Ухвала суду № 32609561, 19.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 липня 2013 року м. Київ № 2а-16200/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., суддів: Іщука І.О., Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім»до Державної податкової служби України про визнання пункту 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили в частині, - В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» (далі - ТОВ «Техенергохім», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової адміністрації України, правонаступником якої є Державна податкова служба України, (далі - ДПС України, відповідач) про визнання пункту 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - пункту 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України в окремій його частині - «що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового періоду)» (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 08 листопада 2012 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що пункт 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, не відповідає пункту 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України в окремій його частині - «що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового періоду)», оскільки фактично встановлює додаткову умову формування показників податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому позивач посилався на те, що в ході перевірки Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) (Акт від 05 червня 2012 року № 1252/22/22161169) встановила порушення ним п. 200.3 Податкового кодексу України та п. 4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, що призвело до завищення рядку 20.1 «у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» в сумі 256 017, 00 грн. за травень та було відображено податковим органом по обліковій картці платника податку шляхом збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на цю суму, а в подальшому призвело до застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату нарахованої суми податкового зобов'язання.

В ході розгляду справи представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позову ТОВ «Техенергохім» без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду з моменту офіційного оприлюднення оскаржуваного нормативно - правового акта без поважних причин.

Представник позивача у судові засідання призначені по справі не з'являвся, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

11 березня 2013 року судом було ухвалено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на відсутність спеціального строку для оскарження нормативно-правових актів застосуванню підлягає загальний шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, відлік строку звернення до суду для оскарження нормативно - правового акта, зокрема спірного наказу ДПС України, починається з моменту його офіційного оприлюднення, тобто з моменту коли особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатись про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку, або з моменту, коли особа стала учасником правовідносин, що регулюються відповідним нормативно-правовим актом.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, був офіційно опублікований в Офіційному віснику України № 14 (04.03.2011)(ст. 596) і втратив чинність 10 січня 2012 року.

Вказаний Порядок визначає, зокрема порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, а оскаржуваний пункт 4.6.3 Порядку регулює порядок формування показників рядків 20.1, 20.2 та 21.1 податкової декларації з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, зокрема з Акта про результати невиїзної позапланової документальної перевірки з питань правомірності декларування у декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року рядку 20.1 «Зарахування від'ємного значення різниця поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 05 червня 2012 року № 1252/22/22161169, що ТОВ «Техенергохім» було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21 січня 2008 року № 100090587.

В силу норм підпунктів 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, ст. 202, пунктів 203.1, 203.2 ст. 203 та з урахуванням пунктів 46.1, 46.5 ст. 46, підпункту 47.1.1 пункту 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України у позивача, як у платника податку на додану вартість, на момент дії спірного нормативно - правового акта існував обов'язок по подачі податкової звітності з податку на додану вартість за кожний звітний період за формою та порядком, затвердженим Державною податковою адміністрацією України.

Таким чином, позивач з моменту опублікування спірного нормативно-правового акта мав бути обізнаний щодо порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, зокрема за травень 2011 року, яка була предметом перевірки податковим органом, та при заповненні звітності застосовувати пункт 4.6.3 вказаного Порядку, тобто з моменту офіційного оприлюднення позивач став учасником правовідносин, що регулюються вказаним актом, а тому строк звернення до суду обчислюється саме з цього моменту (04 березня 2011 року).

До Запорізького окружного адміністративного суду, який передав справу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України до Окружного адміністративного суду м. Києва, ТОВ «Техенергохім» із вказаним позовом звернулось 17 вересня 2012 року, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду.

Клопотань та заяв про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причини пропуску строку звернення до суду із наданням підтверджуючих доказів позивачем не надано.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду клопотання відповідача) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду клопотання відповідача).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду клопотання відповідача) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви ТОВ «Техенергохім» без розгляду.

Керуючись ст. 99, ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» без розгляду.

2. Копії ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому в ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 185 - ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Дегтярьова Судді: І.О. Іщук Н.А. Добрівська