Рішення № 32610443, 22.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2013Справа № 901/2021/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." в особі Кримського представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."

до відповідача Фізичної особи-підприємця Іванової Алли Валеріївни

про стягнення 19708,61 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Зорін В.С., керівник Кримського представництва, довіреність від 01.03.2013, паспорт;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» в особі Кримського представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванової Алли Валеріївни з вимогами про стягнення з останньої заборгованості по договору реструктуризації від 03.10.2011 у розмірі 18 733, 50 грн., інфляційних витрат у розмірі 37, 41 грн. та 3% річних у розмірі 937,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за договором реструктуризації заборгованості, укладеного 03.10.2011 між ТОВ «М.С.Л.» та Фізичною особою-підприємцем Івановою Аллою Валеріївною, в результаті чого за останньою утворилась заборгованість в розмірі 18733,50 грн., яку остання самостійно не погашає, що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив. До дня слухання справи від нього надійшла телеграма, згідно якої відповідач позовні вимоги визнає повністю та просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача, у зв'язку з неможливістю явки і просить рішення суду надіслати на його поштову адресу.

Позивач у судове засідання надав клопотання про долучення в матеріали справи документів, зокрема заяви про відмову від нарахування та стягнення інфляційних втрат, заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Надане клопотання разом з додатком оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Згідно заяви про відмову від нарахування та стягнення інфляційних втрат, позивач відмовився від позову, в частині стягнення з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 37,41грн. У судовому засіданні позивачем додатково надано пояснення, в додаток до заяви про відмову від вимог щодо стягнення інфляційних втрат, у яких він просить суд прийняти посилання на п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України та повідомив проте, що йому відомі наслідки відмови від позову.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 18733,50грн. заборгованості та 655,93грн. - 3% річних.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

03.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» (далі за текстом МСЛ) і фізичною особою - підприємцем Івановою Аллою Валеріївною (далі за текстом боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості (далі договір, а.с. 40-41).

Даний договір набирає юридичної сили з моменту підписання сторонами цього договору та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 3.1 договору).

Сторонами під час розгляду справи суду не надано доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку.

Предметом даного договору є те, що на умовах, визначених цим договором, МСЛ надає боржнику розстрочку сплати заборгованості в розмірі 19548,22грн., що виникла протягом 2011 року за період розповсюдження боржником білетів державних лотерей МСЛ згідно з укладеним між МСЛ та боржником договором №49 від 01.01.2011 (далі заборгованість), а боржник зобов'язується погасити зазначену заборгованість рівними частинами згідно з графіком погашення протягом 6 місяців з моменту укладення цього договору, тобто до 08.04.2012 (п. 1.1 договору).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 1.2 договору, боржник зобов'язується погасити заборгованість згідно з графіком погашення: 03.11.2011 - 3258,04грн., 03.12.2011 - 3258,04грн., 03.01.2012 - 3258,04грн., 03.02.2012 - 3258,04грн., 03.03.2012 - 3258,04грн., 03.04.2012 - 3258,02грн.

Однак, відповідач - фізична особа - підприємець Іванова Алла Валеріївна порушив умови договору в частині оплати щомісячних платежів за графіком, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 18733,50грн, яку останній не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором визначено, що боржник зобов'язується погасити заборгованість рівними частинами згідно з графіком погашення протягом 6 місяців з моменту укладення цього договору, тобто до 08.04.2012 згідно наступного графіку: до 03.11.2011 - 3258,04грн., до 03.12.2011 - 3258,04грн., до 03.01.2012 - 3258,04грн., до 03.02.2012 - 3258,04грн., до 03.03.2012 - 3258,04грн. та до 03.04.2012 - 3258,02грн., тобто строк виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем сплив.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує про наявність у відповідача заборгованості за договором реструктуризації заборгованості в розмірі 18733,50грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт погашення суми заборгованості на виконання умов договору про реструктуризацію заборгованості від 03.10.2011.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» про стягнення з відповідача заборгованості по договору про реструктуризацію заборгованості від 03.10.2011 в сумі 18733,50грн обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем у повному обсязі телеграмою, та підлягають задоволенню.

Крім того, заявляючи позов, позивач просить суд стягнути з відповідача 937,70грн. - 3% річних та 37,41грн. інфляційних втрат за період з 03.10.2011 по 03.06.2013.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог, наданою у судове засідання 22.07.2013, позивач зменшив розмір 3% річних, та просить суд стягнути з відповідача на його користь 655,93грн. - 3% річних за період з 03.04.2012 по 03.06.2013. Крім того, заявою про відмову від нарахування та стягнення інфляційних втрат, позивач відмовився від позову, в частині стягнення з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 37,41грн. У судовому засіданні позивачем додатково надано пояснення, в додаток до заяви про відмову від вимог щодо стягнення інфляційних втрат, у яких він просить суд прийняти посилання на п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України та повідомив проте, що йому відомі наслідки відмови від позову.

Оскільки право позивача до прийняття рішення по справі щодо відмови від позову та зменшення розміру позовних вимог прямо передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та прийняти відмову від позову в частині стягнення 37,41грн. інфляційних втрат, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 37,41грн. інфляційних втрат припинити в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином на розгляд суду поставлено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 655,93грн. - 3% річних за період з 03.04.2012 по 03.06.2013.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором реструктуризації заборгованості від 03.10.2011 підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 655,93грн., теж підлягають задоволенню, як такі, що засновані на законі.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 26.07.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити частково.

2 Провадження у справі в частині стягнення 37,41грн. інфляційних втрат припинити.

3 Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванової Алли Валеріївни (вул. Південна, буд. 36-Б, кв.80, смт. Чорноморське, Автономна Республіка Крим, 96400; ідентифікаційний номер 3001905542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (вул. Шовковична, буд. 50-А, м. Київ, 01004; ЄДРПОУ 30109292) в особі Кримського представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (вул. Київська, буд. 83, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000; ЄДРПОУ 243999219) 18733,50грн. заборгованості, 655,93грн. - 3% річних, 1720,50грн. судового збору.

4 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі