Ухвала суду № 32607700, 18.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1174/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О. М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Ключковича В. Ю., Парінова А. Б.,

при секретарі Кравчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оллдан» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Оллдан» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0000102200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 року адміністративний позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0000102200.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Оллдан» зареєстровано в якості юридичної особи Варвинською районною державною адміністрацією 14.02.2001 року та взято на податковий облік до Варвинської МДПІ з 14.02.2001 року за № 96, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05.08.2003 № 208 (а.с.86).

Згідно свідоцтва № 100336866 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Оллдан» з 01.06.2011 є платником ПДВ (а.с.85).

Працівником Варвинської МДПІ на підставі направлення від 07.02.2013 № 9, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 07.02.2013 № 34 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Оллдан» з питань достовірності взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг» та ТОВ «Приємна пропозиція» й відображення їх у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 та з 01.07.2012 по 30.07.2012, за результатами якої складено акт від 22.02.2013 року № 25/2200/3133754 (а.с.62-77).

На підставі вказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0000102200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 39687 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 31750, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7937, 50 грн.

В акті перевірки від 22.02.2013 року № 25/2200/3133754 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ, п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Оллдан» при придбанні товарів. Таким чином, з боку ТОВ «Оллдан» вбачається порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та як наслідок незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг» за період листопад 2011 року в сумі 17 500,00 грн. та по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Приємна пропозиція» за період липень 2012 року в сумі 14 250,00 грн., внаслідок чого занижено показник позитивного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом декларації за перевіряємий період на суму 31 750,00 грн., в тому числі за листопад 2011 року на суму 17 500,00 грн., за липень 2012 року на суму 14 250,00 грн.

14.10.2011 року між ТОВ «Оллдан» та Чернігівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини укладено договір підряду № Дп-011-12. Відповідно до даного договору позивач в межах договірної ціни виконував власними силами на свій ризик роботи по поточному ремонту приміщення гаража з опаленням (ремонт покрівлі) за адресою: м. Чернігів, вул. 1 Травня, 180 у відповідності до дефектного акту, проекту, діючих ДБН, інших нормативних актів у будівництві, здавав виконані роботи замонику за актом приймання виконаних підрядних робіт (з усуненням недоробок, у випадку виявлення таких при прийманні). Замовник зобов'язувався своєчасно прийняти виконані роботи та оплатити їх позивачу згідно умов договору за рахунок коштів Державного бюджету (а.с.28-29);

Крім того, 04.11.2011 року між ТОВ «Оллдан» та Чернігівською міською державною лікарнею ветеринарної медицини укладено договір підряду № Д-11-15. Відповідно до даного договору позивач в межах договірної ціни виконував власними силами на свій ризик роботи по поточному ремонту приміщення Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини (ремонт покрівлі) за адресою: м. Чернігів, вул. 1 Травня, 180 у відповідності до дефектного акту, проекту, діючих ДБН, інших нормативних актів у будівництві, здавав виконані роботи замовнику за актом приймання виконаних підрядних робіт (з усуненням недоробок, у випадку виявлення таких при прийманні). Замовник зобов'язувався своєчасно прийняти виконані роботи та оплатити їх позивачу згідно умов договору за рахунок коштів Державного бюджету (а.с.24-26).

03.05.2012 року між ТОВ «Оллдан» та Чернігівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини було укладено договір підряду № Д-12-04. Відповідно до даного договору позивач в межах договірної ціни виконував власними силами на свій ризик роботи по капітальному ремонту бактеріологічного відділу Чернігівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, за адресою: м. Чернігів, вул. 1 Травня, 180 (додаткові роботи) у відповідності до дефектного акту, проекту, діючих ДБН, інших нормативних актів у будівництві, здавав виконані роботи замовнику за актом приймання виконаних підрядних робіт (з усуненням недоробок, у випадку виявлення таких при прийманні). Замовник зобов'язувався своєчасно прийняти роботи та оплатити їх позивачу згідно умов договору за рахунок коштів Державного бюджету (а.с.6-7).

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: локальними кошторисами № 2-1-1, складеними станом на 10.10.2011 року та 26.10.2011 року (а. с. 21-22, 27), № 2-1-3, складеним станом на 30.03.2012 року (а. с. 11-12), № 2-1-2, складеним станом на 30.03.2012 року (а. с. 13-14); рахунками-фактурами № СФ-000007 від 17.07.2012 року (а. с. 30), № СФ-0001242 від 16.11.2011 року (а. с. 44), № СФ-000014 від 01.11.2011 року (а. с. 52); податковими накладними № 7 від 23.07.2012 року (а. с. 36), № 14 від 16.11.2011 року (а. с. 48), № 13 від 04.11.2011 року (а. с. 49) , довідками по вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (а. с. 31), за листопад 2011 року (а. с. 45), за листопад 2011 року (а. с. 53); актами приймання виконаних будівельних робіт № 2 за липень 2012 року (а. с. 32-35), № 1 за листопад 2011 року (а. с. 46-47).

На виконання вищезазначених договорів ТОВ «Оллдан» укладено договори купівлі-продажу, а саме: № 27/07 від 27.07.2012 з ТОВ «Приємна пропозиція» (а. с. 43) та № 10-2-1 від 10.11.2011 з ТОВ «Аван-Тайм Зовнішторг» ( а. с. 57) щодо придбання будівельних матеріалів, що підтверджується: платіжним дорученням від 03.08.2012 року № 118 (а. с. 19) на користь ТОВ «Арагон Торг» відповідно до Угоди про уступку права вимоги № 1 від 27.07.2012 року (а. с. 42), платіжним дорученням від 01.12.2011 року № 48 (а. с. 20); рахунками-фактурами № СФ-00056 від 27.07.2012 року (а. с. 37), № СФ-000256 від 25.11.2011 року (а. с. 55); видатковими накладними № РН-002070 від 27.07.2012 року (а. с. 38), № РН-002071 від 30.07.2012 року (а. с. 40), № РН-00032 від 30.11.2011 року (а. с. 54); податковими накладними № 81 від 27.07.2012 року (а. с. 39), № 82 від 30.07.2012 року (а. с. 41), № 290 від 30.11.2011 року (а. с. 56).

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають необхідні реквізити.

В основу висновків про факт порушень та в обґрунтування правомірності винесення спірного повідомлення-рішення відповідач послався на акт Кіровоградської ОДПІ від 20.11.2012 № 1036/1520/37502950 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг» з питань повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року, яким встановлено порушення п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, пп. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України; ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Авант-Тайм Зовнішторг», як насідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» та на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.09.2012 № 3796/22-9/37264435 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна пропозиція» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року, яким встановлено порушення ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ «Приємна пропозиція» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність всіх необхідних для правильного вирішення справи первинних документів.

Зокрема рух активів вбачається у використанні будівельних матеріалів для виконання договорів підряду; правосуб'єктність контрагентів позивача на момент вчинення правочинів між ними та виконання відповідних зобов'язань не може з одних лише формальних міркувань ставитися пі сумнів відповідачем, оскільки правопорушення встановлені в актах по перевірці вищезгаданих контрагентів позивача в часовому просторі встановлені пізніше; зв'язок між фактом придбання будівельних матеріалів повністю погоджується із видами діяльності платника податку: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний), 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Щодо висновків в Акті перевірки щодо того, що укладені між позивачем та контрагентами правочини в розумінні ст. ст. 203, 215, 216, 228, 236 ЦК України є нікчемними, а отже, недійсними з моменту його вчинення, колегія суддів зауважує наступне.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 було звернуто увагу на наступне: «…вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих за правочинами, здійсненими з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Докази про визнання нікчемними договорів купівлі-продажу № 27/07 від 27.07.2012 з ТОВ «Приємна пропозиція» та № 10-2-1 від 10.11.2011 з ТОВ «Аван-Тайм Зовнішторг» щодо придбання будівельних матеріалів в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Натомість, висновок про нікчемність правочину зроблено відповідачем виключно на підставі актів Кіровоградської ОДПІ від 20.11.2012 № 1036/1520/37502950 та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.09.2012 № 3796/22-9/37264435.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Розглядаючи питання дотримання норм процесуального права при ухваленні рішення колегія суддів дійшла висновку, що в змісті позовних вимог відсутнє прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, а тому суд першої інстанції, скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вийшов за межі позовних вимог.

З огляду на даний факт, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод, та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В розумінні даної норми колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0000102200, оскільки саме лише визнання цього рішення неправомірним не тягне за собою звільнення платника податків від збільшення грошового зобов'язання з ПДВ та сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оллдан» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Ключкович В. Ю.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст ухвали виготовлено 23.07.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.