Ухвала суду № 32612431, 25.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/5455/13-ц Головуючий у 1-й інст. Адамович О.Й.

Категорія 45 Доповідач Широкова Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 червня 2013 року

по матеріалам позовної заяви ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта про право власності на землю,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цивільним позовом до виконавчого комітету Житомирської міської рад, ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Житомирської міської ради від 26.03.1998 року №173 та визнати недійсним Державний акт серії П-ЖТ№044694 про право власності на земельну ділянку, що знаходиться АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 червня 2013 року у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для розгляду по суті до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті провадження за його позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта про право власності на землю виходив з того, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки їх належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає нормам процесуального права.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року у п.7 постанови „Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Розмежування юрисдикції адміністративного та цивільного судочинства щодо земельних спорів викладено і у рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010 року № 10-рп/2010, де зазначено, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, у тому числі і земельні спори, належать до компетенції адміністративних судів у разі, коли орган місцевого самоврядування виступає як суб'єкт владних повноважень і спір пов'язаний з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Ст.12 ЗК України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗК; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад міст; організація землеустрою, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відтак, рада може бути стороною у спорі і як особа, яка представляє інтереси власника землі - територіальної громади.

У даному випадку, приймаючи рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, на підставі якого у подальшому останньому видано державний акт на право власності на земельну ділянку, міська рада діяла як розпорядник земель, тобто як суб'єкт цивільних правовідносин.

За таких обставин ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 209, 303-304, 307, 308, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 червня 2013 року скасувати з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: