Справа № 2114/2-283/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Гуцалюк О.В.,
при секретарі Філіпенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_4, приватний нотаріус ОСОБА_5, ОСОБА_6, органи опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської у м. Херсоні ради про визнання правочину не дійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що ОСОБА_7, який є сином ОСОБА_1, був власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_7 мав душевне захворювання, і не будучи здатним до кінця усвідомлювати значення своїх дій, видав довіреність ОСОБА_2, яка достеменно знала про захворювання довірителя, з правом укладати від його імені угоди про відчудження. ОСОБА_2 продала квартиру ОСОБА_3 Укладання вказаного правочину вчинювалося при вкрай невигідних для сина позивача умовах, так ОСОБА_7 було перевезено до села Новотроїцького району та покинуто без засобів для існування у безхазяйному сільському будинку. Вважає, що з вини відповідача ОСОБА_2 її сина було покинуто у невідомому місці, серед невідомих йому людей у вкрай несприятливих для нього умовах. Перебуваючи у вказаних умовах, її син, будучи душевно хворою особою, не міг належним чином адаптуватися до обставин, що склалися у його житті і вказане стало причиною його смерті. Вважає, що вказаними діями Відповідач ОСОБА_2, порушила принципи і норми Цивільного кодексу України, уклала правочин, який порушує права позивача і моральні засади суспільства. На підставі вказаного просили суд визнати недійсною довіреність видану ОСОБА_8 на імя ОСОБА_2, визнати недійним договір купівлі продажу квартири №34, розташованої по вул. Димитрова, 26 у м. Херсоні, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, стягнути з відповідача ОСОБА_2, на користь позивача 250000,00 грн. матеріальної шкоди; 50000,00 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач уточнила вимоги і просила визнати недійсним у звязку з невідповідністю нормам цивільного законодавства та нормам суспільної моралі згідно ст. 255 ЦК України, правочину довіреності, якою ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_2 розпоряджатися за ціною та на умовах на свій розсуд належною йому квартирою №34 у будинку №26 по вул. Димитрова у м. Херсоні; визнати недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2 укладений між ОСОБА_2, що діяла від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300000,00 грн., з них: 250000,00 грн. матеріальної шкоди, 50000,00 грн. моральної шкоди; застосувати реституцію як правовий наслідок недійсності правочину: зобовязати ОСОБА_9 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2.
Відповідач ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися про час та розгляд справи були повідомлені належним чином.
Представники ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнавали.
Треті особи в судове засідання не зявилися, про слухання справи були повідомлені належним чином і у встановлені законом строки, проте заяв про причини своєї неявки суду не надали.
Вислухавши пояснення осіб, що брали участь в розгляді справи, дослідивши матеріали цивільної справи, дослідивши матеріали амбулаторної картки на хворого ОСОБА_7, суд вважає можливим позов задовольнити частково.
Судом встановлено, що 08.11.2005 рік помер ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 47 років. Згідно довідки з обласного адресного бюро при УМВД України в Херсонській області померлий був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 до 01.07.2005 року після чого вибув до с. Н. Миколаївка Новотроїцького району Херсонської області.
Згідно довідки з ОСОБА_10 Борисович мав психічне хронічне захворювання, з 1979 року стояв на обліку у Херсонському обласному наркологічному диспансері, а у 2006 році був знятий з обліку у звязку із виїздом за межі області (відомості з амбулаторної карти хворого № 10404 на імя ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3).
Позивач ОСОБА_1 є матірю та спадкоємицею померлого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, що вбачається з відомостей Третьої Херсонської державної нотаріальної контори від 18.03.2011 року.
Померлий ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, які є також спадкоємцями.
16.06.2005 року ОСОБА_7 на імя ОСОБА_2 було видано Довіреність посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровану в реєстрі за №1821.
На підставі вказаної довіреності 24.06.2005 року між ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, і зареєстрованого в реєстрі за №2240, згідно якого ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_9 придбала у власність квартиру АДРЕСА_3 за ціною визначену сторонами у розмірі 35700,00 грн.
Відповідно висновків до посмертної судовопсихіатричної експертизи №355 від 04.07.2013 року, на піддослідного ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, останній на момент підписання Довіреності 16.06.2005 року, у якій уповноважував ОСОБА_2, розпоряджатися належною йому квартирою №34 по вул. Димитрова, 26 у м. Херсоні, страждав захворюванням, згідно діагностичних критеріїв МКБ 10: психічні та поведінкові розлади в наслідок зловживання алкоголю, синдрому залежності, постійного вживання, характерні для пізньої стадії алкогольної залежності. В наслідок чого під час укладання вказаного правочину ОСОБА_7 не був здатний в повній мірі розуміти значення своїх дій й керувати ними.
Так відповідно до статті 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
В силу ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).
З викладеного вбачається, що померлий ОСОБА_7 не міг в повній мірі розуміти значеннях своїх дій під час надання довіреності ОСОБА_2 (вчинення одностороннього правочину), в наслідок чого суд вважає, що посилання сторони позивача на норму ст. 225 ЦК України, як на правове обґрунтування позову, є обґрунтованим і виходячи зі змісту вказаної норми вважає, що оскільки ОСОБА_7 не усвідомлював значення своїх дій вчинений ним правочин підлягає визнанню не дійсним. При цьому зважаючи, що 24.06.2005 року ОСОБА_13 здійснила наступний правочин на підставі вказаної довіреності, а саме договір купівлі продажу, яким фактично позбавила померлого права власності на нерухоме майно, суд вважає необхідним визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, і зареєстрованого в реєстрі за №2240, згідно якого ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_3 придбала у власність квартиру АДРЕСА_3 за ціною визначену сторонами у розмірі 35700,00 грн.
В частині стягнення коштів з відповідачів та застосування реституції суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано належних доказів того, хто є власником спірного майна на сьогодні, і доказів на підтвердження спричиненої матеріальної та моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 255 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_4, приватний нотаріус ОСОБА_5, ОСОБА_6, органи опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської у м. Херсоні ради про визнання правочинів не дійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати недійсною Довіреність від 16.06.2005 року посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровану в реєстрі за №1821 видану ОСОБА_7 на імя ОСОБА_14
Визнати недійсним договір купівлі продажу квартири від 24.06.2005 року посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_7 передала, а ОСОБА_3 набула у власність квартиру АДРЕСА_3 за ціною визначену сторонами у розмірі 35700,00 грн.
В іншій частині - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.
СуддяОСОБА_15
Судове рішення № 32603175, Комсомольський районний суд м.Херсона було прийнято 08.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2114/2-283/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: