Рішення № 32605413, 23.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13673/13-ц

Провадження №2/761/5705/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.

при секретарях - Вітріщаку Р.В., Калугіній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним іпотечний договір на АДРЕСА_1, укладений 18 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2227; визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 3 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2349; визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане на квартиру АДРЕСА_2 з незаконного володіння ОСОБА_3; стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 володіє вказаною квартирою правомірно, а тому підстав для витребування її з незаконного володіння не існує.

Суд, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в місті Києві помер батько позивача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На день смерті померлого залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт на ім»я позивача, яке складалось з квартири АДРЕСА_3, яка належала батьку позивача на праві власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого третьою Київською державною нотаріальною конторою 19 червня 1992 року № 3с-924.

12 листопада 2005 року батько позивача ОСОБА_6 уклав договір довічного утримання з ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_7

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6 червня 2011 року позов ОСОБА_6 був задоволений, розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, посвідчений третьою державною нотаріальною конторою 12 листопада 2005 року та зареєстрованим за № 3-2588.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 7 червня 2012 року рішення першої інстанції було скасоване та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Правонаступником ОСОБА_6 є ОСОБА_1, оскільки позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

3 жовтня 2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ скасував рішення Апеляційного суду м. Києва та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Таким чином, договір довічного утримання було розірвано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є донькою померлого батька, який ще при житті подав позов про розірвання договору довічного утримання і вказаний договір було розірвано, вона 5 грудня 2011 року звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

В ході оформлення спадщини дізналась, що квартира, на яку вона має право була неодноразово відчужена.

В судовому засіданні встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 18 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений договір позики в розмірі 1200000 грн. на строк до 24 жовтня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2227.

В забезпечення виконання зобов»язання за договором позики був укладений іпотечний договір на АДРЕСА_4, посвідчений 18 жовтня 2011 року за реєстровим номером 2228.

3 листопада 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 1 цього договору іпотекодавець - ОСОБА_2 передала іпотекодержателю ОСОБА_5, а останній набув право власності на квартиру АДРЕСА_2. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим в реєстрі за № 5074. Згодом ОСОБА_5 по договору купівлі - продажу квартири продав її ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_2, знаючи про те, що ОСОБА_6 подав позов про розірвання договору довічного утримання та 6 червня 2011 року позов заочним рішенням було задоволено, 18 жовтня 2011 року почала відчужувати вказане майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичною або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути позбавлений свого абсолютного права. Позивач по справі на законних засадах є особою, на яку заповіли квартиру АДРЕСА_5.

Зміст статті 228 ЦК України полягає в тому, що нікчемним визнається правочин, яким порушено публічний порядок шляхом незаконного заволодіння майном фізичної особи. У такому випадку незаконне заволодіння майном є способом, у який правопорушник обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 укладала договори по відчуженню майна вже після винесення заочного рішення щодо розірвання договору довічного утримання.

Згідно статті 387 ЦК України власник має витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за договором купівлі - продажу, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Встановлено судом, що ОСОБА_3 є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбано, не має право її відчужувати, тобто є добросовісним набувачем у силу статті 388 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їх волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі, коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного / нікчемного / правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 статті 388 ЦК України.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 215, 228, 388 ЦК України та ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 159, 208, 212-215, 222, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Визнати недійсним іпотечний договір на квартиру АДРЕСА_6, укладений 18 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2349.

Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 3 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2349.

Витребувати майно, а саме квартиру АДРЕСА_5 з незаконного володіння ОСОБА_3.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3441 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: