Рішення № 32610568, 09.07.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09.07.2013р. Справа № 917/1150/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", вул.Садова, буд. 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97530; поштова адреса: вул. Українська,52, м.Запоріжжя, 69095

до Приватного підприємства "Торговий дім "Моринський", вул.Остапа Вишні, будинок 5, м. Полтава,Полтавська область,36039

про стягнення 6448,73 грн. (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог).

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники сторін:

від позивача: Дементьєв О.І. дов. в матеріалах справи

від відповідача: не з'явився

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 6784,07 грн.за договором поставки № 21108-2/0122-524 від 21.08.2012 року, із яких основний борг- 5345,62 грн., пеня- 307,77 грн., штраф- 1069,12 грн., 3% річних - 61,56 грн.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, ухвали від 10.06.2013 року про порушення провадження у справі та від 27.06.2013 року про відкладення розгляду справи, які були направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві (вул.Остапа Вишні, 5, м.Полтава, Полтавська область, 36039) повернулися на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

05.07.2013року за вх. канцелярії №9570 від ТОВ "Кримська водочна компанія" надійшла заява про зменшення суми позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 5 010,28 грн., пеня - 307,77 грн., штраф в сумі 1 069,12 грн., 3% річних в розмірі - 61,56 грн.

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі - ТОВ "Кримська водочна компанія») та Приватним підприємством "Торговий дім "Моринський" (далі - ПП "ТД "Моринських") 21 серпня 2012р. був укладений договір поставки № 21108-2/0122-524.

За умовами Договору Постачальник (ТОВ "Кримська водочна компанія») передає у власність Покупця (ПП "ТД "Моринських"), а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої згідно накладних (п.1.1 Договору). Продукція поставляється партіями за заявками Покупця. Покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу Постачальника. Підстава для оплати продукції, отриманої Покупцем є видаткова накладна або ТТН Форми №1-ТН (п.2.6 Договору). Відповідно до п.2.8 Договору, Покупець зобов"язується оплатити кожну придбану партію Продукції не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту її передачі.

Протягом періоду з 26.12.12р. по 04.01.13p. на виконання умов Договору Постачальником поставлялася продукція на загальну суму 5 415,30 грн. Однак, відповідачем за поставлений товар сплачено частково банківською випискою від 16.05.2013 р. на суму 69,68 грн. та від 13.06.2013р. на суму 235,34 грн.

На час розгляду справи по суті заборгованість становить 5 010,28 грн.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Пунктом 4.1 Договору, за прострочення оплати передбачена пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день затримки розрахунку та у штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару за просрочення понад тридцяти днів.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, Позивачем за невиконання договірних зобов"язань нарахована Відповідачу пеня в розмірі - 307,77 грн., штраф в розмірі - 1069,12 грн., 3% річних в розмірі - 61,56 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Моринський» (адрес реєстрації: вул. Остапа Вишні, будинок 5, місто Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 35221033, п\р 26004060905663 в Полтавське ГРУ ПАТ «КБ «ПриватБанк», МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (юридична адреса: 97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вулиця Садова, будинок, 19, ідентифікаційний код 36499654, п/р 2600316878 в AT "Райффайзен Банк "Аваль", м. Київ, МФО 300335; п/р 2600716690 в КРД AT "Райффайзен Банк Аваль" м. Сімферополь, МФО 324021) заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 5010,28 грн., пеню в сумі 307,77 грн., штраф в сумі 1 069,12 грн., 3% річних в сумі 61,56 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 16.07.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.