Постанова № 32604382, 19.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року Справа № 803/1523/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ратнівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 10170,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ратнівський районний центр зайнятості (далі - Ратнівський РЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 10170,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.04.2012 року відповідач зареєструвалась в Ратнівському РЦЗ як така, що шукає роботу. 12.04.2012 року ОСОБА_1 подала заяву про надання статусу безробітного, в якій зазначила, що на даний час не має постійного чи тимчасового заробітку та не виконує роботи за договорами цивільно-правового характеру. 12.04.2012 року відповідачу за її заявою було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Позивачем було проведено розслідування страхового випадку (оформлено актом №70 від 28.05.2013 року), в ході якого встановлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації та надання статусу безробітного належала до зайнятого населення, оскільки виконувала роботу за цивільно-правовим договором та отримувала дохід. В результаті чого відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 10170,07 грн.

Директором Ратнівського центру зайнятості 01.06.2013 року було видано наказ про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Позивачем вживались заходи для повернення коштів, однак, ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти не повернула. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача 10170,07 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибула, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.07.2013 року відповідно до частини 4 статті 122 КАС України суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів а, б частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 12.04.2012 року відповідачу було надано статус безробітного згідно із статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю.

З акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №70 від 28.05.2013 року слідує, що позивачем було встановлено факт, що з ОСОБА_1 був укладений договір цивільно - правового характеру №03/01 з 27.01.2012 року по 26.01.2013 року. Відповідно до обміну даних з ДПА за III квартал їй було проведено нарахування в сумі 263,08 грн. у липні 2012 року за виконані роботи в квітні-травні 2012 року. Договір про виконання робіт №03/01 від 27.01.2012 року було розірвано додатковою угодою №2 від 28.08.2012 року. З 12.04.2012 року ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітна. Отож, на момент набуття статусу безробітної ОСОБА_1 відносилася до категорії зайнятого населення, перебувала в цивільно-правових відносинах з ДП «Агенство ідентифікації реєстрації тварин», таким чином ОСОБА_1 порушила частини 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і сума отриманої допомоги 10170,07 грн. підлягає поверненню в повному обсязі.

Наведена обставина щодо зайнятості відповідача за час перебування на обліку в службі зайнятості стверджується копією договору №03/01 від 27.01.2012 року та додаткової угоди до нього №2 від 28.08.2012 року.

На підставі даного акту 01.06.2013 року директором центру зайнятості було видано наказ №НТ130601 від 01.06.2013 року про повернення виплат, що підтверджується витягом з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1

Із Додатку до персональної картки безробітного про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі вбачається, що в період з 12.04.2012 року по 10.04.2013 року відповідач отримала допомогу по безробіттю на загальну суму 10170,07 грн.

Позивачем вживались заходи щодо повернення коштів шляхом надіслання відповідачу листа №563/05-6 від 04.06.2013 року, проте, це не призвело до повернення коштів відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, в порушення вимог вказаної статті відповідач під час перебування в центрі зайнятості на обліку не надала відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю та не повідомила про факт надання послуг на підставі цивільно-правового договору та отримання за це доходу.

Повідомлення таких обставин законодавство покладає на особу. В даному випадку ОСОБА_1 не виконала своїх обов'язків, а тому сума допомоги по безробіттю, отримана нею за час перебування на обліку в центрі зайнятості підлягає поверненню.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 122, 158, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Закону України «Про зайнятість населення» суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (44152, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ратнівського районного центу зайнятості (44100, Волинська область, селище міського типу Ратно, вулиця Набережна, 6, код ЄДРПОУ 20123851) кошти в сумі 10170 (десять тисяч сто сімдесят) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський