Рішення № 32604757, 21.08.2012, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/8903/2012

2 /0417/5147/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 серпня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Кривич О.А.,

за участю представника позивача ПАТ «Дніпрогаз» ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року ПАТ «Дніпрогаз» предявило через суд зазначений позов до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на те, що відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надає фізичним особам споживачам житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за їх місцем проживання, з оформленням договірних правовідносин шляхом видачі абонентської книжки і відкриттям особового рахунку № 646954, проте відповідачі вчасно не вносять плату за послуги з газопостачання, розраховану відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, в результаті чого станом на 31 травня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 2826,73 грн., тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість станом на 31 травня 2012 року в сумі 2826,73 грн. та судові витрати в розмірі 214,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, в межах трирічного строку позовної давності, тобто за 36 місяців до дати звернення до суду, і тільки за одну особу, що складатиме 367,62 грн., заперечуючи проти решти позовних вимог з тих підстав, що борг нарахований з 1995 року по 31 травня 2012 року поза межами строку позовної давності, без врахування суми боргу, яка ним сплачена за судовим рішенням від 22 грудня 2004 року за період з 01 жовтня 2001 року по 31 грудня 2004 року в сумі 457,12 грн., а також без врахування того, що у квартирі АДРЕСА_1 фактично не проживають відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5, з приводу чого він неодноразово звертався до позивача, а також з приводу встановлення лічильника, проте позивач все одно нараховує оплату за чотирьох осіб та лічильник не встановлює. За наведеного, просив суд в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково, в межах трирічного строку позовної давності і за одну особу, в решті позовних вимог просила суд відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 в квартирі зареєстровані, проте фактично не проживають та, крім того, вона та батько повинні сплачувати за послуги з газопостачання кожен окремо.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань щодо розгляду справи у їх відсутності не подавали.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідачів, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються за функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 зазначеного вище Закону залежно від функціонального призначення - на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 1 ч. 1 ст. 20, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), що кореспондує положенням ст. 68 Житлового кодексу України про те, що наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

При цьому, відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу врегульовані Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою КМУ № 2246 від 09.12.1999, та відповідно до п.п. 11 та 12 даних Правил у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, та розрахунки за надані послуги з газопостачання можуть провадитися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються газопостачальним підприємством.

За змістом пп.7 п.4 Правил у разі коли обєкт споживача (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо, що належить споживачеві на правах власності або користування) перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів), що, відповідно, зумовлює обовязок споживачів-власників (користувачів) нести тягар з оплати послуг в солідарному порядку.

Відповідно до п. 17 Правил розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк.

Матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_2 була надана в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на підставі ордеру на житлове приміщення №259 серії 01 від 23 березня 1989 року, виданого виконкомом Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська (а.с.18). Починаючи з 1992 року в даній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що підтверджується довідкою КЖЕП №53 від 20 липня 2012 року (а.с.38), відміткою про реєстрацію у паспорті ОСОБА_2, визнано відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4

Лічильник в квартирі відповідачів на час розгляду справи в суді не встановлений, що визнано сторонам у судовому засіданні та за правилами ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Позивач у справі ПАТ «Дніпрогаз» надає відповідачам житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за їх місцем проживання з розрахунку на зареєстровану в квартирі кількість осіб. Для здійснення оплати таких послуг позивачем відкрито особовий рахунок № 646954 на імя ОСОБА_2 з 01 жовтня 1995 року (а.с.9), чим оформлені договірні правовідносини з надання послуг з газопостачання.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку, проведеного позивачем, відповідачі, починаючи з січня 1996 року через невиконання своїх зобовязань зі сплати послуг за газопостачання мають заборгованість станом на 31 травня 2012 року, нараховану відповідно до тарифів, дані про розміри яких надані суду, в сумі 2826,73 грн. (а.с.9, 31, 46).

Разом з тим, відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2004 року з ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь ВАТ «Дніпрогаз» була стягнута солідарно заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 457,12 грн. за період з 01 жовтня 2001 року по 31 грудня 2004 року, в задоволенні вимог ВАТ «Дніпрогаз» про стягнення заборгованості з 01 жовтня 1995 року по 01 жовтня 2001 року було відмовлено (а.с.39).

Рішення суду було виконане відповідачем ОСОБА_2 в повному обсязі 27 вересня 2010 року, про що свідчить виконавчий лист №2-6956/2004 з відміткою про виконання, долучений до матеріалів справи в копії, та довідка позивача від 08 серпня 2012 року №4066/6 (а.с.40, 45).

Відтак, позовні вимоги з 1995 року по 31 грудня 2004 року задоволенню не підлягають, оскільки заборгованість за цей період погашена на підставі наявного судового рішення і ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, що гарантовано ст.61 Конституції України.

Крім того, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судовому засіданні наполягали на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності для звернення до суду.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи те, що судовий наказ за заявою ПАТ «Дніпрогаз» про стягнення з відповідачів суми заборгованості за спожитий природний газ було видано судом 27 квітня 2011 року, чим за ст.264 ЦК України перервано перебіг позовної давності, та такі вимоги предявлені в позовному провадженні 22 червня 2012 року після скасування наказу ухвалою суду від 24 травня 2012 року (а.с.7,8), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в межах строку, встановленого ст.257 ЦК України, за період з 27 квітня 2008 року по 31 травня 2012 року в сумі 1625,89 грн., розрахованої за кожний місяць відповідно до діючих на час споживання тарифів.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачем невірно проведений розрахунок за газопостачання, виходячи з норми на чотирьох осіб, без урахування того, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 фактично у квартирі не проживають, в судовому засіданні обєктивно не знайшли підтвердження, оскільки останні у цій квартирі перебувають зареєстрованими, у встановленому законом порядку з реєстрації не зняті, зберігають за собою право користування житлом, про що свідчать також судові рішення від 04 квітня 1991 року, 23 грудня 1999 року (а.с.51,52-53). Одночасно суд не приймає і доводи відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності у нього з іншими відповідачами солідарного обовязку зі сплати послуг, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, усі відповідачі є споживачами послуг позивача та солідарний обовязок є наслідком наявного у відповідачів права спільного користування квартирою та послугами з газопостачання.

В порядку розподілу судових витрат за правилами ст. 88 ЦПК України з відповідачів солідарно підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 212-215, 222, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання задовольнити частково.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860, МФО 305482, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, р/р 26034301011243 у філії Дніпропетровське обласне відділення обласного управління АТ «Ощадбанк») солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, заборгованість за спожитий природний газ за період з 27 квітня 2008 року по 31 травня 2012 року в сумі 1625,89 грн. (одна тисяча шістсот двадцять пять гривень 89 коп.).

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860, МФО 380764, на р/р 26005232299002 в ПАТ «КБ «Надра» ДРУ м. Київ) солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір в сумі 123,43 грн. (сто двадцять три гривні 43 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко