Рішення № 32608876, 18.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2013р. Справа № 905/3767/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.

При секретарі судового засідання Поповій С.В.

за позовом Прокурора міста Сніжного Донецької області в інтересах держави в особі Сніжнянської міської ради Донецької області, м.Сніжне.

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - Інвест Плюс», м.Донецьк

за участю третьої особи: Державної інспекції сільського господарства у Донецькій області

про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки.

Представники сторін:

прокурор: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Прокурор міста Сніжного Донецької області в інтересах держави в особі Сніжнянської міської ради Донецької області, м.Сніжне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - Інвест Плюс», м.Донецьк про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки із земель промисловості, транспорту та зв’язку площею 0,0613га, розташованої за адресою: м.Сніжне, смт.Сєверне, вул. Шушинська,40 без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

За вказаних обставин відповідачу нараховано шкоду в розмірі 1713,07 грн., яку прокурор просить стягнути на користь позивача.

Ухвалою суду від 31.05.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №905/3767/13, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2013р. залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державну інспекцію сільського господарства у Донецькій області.

Від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що Сніжнянська міська рада не може бути позивачем у справі, оскільки спірна земельна ділянка розміщена на території Сєверної селищної ради.

У порушення вимог ухвал суду відповідач в судові засідання не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Донецькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - Інвест Плюс», м.Донецьк

За результатами перевірки складено акт від 06.11-09.11.2012., в якому зафіксовано, що на час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - Інвест Плюс», м.Донецьк останній самовільно використовує земельну ділянку із земель промисловості, транспорту та зв’язку площею 0,0613га, розташовану за адресою: м.Сніжне, смт.Сєверне, вул..Шушинська, 40. Земельна ділянка зайнята та використовується самовільно без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України. 12.11.2012р. видано припис №12/2-93 від 12.11.2012р., яким зобов’язано усунути виявлені порушення земельного законодавства України

За фактом використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №000692 від 06.11.2012р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №12/2-116 від 07.11.2012р.

21.01.2013р. держінспектором з охорони навколишнього природного середовища повторно проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. За результатами перевірки відповідачу видано припис від 22.01.2013р. № 12/2-3 від 22.01.2013р., яким зобов’язано відповідача звільнити земельну ділянку.

За фактом використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на підставі ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №002402 від 21.01.2013р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №12/2-2 від 22.01.2013р.

На підставі вищенаведеного, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриття (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07. №963 здійснено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної Державі від самовільного використання земельної ділянки, відповідно до якого розмір шкоди складає 1713,07 грн.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно долучених до справи матеріалів перевірки вбачається, що відповідачем фактично використовується земельна ділянка площею 0,0613 га без правовстановлюючих документів, тобто є самовільно зайнятою, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства, доданою план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, яка встановлює на місцевості її місце розташування, приписами.

Як зазначено у позовній заяві, самовільне захоплення земельної ділянки завдає шкоди інтересам держави у розмірі 1713,07 грн., яка повинна бути сплачена відповідачем на користь позивача в добровільному порядку, та яка станом на день подання позову не відшкодована.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст. ст. 211, 212 ЗК України, ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Крім того, пунктом 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011р. передбачено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст.1166 Цивільного кодексу України, які полягають у повному відшкодуванні шкоди особою, яка її завдала.

Зокрема, частиною першою вказаної статті встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки, наявність вини (бездіяльності) відповідної особи; причинний зв’язок між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою, наявність реальної шкоди.

Прокурором до матеріалів справи долучено розрахунок розміру шкоди, яка має бути відшкодована відповідачем за порушення вимог діючого законодавства у розмірі 1713,07грн. до місцевого бюджету Сніжнянської міської ради на рахунок: 33113331700078, МФО 834016,ЄДРПОУ 38024012, КБК 24062100 ГУДКСУ у Донецькій області.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з актів перевірки, розрахунку розміру шкоди, протоколів про адміністративне правопорушення, постанов про накладення адміністративного стягнення, перевірка проводилась щодо земельної ділянки, розташованої на території Сєверної селищної ради, що є іншою адміністративно - територіальною одиницею. Докази нанесення відповідачем збитків саме Сніжнянській міській раді прокурором не надано.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

А відтак, особа, звертаючись до суду, повинна довести наявність суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто довести, що особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі є належним позивачем. Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного заява або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що надані суду документи не підтверджують проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем на землях Сніжнянської міської ради та матеріалами справи не доведено порушення відповідачем прав чи охоронюваних законом інтересів сааме Сніжнянської міської ради, на захист яких подано позов, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову прокурору в задоволенні позовних вимог щодо стягнення шкоди на користь Сніжнянської міської ради.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Прокурора міста Сніжного Донецької області в інтересах держави в особі Сніжнянської міської ради Донецької області, м.Сніжне до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - Інвест Плюс», м.Донецьк, за участю третьої особи: Державної інспекції сільського господарства у Донецькій області про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, яка розташована на території Сєверної селищної ради – відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Гриник