Ухвала суду № 32607492, 23.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2930/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземним капіталом «Ун Моменто» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року №001112202,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 травня 2013 року адміністративний позов підприємства з іноземним капіталом «Ун Моменто» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 26 жовтня 2012 року №001112202.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між підприємством з іноземним капіталом «Ун Моменто» та його контрагентом - ТОВ «Снайпер Медіа» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 04 жовтня 2012 року по 10 жовтня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПІК «Ун Моменто» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, за результатами якої складено акт від 11 жовтня 2012 року №819/22-2/24096921, в якому встановлено порушення позивачем ст.185, п.п.198.3,198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 Порядку заповнення податкової накладної, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає донарахуванню в бюджет на суму 115000,00 грн. за травень 2011 року.

На підставі акту перевірки №819/22-2/24096921 від 11 жовтня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2012 року №001112202, згідно якого за порушення ст.185, п.п.198.3,198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість на суму 115001,00 грн., у тому числі 115000,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання та використання наданих послуг у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Снайпер Медіа» (виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг №27411, відповідно до умов якого замовник дає завдання виконавцю, а виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, надати за плату замовнику рекламні послуги: виготовлення та розповсюдження друкованої продукції з інформацією про послуги замовника (листівки, буклети, каталоги, рекламні проспекти тощо), виготовлення та розповсюдження іншої рекламної продукції з елементами корпоративної ідентифікації замовника, розміщення реклами замовника на рекламних щитах (сіті-лайтах, біг-бордах), розповсюдження рекламних матеріалів замовника на зупинках громадського транспорту, ринках та інших багатолюдних місцях тощо. Згідно додаткової угоди №1 від 27 квітня 2011 року до вищезазначеного договору до переліку рекламних послуг, які надаються ТОВ «Снайпер Медіа», додано аналіз ринку побутових послуг, розробка пропозиції по просуванню бренду «Ун Моменто» на ринку побутових послуг м.Києва.

На підтвердження виконання умов договору №27411 від 27 квітня 2011 року позивачем надано копії замовлень до договору, макетів рекламних матеріалів, актів приймання-передачі рекламної продукції від 05 травня 2011 року, 12 травня 2011 року, 30 травня 2011 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року, податкової накладної від 31 травня 2011 року №3162, виписок з банківського рахунку позивача на підтвердження оплати рекламних послуг ТОВ «Снайпер Медіа», звіту виконавця про надані послуги, зразки рекламної продукції.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача грунтуються на акті ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС №1080/3/23-40-37033120 від 22 вересня 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снайпер Медіа» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період квітень-липень 2011 року», згідно якого встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Снайпер Медіа» та ознаки фіктивності товариства.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС №1080/3/23-40-37033120 від 22 вересня 2011 року, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2013 року, позов ТОВ «Снайпер Медіа» задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС при складанні акту від 22 вересня 2011 року №1080/3/23-40-37033120 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снайпер Медіа» щодо підтвердження господарських відносин за квітень-липень 2011 року».

Крім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, а порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Снайпер Медіа» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

В акті перевірки також зазначено, що згідно висновку спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ Бондаренко Я.В. від 09 вересня 2011 року №1524 встановлено, що підпис на документах ТОВ «Снайпер Медіа» виконано не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою. Посилання апелянта на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені ТОВ «Снайпер Медіа» невстановленою особою, судом не приймають, оскільки висновок спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ Бондаренко Я.В. від 09 вересня 2011 року №1524, на який посилається відповідач, складений за наслідками дослідження документів TOB «Снайпер Медіа», однак, первинні документи, що відображають господарські взаємовідносини останнього з позивачем, не досліджувались, а підписання певних документів ТОВ «Снайпер Медіа» невстановленою особою не свідчить про безтоварність та нереальність операцій між позивачем та ТОВ «Снайпер Медіа».

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої від платника податку - ТОВ «Снайпер Медіа», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності наданих послуг та проведення оплати за них, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року №001112202, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 липня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.