Справа № 265/4562/13-к
Провадження № 1-кп/265/197/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Мельник І.Г.,
при секретарі Тушкановій Л.В.,
за участю прокурора Цехмістер А.В.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження № 12013050790001164 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 1, 186 ч.2, 15 ч.3, ст..186 ч.2 КК України
В С Т А Н О В И В:
27 квітня 2013 року приблизно о 4-00 годині ОСОБА_4, знаходячись біля кіоску «Кури Гриль», розташованому на перехресті вулиці 9-го Травня та вулиці Київської в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, будучі в стані алкогольного спяніння, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, відкрито викрав майно ПП ОСОБА_2 з холодильної камери вказаного кіоску, а саме: пляшку пива «Славутич» обємом 0,5 літра вартістю 4,43 грн., пляшку пива «Туборг», обємом 0,33 літра вартістю 4,34 грн., а всього на загальну суму 8,77 грн., викраденим розпорядився на власний розсуд.
Він же, 27 квітня 2013 року, знаходячись біля кіоску «Кури Гриль», розташованому на перехресті вулиці 9-го Травня та вулиці Київської в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, приблизно о 6-00 годині, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами з метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом злому замка холодильної камери, відкрито викрав з неї пляшку пива «Старе місто» обємом 1 літр вартістю 8,66 грн., спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ПП ОСОБА_2 на суму 8,66 грн., викраденим розпорядився на власний розсуд.
Він же, 17 травня 2013 року приблизно о 01-00 годині, знаходячись біля палатки «Рогань», розташованої на перехресті вулиці 9-го Травня та вулиці Київської в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, будучі в стані алкогольного спяніння, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, повторно, шляхом ривку відкрито викрав майно ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Нокіа», вартістю 505 грн. зі стартовим пакетом оператора мобільного звязку «Київ Стар» вартістю 10 грн. на рахунку якого знаходилася гроші в сумі 30 грн., спричинивши ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 545 грн., викраденим розпорядився на власний розсуд.
Він же, 17 травня 2013 року приблизно о 01.10 годин, знаходячись біля супермаркету «Сільпо», розташованому на перехресті вулиці 9-го Травня та вулиці Київської в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, будучі в стані алкогольного спяніння, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, повторно, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до раніше не знайомої ОСОБА_6 у якої шляхом ривку намагався відкрито викрасти її майно, а саме: золотий ланцюг, вартістю 1 602 грн. та золотий хрест, вартістю 800 грн., проте свій злочинний намір не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як потерпіла стала вчиняти опір, тобто виконав не всі дії, які вважав необхідними до доведення злочину до кінця.
Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та пояснив, що 27 квітня 2013 року разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 знаходився біля кіоску «Кури Гриль», розташованому на перехресті вулиці 9-го Травня та вулиці Київської, і він і ОСОБА_7 знаходилися в стані алкогольного спяніння. Він дійсно заплатив за одну пляшку пива, взяв ще і другу безкоштовно, вважає, що продавець бачив його дії, однак зауважень не робив, це зробив його друг ОСОБА_7, однак він ні як не відреагував. Вдруге він хотів, щоб йому безкоштовно дали пиво, а коли продавець відмовив, то зламав замок на морозильній камері і самостійно взяв дві пляшки пива, не заплативши за них. Стосовно заволодіння мобільним телефоном пояснював, що дійсно забрав телефон у потерпілого, але хотів зателефонувати, а потім не повернув його, у звязку з тим, що був пяний, не зважаючи на те, що потерпілий просив його повернути. Дійсно хотів зірвати з шиї потерпілій золотий ланцюг, так як хотів його продати. Він розкаюється в скоєних злочинах, вважає, що на цей час він зрозумів протиправність своїх дій і може виправитися без ізоляції від суспільства. Він готовий працювати та відшкодовувати потерпілим заподіяну шкоду.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що є приватним підприємцем, має кіоск, який розташований на перетині вулиці 9 Травня і вулиці Київській в м. Маріуполі, де реалізуються кури гриль, напої, соки, пиво. В даному кіоски працюють позмінно два реалізатора. Дійсно всередині кіоску і зовні розташовані холодильні камери, в яких охолоджуються напої та пиво. 27 квітня 2013 року приблизно о третій годині ночі реалі затор ОСОБА_2 подзвонив йому і повідомив, що невідомі йому люди хочуть заволодіти його майном, а саме двома банками пива і якщо він не віддасть їм їх, то вони зроблять це самостійно. Він приїхав на місце і побачив, що між обвинуваченим та Майоровим відбувається конфлікт, при цьому обвинувачений у стані алкогольного сп'яніння намагався забрати з холодильника пиво, а реалі затор йому не давав. У його присутності обвинувачений заплативши за одну банку пива, взяв дві, при цьому одну вилив на землю, сказавши, що ні хто нічого не доведе, коли він зробив йому зауваження. Через деякий час він поїхав додому, вважаючи, що конфлікт вичерпано. Через 15-20 хвилин реалі затор знову зателефонував йому та повідомив, що обвинувачений знову зламав холодильну камеру та намагається забрати пиво. Тоді він викликав охорону і обвинуваченого затримали. Матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.
Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 17.05.2013 року він разом з друзями пив пиво в наметі «Рогань», яка розташована на перетині вулиці 9 Травня і вулиці Київській в м. Маріуполі. Близько години ночі до них підійшов його однокласник ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 попросив у нього мобільний телефон подивитися, він дав, подивившись телефон ОСОБА_4 його повернув. Через деякий час ОСОБА_4 знову підійшов до нього і став вимагати віддати телефон, на що він відмовив, тоді ОСОБА_4 вирвав телефон у нього з руки, і став з ним йти. Він говорив ОСОБА_4, щоб той віддав телефон, однак він відмовився. У ході досудового слідства йому повернули телефон, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 17.05.2013 року разом зі своїми друзями у тому числі ОСОБА_1 пила пиво в наметі «Рогань», яка розташована на перетині вулиці 9 Травня і вулиці Київській в м. Маріуполі. В її присутності обвинувачений забрав у ОСОБА_1 мобільний телефон, на всі прохання повернути телефон не відреагував. Після чого вони направилися в сторону провулку Ясний, але їх догнали обвинувачений та його друзі та почали бити. ЇЇ теж хтось вдарив, але хто саме вона не бачила було темно. Після чого обвинувачений намагався зірвати у неї з шиї золотий ланцюг з хрестом, однак вона стала утримувати ланцюг, внаслідок чого обвинувачений зірвав золотий хрест, який у нього залишився, а ланцюг залишився у неї. Просить стягнути з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 800 грн., то їй вона сплачена матірю обвинуваченого, тому претензій вона не має.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що обвинувачений його знайомий, з яким вони разом 27 квітня 2013 року близько о 23.00 годині зустрінулися і вирішили вжити спиртні напої внаслідок чого попрямували до намету «Рогань», яка розташована біля Київського ринку. Там вони вжили спиртне і попрямували додому. Проходячи повз кіоск, де продають шаурму, обвинувачений вирішив попросити продавця взяти її в борг, так як хотів їсти. Коли він просив у борг шаурму, то став просити ще й пиво. Однак продавець нічого не давав. Через деякий час приїхав господар даного кіоску, вони спілкувалися, однак ОСОБА_4 нічого і нікого не хотів слухати, зламав замок на холодильній камері зламав замок на холодильній камері і забрав дві пляшки пива, після чого їх затримали працівники охорони. Також пояснював, що коли вони з обвинуваченим повертались додому, то у того грошей не було, купити він нічого не міг. Він також неодноразово робив зауваження обвинуваченому, однак той нічого не хотів слухати. Чому обвинувачений себе так повів йому не відомо.
Також вина обвинуваченого у вчиненні корисних злочинів, повністю доведена окрім показань обвинуваченого, потерпілих, свідка, дослідженими документами, що перевірені в судовому засіданні, а саме:
- довідкою ФОП ОСОБА_8 визначена вартість пива на 28.04.2013 року, яке було вкрадено обвинуваченим
- протоколом огляду мобільного телефону «Нокіа», який належить потерпілому ОСОБА_5
- протоколом предявлення речей для впізнання, серед предявлених потерпілому мобільних телефонів, він визнав свій, пояснив, що даний телефон у нього відкрито викрав ОСОБА_4
- висновком судово-товарознавчої експертизи, відповідно до якого залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону «Нокіа» моделі aeon на час скоєння правопорушення 17 травня 2013 року з урахуванням зносу та наявних пошкоджень, становить 505,00 грн.
Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.186 КК України, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж); за ч. 2 ст.186 КК України, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно; за ч.3 ст.15, ст..186 ч.2 КК України, оскільки він скоїв незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 раніше судимий, але судимість у встановленому законом порядку знята та погашена, за місцем проживання характеризується посередньо.
До обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відносить алкогольне спяніння.
До помякшуючих обставин суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим та щиросердечне розкаяння, стан його здоровя на протязі останніх двох років неодноразово проходив курси лікування стосовно гострого панкреатиту.
Згідно ст..65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст..50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.
З урахуванням наведеного суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей кримінального закону, та не знаходить обставин для застосування вимог ст..ст.75,76 КК України. При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.
Потерпілою ОСОБА_3 предявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 800 грн., яка повністю була відшкодована у ході судового розгляду справи матірю обвинуваченого і 5000 грн. моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана громадянинові неправомірними діяннями іншої особи, відшкодовується особою, що заподіяла шкоду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 2000 грн., так як саме у такому розмірі завдана шкода буде спів розмірною із скоєним винним злочином та моральним стражданням, які понесла потерпіла.
Речові докази: речі, належні потерпілим та повернути їм, як належне майно, необхідно їм залишити.
На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь експертного закладу витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у сумі 293,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання
- за ч.1 ст.186 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.15, 186 ч.2 КК України у вигляді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточно покарання ОСОБА_4 в вигляді 5 років позбавлення волі.
Строк покарання відраховувати із 19 травня 2013 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили залишити без зміни тримання під вартою в СІ-7 міста Маріуполя.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНД НОМЕР_1) на користь потерпілої ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНД НОМЕР_1) на користь НДЕКЦ в Донецької області суму 293,40 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи, яку перераховувати за реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, ЕДРПОУ 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в ГУГКСУ в Донецькій області МФО 834016 (витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12013050790000942).
Речові докази: речі, належні потерпілим та повернути їм, як належне майно, їм залишити
На вирок протягом тридцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя Мельник І.Г.
Судове рішення № 32604811, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 25.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 265/4562/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: