Постанова № 32605302, 10.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року Справа № 811/2027/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі - Таранусі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ВК і К" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 №0000041500, а також № 0000051500,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВК і К" (в подальшому - ПП "ВК і К" або позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (в подальшому - Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (т.1, а.с. 91), просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 №№ 0000041500, № 0000051500.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з контрагентами мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» товару, оскільки такий правочин є нікчемним через фіктивність зазначених підприємств та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочинах, по яким не підтверджено факт отримання товару (т.1, а.с.93-96).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Судом встановлено, що 25.01.2013 посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, за наслідками якої складено акт від 01.02.2013 за №39/2200/13745730 (т.1, а.с.12-30).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

1. п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на загальну суму 75344 грн.;

2. п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по постачальниках ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» на суму ПДВ 56358 грн. за березень 2011 року.

На підставі акту перевірки, 15.02.2013 Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення №0000041500, яким за порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 75345 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 75344 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн., а також №0000041500, яким за порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60277 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 56358 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3919грн. (т.1, а.с. 10-11).

Як вбачається з акту перевірки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041500, ґрунтується на тому, що в порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств за І квартал 2011 року на загальну суму 75344 грн., на підставі правочинів з ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб», які є нікчемними.

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірок ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» (т.1, а.с. 123-142).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Макропродсистеми» (постачальник) та позивачем (покупцем) укладений договір постачання № 01/02/11 від 01.02.2011 (т.1, а.с. 36-38).

Згідно умов зазначеного договору постачальник може здійснювати доставку продукції своїм транспортом, або транспортом третіх осіб, при цьому вартість послуг включаються в ціну товару.

На підтвердження отримання та оплати товару (тушки курей м'ясних порід) позивачем надано видаткові накладні (т.1, а.с. 40-42), подорожні листи (т.1, а.с. 43-46), товарно-транспортні накладні (т.1, а.с. 199,201-202,204) та виписки з банку (т.1, а.с. 64-65).

ТОВ «Макропродсистеми» виписано позивачу податкові накладні за березень 2011 року загальну суму ПДВ 55635,60 грн. (т. 1, а.с. 47-49).

Також, між ПП «ВКФ» Укрпромснаб» (постачальник) та позивачем (покупцем) укладений договір постачання № 150111 від 05.01.2011 (т.1, а.с. 53).

Згідно умов зазначеного договору постачальник забезпечує поставку товару.

На підтвердження отримання та оплати товару (тушки курей м'ясних порід) позивачем надано видаткову накладну (т.1, а.с. 55) та виписки з банку (т.1, а.с. 63).

ПП «ВКФ» Укрпромснаб» виписано позивачу податкову накладну за березень 2011 року загальну суму ПДВ 4639,74 грн. (т. 1, а.с. 56).

На підтвердження належної якості зазначеного товару, позивачем надані ветеринарні свідоцтва (т.1, а.с. 203,205)

Також позивачем надані письмові докази на підтвердження наявності у нього можливості переробки та зберігання зазначеної продукції (т.1., а.с. 151-198).

В подальшому із зазначеного товару були вироблені та реалізовані ковбасні вироби (т. 1, а.с. 209-222, т.2 , а.с. 1-264, т. 3, а.с. 1-250, т. 4, а.с. 1-14).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 75345 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 75344 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн., у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Також, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого завищено податок на додану вартість у сумі на суму ПДВ 56358 грн. за березень 2011 року.

На думку службових осіб відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» на суму ПДВ 56358 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» щодо купівлі позивачем продуктів харчування за загальну суму ПДВ 56358 грн.

Як встановлено раніше ТОВ «Макропродсистеми», ПП «ВКФ» Укрпромснаб» виписано позивачу податкові накладні на суму ПДВ 56358 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкові повідомлення-рішення від 15.02.2013 №№ 0000041500, 0000051500, дійшов висновку, що вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 1356,22 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби від 15.02.2013 №0000041500, яким приватному підприємству "ВК і К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 75345 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 75344 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби від 15.02.2013 №0000041500, яким приватному підприємству "ВК і К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60277 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 56358 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3919грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 1356 гривень 22 коп. (одна тисяча триста п'ятдесят шість гривень 22 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 15.07.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун