Рішення № 32605666, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/19119-2012 18.07.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»До Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»Простягнення 265 298 624,91 грн. Головуючий суддя Борисенко І.І.

Судді Літвінова М.Є.

Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Скопич Ю.В.- за дов.

Від відповідача Вознюк Є.В.- за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення 231 733 516,99 грн. основного боргу, 1 240 511,01 грн. пені, 32 076 416,99 грн. штрафу у розмірі 5% від суми прострочених платежів, 248 180,03 грн. 3% річних, а всього 265 298 624,91 грн. заборгованості за поставлений позивачем природний газ за договором № 14/1634/12 від 21.03.2012.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги.

За останнім уточненням позовних вимог позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 326 964 739,07 грн. боргу, 50 924 653,83 грн. штрафу, 2 571 230,83 грн. пені, 514 632,03 грн. 3% річних.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву та заяву про збільшення розміру позовних вимог № 14/2-790 від 12.03.2013р., в якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 326 946 739,07 грн. за поставлений у грудні 2012 року природний газ, в іншій частині стягнення просить відмовити.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

02.07.2013р. суддя Борисенко І.І. звернувся до заступника Господарського суду міста Києва із заявою призначення колегіального розгляду справи №5011-4/19119-2012, у зв'язку зі складністю справи.

Розпорядженням заступника Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р. розгляд справи №5011-4/19119-2012 доручено здійснити колегіально у наступному складі: головуючий суддя Борисенко І.І, судді Літвінова М.Є. та Трофименко Т.Ю.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012 між Дочірньою компанією „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" (Постачальник) та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" (Покупець) було укладено договір № 14/1634/12 про закупівлю природного газу за державні кошти.

Відповідно до п.1.1. даного Договору Позивач зобов'язується передавати Відповідачеві у березні-грудні 2012 року у власність природний газ власного видобутку для потреб населення, а Відповідач приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору Позивач передає Відповідачу у березні грудні 2012 року газ обсязі 11538 000 000 куб. м., утому числі:: березень 1 282 000 тис. куб. м.; II квартал 2012 року - 3 447 000 тис. куб.м., ІІІ квартал 2012 року - 3 376 000 тис. куб. м.; IV квартал 2012 року - 3 433 000 тис. куб. м.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що розподіл квартальних обсягів газу, вказаних у пункті 1.2 цього Договору, по місяцях кварталів здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового квартального обсягу.

Відповідно до п.3.2 Договору ціна газу за 1000 куб. м. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 29.12.2011 року №256 становить 350 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 70 грн., разом з ПДВ - 420 грн.

Згідно з п.3.4. Договору ціна газу визначається без врахування вартості транспортування та постачання газу територією України.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за газ здійснюються Відповідачем грошовими коштами в гривнях шляхом перерахування на рахунок Позивача вартості фактично поставленого обсягу газу на підставі акту приймання-передачі газу, зазначеного у п.5.6 цього Договору, та наданого рахунку.

Згідно з п.п. 4.2, 4.3 Договору сторони домовились, що розрахунки за газ можуть здійснюватися протягом місяця, у якому постачається газ на підставі відповідного рахунку. До рахунку до дається акт приймання-передачі газу.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично поставлений природний газ повинен бути проведений не пізніше 20 (двадцятого) числа наступного за звітним місяцем поставки на підставі акту приймання-передачі газу.

Відповідно до п.5.6. Договору Позивач складає двосторонній акт приймання-передачі газу, який підписують уповноважені представники Сторін. Підписаний акт приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків.

Згідно з п.5.7. Договору акт приймання-передачі газу, зазначений в п.5.6. Договору, складається та підписується сторонами до 8-го (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем поставки.

27 листопада 2012 року між Позивачем та Відповідачем було підписано акт №1 приймання-передачі газу в кількості 1 030 389 000 м. куб. на суму 432 763 380,00 грн.

30 листопада 2012 року між Позивачем та Відповідачем було підписано акт №2 приймання-передачі газу в кількості 86 769 763 м. куб. на суму 36 443 300,46 грн.

Всього поставлено у листопаді - 1 117 158 763 м. куб газу на загальну суму 469 206 680,46 грн.

Поставлений Позивачем в листопаді 2012 року природний газ Відповідач оплатив наступним чином:

- в грудні 2012 року - в сумі 237 473 163,47 грн. (платіжні доручення №11205, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.12.2012 року, №11550, № 11548 від 14.12.2012 року, № 11549 від 17.12.2012 року, № 11848,№ 11852, № 11634,№ 11633 від 19.12.2012 року,).

Поставлений Позивачем в листопаді 2012 року природний газ Відповідач оплатив наступним чином: в грудні 2012 року: з 1 грудня по 20 грудня 2012 року (включно) - в сумі 201 029 863,01 грн. (платіжні доручення №11205, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.12.2012 року, №11550, № 11548 від 14.12.2012 року, № 11549 від 17.12.2012 року, № 11848, № 11852, № 11634, № 11633 від 19.12.2012 року, № 11814, №11834,№ 11813, №11812, 11811, № 11832, № 11810 від 20.12.2012 року).

- з 21 грудня по 29 грудня 2012 року (включно) - в сумі 231 733 516,99 грн. (платіжні доручення № 11835, № 11829, 11829, № 11831 від 24.12.2012 року, № 820172, № 820172 від 24.12.2012 року, № 12023, № 12024 від 26.12.2012 року, № 12540, № 12538, № 12533, № 12532, № 12534, № 12531 від 29.12.2012 року).

25 грудня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було підписано акт №1 приймання-передачі газу в кількості 953 965 000 м. куб. на суму 400 665 300,00 грн.

31 грудня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було підписано акт №2 приймання-передачі газу в кількості 197 462 468 м. куб. на суму 82 934 236,56 грн.

Всього поставлено у грудні - 1 151 427 468 м. куб газу на загальну суму 483 599 536,56 грн.

Поставлений Позивачем в грудні 2012 року природний газ Відповідач оплатив наступним чином: - в грудні 2012 року - в сумі 57 002 189,80 грн. (платіжне доручення №12531 від 29.12.2012 року).

- В січні 2013 року: 18 січня 2013 року - в сумі 49 632 607,69 грн. (платіжне доручення №1000541 від 18.01.2013 року); 22 січня 2013 року - в сумі 50 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1000681 від 22.01.2013 року). 24 січня 2013 року - в сумі 50 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1000796 від 24.01.2013 року). 25 січня 2013 року - в сумі 140 000 000,00 грн. (платіжні доручення №1000820, №1000744, №1000745, №1000748, №1000747, №1000751, №1000746 від 25.01.2013 року). 28 січня 2013 року - в сумі 73 997 104,38 грн. (платіжні доручення №1000750, №1000758, №1000749, №1000754, №1000756, №1000755, №1000753, №1000752 від 28.01.2013 року). 29 січня 2013 року - в сумі 10 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1000757 від 29.01.2013 року). 06 лютого 2013 року - в сумі 50 000 000,00 грн. (платіжне доручення №1001262 від 06.02.2013 року).07 лютого 2013 року - в сумі 375 575,00 грн. (платіжне доручення №1001207 від 07.02.2013 року). 08 лютого 2013 року - в сумі 2 592 059,69 грн. (платіжне доручення №1001364 від 08.02.2013 року).

Тобто, матеріали справи свідчать, що відповідачем в процесі розгляду справи була сплачена сума заборгованість за природний газ у розмірі 326 964739,07 грн.

Відповідно до п.7.3 Договору за порушення строку оплати Відповідач сплачує на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу та додатково стягується штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від простроченої суми.

Оскільки відповідачем здійснювались платежі за поставлений природний газ із порушенням строків передбачених умовами Договору № 14/1634/12 поставки природного газу, ПАТ "Укргазвидобування" у межах даного позову заявлено до стягнення пеню у розмірі 2 571 230,83 грн., 50 924 653,83 штрафу та 514 632,03 грн. трьох відсотків річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив факт прострочення оплати за поставлений природний газ та посилаючись на ст. 233 Господарського кодексу України, просить суд застосувати п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та відмовити в стягненні пені, штрафу та 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до умов договору позивач передав у власність відповідачу протягом березня-грудня 2012 року природний газ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Товар за актами передачі-приймання природного газу було отримано у повному обсязі уповноваженою особою відповідача, копія яких містяться у матеріалах справи і Відповідачем цей факт не оспорювається.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суду доведено, що Відповідач зі свого боку, всупереч досягнутим домовленостям та взятим на себе зобов'язанням згідно умов Договору, не виконує взяті на себе зобов'язання та не своєчасно оплачував виставлені Заявником рахунки.

Вищезазначені умови договору були виконанні відповідачем несвоєчасно, а саме Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» несвоєчасно погашено заборгованість в сумі 326 964 739,07 грн.

Суду доведено та підтверджено документально, що в процесі розгляду справи Відповідач повністю сплатив позовну суму основного боргу в розмірі 326 964 739,07 грн., про що не заперечує Позивач, тобто між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення основного боргу, провадження у цієї частині позову слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.1.1. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З цих підстав предмет спору, щодо вимоги про стягнення основного боргу, відсутній, тому суд в частині стягнення основного боргу з відповідача припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З системного аналізу наведених законодавчих норм, вбачається право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, як спосіб захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України, а вимогу позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних розміром 514 632,03 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.3 Договору за порушення строку оплати Відповідач сплачує на користь Позивача, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу та додатково стягується штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від простроченої суми.

На підставі наведених положень законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 571 230,83 грн., 50 924 653,83 штрафу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства та здійснений з урахуванням строків отримання рахунків відповідачем та строків оплати, передбачених Договором, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, відповідач у відзиві на позовну заяву та збільшення розміру позовних вимог, посилався на положення п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, у поданому відзиві на позов просив суд відмовити в задоволенні в частині стягнення штрафу, пені та 3% річних, мотивуючи тим, що станом на 08.02.2013 повністю сплатив вартість постановленого у грудня 2012 року природного газу.

Окрім того, посилався на те, що на Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" покладено обов'язок з формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення та для задоволення потреб промислових споживачів. Прострочення виконання грошового зобов'язання викликано перш за все тим, що споживачі природного газу - населення, підприємства промисловості не забезпечують своєчасну оплату природного газу, який Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передає їм на підставі укладених договорів купівлі-продажу природного газу. В той же час, щоб не допустити зриву поставок імпортного газу із Російської Федерації, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вимушена всі фінансові ресурси спрямовувати в першу чергу на оплату імпортованого природного газу, частка якого згідно з Прогнозним балансом надходження та розподілу природного газу по Україні на 2012 рік, який затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.12 №431-р., становить майже 50% всього ресурсу природного газу.

Пунктом 3.17.4 Постанови Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд, вирішуючи питання про стягнення розміру неустойки (пені, штрафу), яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, надмірно великі порівняно із збитками кредитора належні до сплати штрафні санкції, враховуючи факт сплати Відповідачем основної суми боргу, вважає за доцільне зменшити штрафні санкції до 50%.

Таким чином, з відповідача належить стягнути 1 285 614,42 грн. пені та 25 462 326,92 грн. штрафу, відповідно до п. 7.3 Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 25 462 326,92 грн. штрафу, 1 285 615,42 грн. пені, 514 632,03 грн. 3% річних. В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог

Керуючись п.1 - 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 25 462 326,92 грн. штрафу, 1 285 615,42 грн. пені, 514 632,03 грн. 3% річних, 62 850,62 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині пені, штрафу - відмовити.

В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.І.Борисенко

Суддя М.Є.Літвінова

Суддя Т.Ю.Трофименко

Повне рішення складено: 24.07.2013р.