Постанова № 32604462, 22.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року справа № 813/4767/13-а

14 год.38 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий – суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача не прибув,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Національної акціонерної компанії «Надра України» Дочірнє підприємство «Західукргеологія» про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Національної акціонерної компанії «Надра України» Дочірнє підприємство «Західукргеологія» в якому позивач просить стягнути з НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 106902,81 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач – Національної акціонерної компанії «Надра України» Дочірнє підприємство «Західукргеологія» (ЄДРПОУ 32323256) (далі – НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія») є страхувальником відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач відшкодовує витрати Пенсійного фонду України на доставку і виплату пенсій, які призначені його працівникам на пільгових умовах за списками № 2. Оскільки у відповідача перед Управлінням існує заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року за Списком № 2 в сумі 106902,81 грн., а тому звернувся з позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позов у яких зазначив, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі та сплачує страхові внески, тому боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинна бути Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, а не ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія». Також зазначив, що згідно позиції, яка викладена у листі Пенсійного фонду України від 07.12.2011 р. № 27302/02-20 фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статтей 55, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємствами не відшкодовуються. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку повноваженого представника не забезпечив, належним чином був повідомлений про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

З урахуванням визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду справи, така відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається на основі наявних доказів.

Суд дослідив подані докази у їх сукупності, оглянув оригінали документів, які мають значення для справи та, -

в с т а н о в и в :

НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія», включено до єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та присвоєно код 01432606. Структурним підрозділом НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» є Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, яка згідно довідки з ЄДРПОУ № 814 не є юридичною особою, але має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням, баланс експедиції є складовою частиною балансу НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» /а.с.7/.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме, відповідно до норм Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій: до 17.02.2000 року обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 було передбачено частиною 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року № 1461-III частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статтю 2 та статтю 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» пунктами, якими було встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування платниками збору витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01.01.2004 року було передбачене також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління ПФУ від 19.10.2001 року № 16-6, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 року за № 998/6189).

Отже, обов’язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» був передбачений на законодавчому рівні, у тому числі і станом на 01.01.2004 року (день набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Керуючись абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663). Цією інструкцією на даний час визначено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 64/8663 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В п. 6 зазначеної Інструкції № 64/8663 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, як 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції № 64/8663 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.5 вказаної Інструкції № 64/8663, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.8 Інструкції № 64/8663 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Управління відповідно до п. 6.4 Інструкції направляло Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якого Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» повинна щомісячно самостійно нараховувати та відшкодовувати Управлінню пенсійного Фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій /а.с.8/.

Згідно з розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком 2 за період 01.04.2013 року по 31.05.2013 року, заборгованість Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» перед Управлінням пенсійного фонду становить 106902,81 грн.

Відповідачем не заперечується право осіб, зазначених в розрахунках, на пільгові пенсії. Також, не заперечується відповідачем і зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Докази вжиття заходів щодо погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Судом не беруться судом до уваги твердження відповідача, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України», перебуваючи на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі та сплачуючи страхові внески, повинна бути боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», оскільки Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція створена без права юридичної особи як відокремлений підрозділ ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України».

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Враховуючи викладене філії не можуть бути самостійними суб’єктами цивільних відносин та самостійно відповідати за дії, які вони вчиняють, отже суб’єктом цивільної відповідальності буде не філія, а юридична особа, яка її створила.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За таких умов, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та положеннями чинного законодавства, тому є безпідставними.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов підставний і обґрунтований, а тому такий належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 50, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної акціонерної компанії «Надра України» Дочірнє підприємство «Західукргеологія» (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ЄДРПОУ 01432606) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (77300, м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 2; ЄДРПОУ 37824000) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 106902,81 (сто шість тисяч дев’ятсот дві) грн. 81 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано о 10 год. 00 хв. 25.07.2013 року.

Суддя Кравців О.Р.