Ухвала суду № 32605431, 09.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/68/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, за участю третьої особи: Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транснова» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач), за участю третьої особи: Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», в якому просило скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 27.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова» відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Придніпровського районного управління юстиції м. Черкаси від 20.11.2003 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619 про стягнення з ВАТ «Черкасиобленерго» на користь ТОВ «Транснова» боргу в сумі 17 844 920,65 грн.

На підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову від 27.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду, який видав виконавчий документ.

Під виконавчим провадженням, в контексті статті 1 Закону № 606-XIV розуміють сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положенням ст. 5 Закону № 606-XIV визначено права та обов'язки державних виконавців при здійсненні ними заходів примусового виконання рішень.

Так, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, а також неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Положенням ст. 49 Закону № 606-XIV визначено вичерпний перелік випадків, внаслідок яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Як на підставу закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області в своїй постанові від 27.12.2012 року посилається на положення п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», з якого зокрема випливає, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.1996 року між ДП «Енергоринок» (правонаступником якого є ДП НЕК «Укренерго») та ДАЕК «Черкасиобленерго» було укладено договір поставки електроенергії.

За період з 01.05.1998 року по 31.07.1998 року у ДАЕК «Черкасиобленерго» виникла заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 44 591 717,00 грн. та штраф за затримку в оплаті понад 10 днів у розмірі 17 844 920,65 грн.

11 вересня 1998 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис за № 5619 про стягнення з ДАЕК «Черкасиобленерго» на користь Державного підприємства НЕК «Укренерго» боргу в сумі 44 591 717,00 грн. та штрафу в сумі 17 844 920,65 грн.

27 жовтня 1998 року між ДП НЕК «Укренерго» та ТОВ «Факторіал» було укладено договір про право солідарної вимоги, відповідно до якого ДП НЕК «Укренерго» та ТОВ «Факторіал» мали право солідарної вимоги на всі суми неустойки (штраф, пеня), в тому чмслі і до ДАЕК «Черкасиобленерго» за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року № 5619.

Виконавчий напис приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619 був пред'явлений ДП НЕК «Укренерго» до виконання до Придніпровського райвідділу ДВС м. Черкаси.

06 грудня 1999 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619 про стягнення з ДАЕК «Черкасиобленерго» на користь ДП НЕК «Укренерго» боргу закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням.

10 січня 2000 року Національною комісією з регулювання електроенергетики (НКРЕ) України до ВАТ «Черкасиобленерго» було направлено лист за № 05-34-13/26 яким було повідомлено про відкликання заяви ТОВ «Факторіал» з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 11.09.1998 року № 5619 з Придніпровського районного відділу ДВС м. Черкаси. Також НКРЕ України повідомило про відміну всіх довіреностей, виданих ТОВ «Факторіал».

18 січня 2000 року ДП НЕК «Укренерго» направило до Придніпровського райвідділу ДВС м. Черкаси лист № Н-195 про відкликання виконавчого напису приватного нотаріуса від 11.09.1998 року № 5619.

29 липня 2003 року між ТОВ «Факторіал» та ТОВ «Транснова» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Факторіал» відступило ТОВ «Транснова» право вимоги по виконавчому напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року № 5619.

05 вересня 2003 року Придніпровський районний суд м. Черкаси, розглянувши заяву ТОВ «Транснова» і ТОВ «Факторіал» про заміну сторони у виконавчому провадженні, постановив ухвалу про заміну кредитора ТОВ «Факторіал» на нового кредитора ТОВ «Транснова» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619.

20 листопада 2003 року старший державний виконавець відділу ДВС Придніпровського районного управління юстиції м. Черкаси виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619 та ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.09.2003 року.

В послідуючому виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619 передано для подальшого виконання Центральному відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.

05 жовтня 2011 року ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося до Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції з письмовою заявою про видачу копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.12.1999 року з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619.

Придніпровський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції в своєму листі від 10.10.2011 року № 44337 відмовив у видачі копії постанови від 06.12.1999 року посилаючись на те, що архівні виконавчі провадження за 1999 рік знищені у зв'язку із закінченням передбаченого чинним законодавством терміну зберігання. Разом з цим, орган ДВС визнав, що згідно книги обліку виконавчих проваджень за 1999 рік виконавче провадження по виконанню напису приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 11.09.1998 року закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням.

Враховуючи викладене, 17.10.2011 року ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося до Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції з листом щодо завершення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого напису від 11.09.1998 року № 5619, в якому просило повернути виконавчий напис приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619 без виконання, так як заборгованість за цим виконавчим документом була повністю погашена у 1999 році, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 06.12.1999 року, лист Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 10.10.2011 року № 44337.

Листом від 01.11.2011 року Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції відмовив ПАТ «Черкасиобленерго» у задоволенні заяви про закінчення виконавчого провадження із посиланням на те, що для завершення виконавчого провадження відсутні правові підстави, вичерпний перелік яких визначений в статтях 47, 49 Закону України «Про виконавче провадження» і боржнику необхідно надати до ДВС належним чином завірені копії платіжних документів.

22 грудня 2011 року ПАТ «Черкасиобленерго» направив лист до ДП «Енергоринок» (правонаступник ДП «НЕК «Укренерго» відповідно до п.п. «б» п. 3 Постанови КМУ «Про утворення державного підприємства «Енергоринок» № 755 від 05.05.2000 року) щодо підтвердження оплати боргу.

Листом від 13.01.2012 року за № 01/71-378 ДП «Енергоринок» повідомило, що заборгованість ПАТ «Черкасиобленерго» перед ДП «Енергоринок» за електричну енергію, яка придбана ДАЕК «Черкасиобленерго» у 1998 році, в тому числі заборгованість згідно виконавчого напису нотаріуса від 11.09.1998 року № 5619 відсутня.

В зв'язку з виконанням ДАЕК «Черкасиобленерго» виконавчого напису, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову від 27.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року № 5619.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на наявну в матеріалах справи копію постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року) по справі №2а/2370/7975/2011, якою Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції було зобов'язано винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року за № 5619 про стягнення з ДАЕК «Черкасиобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Черкасиобленерго») на користь ТОВ «Транснова» штрафу в сумі 17 844 920,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, встановлений судовими рішеннями в адміністративній справі №2а/2370/7975/2011 факт виконання у 1999 році ДАЕК «Черкасиобленерго» виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_5 від 11.09.1998 року № 5619 не доказувався при розгляд цієї справи, в якій беруть участь ті самі особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про закінчення виконавчого провадження відповідачем була винесена правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова» до задоволення не підлягає.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснова» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Т.Р. Вівдиченко В.Ю. КлючковичГоловуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.