не територію та будівлю власника" від 20.01.2009 року, від 26.02.2009 року та від 30.01.2013 року вимоги позивача відповідачем були проігноровані, а ініціативу позивача про укладення договору оренди спірного приміщення, листом від 27.02.2013 року № 25 було відхилено.

Матеріали справи свідчать про звернення позивача - фізичної особи-підприємця Вдовиченко Г.М. до Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 27), в якій зазначається, що працівники охоронної фірми ТОВ "Ескалада-Житомир", з якою відповідачем укладено договір про надання охоронних послуг, перешкоджали представникам позивача в доступі до приміщення.

На вказане звернення отримано відповідь департаменту Державної служби охорони (а.с. 28), з якої вбачається, що в ході проведеної перевірки виявлено порушення п. 4.5.2. ліцензійних умов у частині здійснення за цивільно-правовим договором заходів охорони майна замовника охоронних послуг щодо володіння, користування, або розпорядження цим майном, зокрема щодо адміністративної будівлі цеху мінеральної води "Г- 2", який належить позивачу.

Як вбачається з постанови о/у СДСБЕЗ Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.12.2011 року (а.с. 60) під час проведеної перевірки встановлено, що у двоповерховій адмінбудівлі площею 542, 4 кв.м., яка належить Вдовиченко Г.М. на праві приватної власності, товариство активно проводить ремонтні роботи та використовує адмінбудівлю для зайняття підприємницькою діяльністю.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Факт чинення перешкод фізичній особі-підприємцю Вдовиченко Г.М. у користуванні приміщенням адмінбудівлі цеху мінеральної води "Г-2", що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Белгородська, буд. 31/11 не заперечується самим відповідачем, який вважає підтвердженим своє право власності на спірне майно.

В доповненні до апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ТзОВ "Бренд Бруггеманн Україна" є власником цеху мінеральної води по вул. Бєлгородській, 31 у м. Сарни ( приміщення площею 2987,9 кв. м), тобто існує дві реєстрації права власності на спірне майно.

Як свідчать доповнення до апеляційної скарги скаржник посилається на номер свідоцтва про право власності на спірне майно, яке до матеріалів справи не залучене.

Колегією суддів доводи апелянта до уваги не взяті, оскільки це є предметом розгляду іншого позовного провадження.

За таких обставин, коли право власності позивача на майно підтверджується залученими до матеріалів справи доказами, а в ході судового розгляду справи судом встановлено факт здійснення відповідачем перешкод у користуванні та розпорядженні цим майном, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" на рішення господарського суду Рівненської області від 25.04.2013 р. у справі №918/432/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 25.04.2013 р. у справі №918/432/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.