Рішення № 32605613, 17.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9320/13 17.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у порядку регресу в розмірі 2 270,80 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Богдан Н.О., довіреність № 48-1-4/37-Ю від 20.12.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - позивач) до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - відповідач) про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у порядку регресу в розмірі 2 270,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 270,80 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9320/13 р., розгляд справи призначено на 19.06.2013 р.

19.06.2013 р. через відділ діловодство господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 19.06.2013 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/9320/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 19.06.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/9320/13 відповідач виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 19.06.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/9320/13 від 22.05.2013 р. розгляд справи відкладено на 17.07.2013 р.

У судове засідання 17.07.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.07.2013 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД» (далі - страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 1-09/1110/404 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Форд», державний номерний знак АА 7605 ОМ.

04.10.2011 р. о 20 год. 00 хв. водій Сухомлин О.І. по пр-ту Ватутіна, 11 в м. Києві, керуючи автомобілем марки «БМВ», державний номерний знак АА 3935 ОМ, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля марки «Форд», державний номерний знак АА 7605 ОМ, під керуванням водія Петрик А.І., який рухався попереду, в результаті чого здійснив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26.10.2011 р. Сухомлина О.І. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 863 від 29.11.2011 р., вартість матеріального збитку, завданого власник КТЗ марки «Форд», державний номерний знак АА 7605 ОМ, складає 4 354,93 грн.

Позивачем було складено та підписано страховий акт № 128546 від 25.02.2012 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Форд», державний номерний знак АА 7605 ОМ, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 2 270,80 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 128546 від 25.02.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2 270,80 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2841 від 21.03.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «БМВ», державний номерний знак АА 3935 ОМ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6725845.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/6725845 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «БМВ», державний номерний знак АА 3935 ОМ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність винної особи, яка на законних підставах керувала автомобілем марки «БМВ», державний номерний знак АА 3935 ОМ, в момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/6725845, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У своєму письмовому відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема, з огляду на те, позивачем не було враховано франшизу, встановлену умовами Полісу № АА/6725845.

Суд погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АА/6725845 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АА/6725845, при визначенні розміру позовних вимог.

Крім того, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем було невчасно надіслано відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 23/279 від 28.08.2012 р.

Крім того, позивачем було направлено відповідачу Заяву на виплату страхового відшкодування на суму 2 270,80 грн., яка була отримана відповідачем 26.11.2012 р., про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповіді на зазначену вимогу не надав, відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 270,80 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 760,80 грн. (2 270,80 грн. - сплачене страхове відшкодування позивачем своєму страхувальнику, відповідно до страхового акту № 2841 від 21.03.2012 р.; за вирахуванням 510 грн. - франшиза, встановлена Полісом № АА/6725845).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 56, офіс 13; ідентифікаційний код: 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 334 (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. 10 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя О.В. Нечай